Справа № 185/11924/25
Провадження № 2-о/185/408/25
10 жовтня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судового засідання Ляшенко І.П..,
розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває зазначена вище цивільна справа.
Згідно протокола передачі справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2025 року зазначена справа була передана на розгляду судді Перекопському М.М.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
У судове засідання учасники справи не з'явились. Заявник просив розглядати справу з його участю в режимі відеоконференції, проте, враховуючи невідкладний розгляд справи відеоконференція не проводилась.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне витребувати у заявника оригінали доданих до заяви копій письмових доказів виходячи з наступного.
За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом.
Згідно ч.ч.1,3 ст. 213 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу; якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
На наданих суду копіях письмових доказів зроблена відмітка "згідно з оригіналом", а в своїй заяві заявник зазначив, що оригінали доказів знаходяться у нього. Проте, у суду є сумніви у наявності у заявника оригіналів деяких письмових доказів та сумніви щодо змісту цих доказів, оскільки вони надані на іноземній мові без перекладу, що може вплинути на вірність розгляду справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 294 ЦПК України з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Виходячи з публічно-правових засад цивільного судочинства, з метою забезпечення добросовісності процесуальної поведінки учасників справи, виходячи із принципу пропорційності, що покликаний забезпечити баланс приватних та публічних інтересів під час відправлення правосуддя, суд вважає що існують усі підстави для витребування оригіналів письмових доказів.
Враховуючи, що заявник не з'явився до суду, не надав суду оригінали доданих до заяви письмових доказів, те, що до заяви додані лише копії письмових доказів та з метою повного, всебічного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати у заявника оригінали документів, копії яких додані до заяви про встановлення факту смерті.
Додані до заяви копія свідоцтва про смерть та довідка про смерть викладені іноземною мовою. Заяником не додано до цих письмових доказів їх засвідченого перекладу. Відсутність засвідченого перекладу може вплинути на вірність визначення змісту цих письмових доказів (наприклад, вірність написання імені, прізвища та по-батькові, інших відомостей викладених в цих доказах).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відсутність перекладу письмових доказів, викладених на іноземній мові позбавляє суд надати їм відповідну оцінку.
За таких обставин, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у разі ненадання перекладу доказів, викладених на іноземній мові, суд буде позбавлений можливості надати їм оцінку.
Керуючись ст.ст. 81,213,260 ЦПК України, -
постановив:
Зобов'язати ОСОБА_1 , надати суду не пізніше п'яти днів з дня отримання ухвали суду:
- оригінал свідоцтва про смерть ,
- оригінал довідки про смерть .
Запропонувати заявнику надати суду засвідчений переклад письмових доказів, викладених іноземною мовою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Роз'яснити, що у відповідності до ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суддя: М. М. Перекопський