Справа № 177/2566/25
Провадження № 2/177/1585/25
(заочне)
Іменем України
13 жовтня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю секретаря судового засідання Антонінок А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/2566/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 10.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 10.09.2024-100001262. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 000, 00 грн, строком на 140 днів, процентна ставка у розмірі 1 %. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 346, 01 грн та судові витрати.
Ухвалою суду від 12.09.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, в позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить трекінг з офіційного сайту «Укрпошта» зі статусом відстеження «одержувач відсутній за вказаною адресою». Причину своєї неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) № 10.09.2024-100001262, пропозиція ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору підписана обома сторонами в електронній формі шляхом накладення електронного підпису, зі сторони позичальника одноразовим ідентифікатором A179.
Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) у п.1.1-1.3, ця пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» (в подальшому Кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою) 10.09.2024, дата та час укладення 10.09.2024 13:39.
Згідно з п. 2.1 електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.3.3 пропозиції, за цим договором Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія; вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит; строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до умов заявки, електронний кредитний договір укладається в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 10.09.2024 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-okompanii, згідно зі ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору № 10.09.2024-100001262 від 10.09.2024 ОСОБА_1 надається кредит на таких умовах: Дата надання/видачі кредиту 10.09.2024. Сума кредиту: 10 000, 00 грн. Строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 27.01.2025.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - «Комісія», економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (11539.77 / 10000)/ 140 ? 100%.
Неустойка: 100 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
10.09.2024 через систему платежів LIQPAY ID операції 505722819 перерахувало грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн за Кредитним договором № 10.09.2024-100001262 від 10.09.2024 на номер картки НОМЕР_1 .
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 10.09.2024-100001262 від 10.09.2024, заборгованість ОСОБА_1 складає 28 346,01 грн, з якої: 10 000, 00 грн - основний борг, 12 600, 00 грн - проценти, 746, 01 грн - комісія, 5 000, 00 грн - неустойка.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
А як зазначено в ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором № 10.09.2024-100001262 від 10.09.2024, внаслідок чого кредитна заборгованість відповідача становить 22 600, 00 грн, яка складається з 10 000, 00 грн - основного боргу, 12 600, 00 грн - процентів, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією та неустойкою, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Встановивши, що позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії - плати за надання кредиту, суд дійшов до висновку про те, що стягнення з відповідача заборгованості по комісії є безпідставним. А тому у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 746,01 грн слід відмовити.
Вимога відповідача про стягнення з позивача неустойки в сумі 5 000, 00 грн суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Згідно з вимогами означеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування нормами ЦК України позичальник в імперативному порядку звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором.
Тож у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 5 000, 00 грн також слід відмовити.
На підставі вищенаведеного, суд повно і правильно встановивши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, вважає, що в задоволенні позову банку в частині стягнення тіла кредиту та відсотків, слід задовольнити, в той же час в задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії та неустойки, слід відмовити за безпідставністю, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (79,7%) в сумі 1 930, 33 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, кредитну заборгованість за Кредитним договором № 10.09.2024-100001262 від 10.09.2024 в розмірі 22 600, 00 (двадцять дві тисячі шістсот) гривень, а також судові витрати у розмірі 1 930, 33 гривень.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Лященко