Справа № 204/3486/25
Провадження № 2/204/2396/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
(заочне)
10 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», в інтересах якого діє представник Ткаченко Юлія Олегівна (адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 11.07.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №75681569, відповідно до умов якого останньому було надано в позику 6000,00 грн., строком на 30 днів, з процентною ставкою 1,99%. На виконання умов договору відповідачу було переховано кошти в сумі 6000,00 грн., однак останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого заборгованість за договором позики, з урахуванням здійснених платежів, становить 18 481,95 грн., з яких: сума основного боргу складає - 6000,00 грн., сума заборгованості за відсотками 12481,95 грн. 21.12.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2112, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за укладеним із відповідачкою договором позики. 31.03.2023 на підставі договору факторингу №310323-ФК, право вимоги за договором позики ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було відступлено на користь ТОВ «Фінпром Маркет». Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №75681569 від 11.07.2021 в сумі 18 481,95 грн., а також понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 3500 грн.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.65).
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10.07.2025 витребувано у АТ «КБ «Приватбанк», інформацію щодо належності ОСОБА_2 карткового рахунку № НОМЕР_1 , а також надати виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 17.07.2021 по 20.07.2021 (а.с.73). На виконання ухвали суду від 10.07.2025 вказані документи надійшли до суду 13.08.2025 (а.с.79).
Представник позивачаусудовезасіданнянез'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, проти винесення судом заочного рішення не заперечував (а.с.76).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи бувнеодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток. Які поштовою кореспонденцію повернулися із відмітками «за закінчення терміну зберігання» (а.с.84). Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи №6-79цс14, відповідно до норм ст.ст.1046,1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт утримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 11.07.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 було укладено договір позики №75681569, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с.6-7).
Згідно умов п.2 вказаного договору відповідачу було надано у позику кошти в сумі 6000,00 грн., строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,99% на день (а.с.14).
Кінцевою датою повернення позики в п.2 договору визначено 11.08.2021 (а.с. 6 на зворотному аркуші).
Згідно з умовами договору позичальник засвідчив, що до моменту підписання договору вивчив останній та Правила надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті за відповідним посиланням, їх змість, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору.
Пунктом 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку пеповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі. передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.Позичальник розуміє та погоджується з там, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування (а.с. 2).
Із витребуваної судом виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач вперіод з 17.07.2021 по 20.07.2021 користувався грошовими коштами позивача (а.с.80).
Згідно долученого до позову розрахунку, правильність якого відповідачкем також не спростована, заборгованість останнього за договором позики становить 18 481,95 грн., яка складається із сумиосновного боргу - 6000,00 грн. та суми заборгованості за відсотками - 12 481,95 грн.
Відповідно до розрахунку вбачається, що проценти нараховувались позикодавцем в розмірі обумовленої договором процентної ставки 1,6% на день, в межах строків, визначених п.2 договору позики та п.6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»
21.12.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2112, відповідно до умов якого та реєстру боржників, останнє набуло право вимоги за укладеним із відповідачкою договором позики (а.с. 11-25).
31.03.2023 на підставі договору факторингу №310323-ФМ та реєстру боржників, право вимоги за договором позики ТОВ «Фінансова компанія управління активами'було відступлено на користь ТОВ «Фінпром Маркет» (а.с. 32-37).
Відповідно до п.1ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зі змісту ст.1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
За вказаних обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору позики, виконання умов договору позикодавцем та надання відповідачу обумовленому договором суми позики в розмірі 6000,00 грн., набуття права вимоги за цим договором позивачем, а також не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повернення позики та сплати процентів в порядку та строки, встановлені договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №75681569 від 11.07.2021, розмір якої на дату відступлення прав вимоги позивачу 31.03.2023 становить 18 481,95 грн., яка складається із суми основного боргу - 6000,00 грн. та суми заборгованості за відсотками - 12 481,95 грн.
В частині стягнення з відповідачки понесених позивачем по справі витрат на правову допомогу в сумі 3500 грн., суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до ст.ст.134,137,141 ЦПК України.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн., на підтвердження чого надав договір №01-11/24 від 01.11.2024 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.42-44).
Згідно п.4.1 договору за надання правничої допомоги встановлено винагороду в розмірі 500 грн. за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви; 3000 грн. за підготовку/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі). (а.с.43).
Відповідно до акту №10-П від 20.03.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №1-11/24 від 01.11.2024 адвокатом було надано послуги позивачу стосовно боржника ОСОБА_4 на суму 3500 грн., у т.ч.: в розмірі 500 грн. за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви; 3000 грн. за підготовку/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) (а.с.46).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з обсягом фактично виконаних робіт, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.6,207,512,514,516,526,625,626,627,628,638,641,642,1048-1050,1054,1077,1078 ЦК України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,133,137,141,211, 223,247, 258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», в інтересах якого діє представник Ткаченко Юлія Олегівна (адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346 заборгованість за договором позики №75681569 від 11.07.2021 у розмірі 18 481,95 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 95 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 6000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом - 12 481,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346 суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, (місце знаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200);
Представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна (адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.В.Чудопалова