06.10.25
Провадження 1кп-932/593/24
Справа 932/8834/24
Іменем України
2 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду міста Дніпра кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024041030003079, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 307 КК України.
Прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб з тих підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, він не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, а тому існують ризики, що ОСОБА_5 може ухилитися та переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'якого запобіжного заходу вважав недоцільним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та процесуальних рішень, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту. Також заперечував проти зміни розміру застави до мінімального.
Захисник адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора і змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з тих підстав, що ризики не обґрунтовані, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання. Також просив зменшити розмір застави до мінімального, оскільки визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника і також просив змінити йому запобіжний захід на нічний домашній арешт з тих підстав, що ризики вказані прокурором відсутні та недоведені. А він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки - прабабусю, матір та неповнолітню сестру, які потребують його догляду та піклування. Також просив зменшити розмір застави до мінімального, оскільки визначений розмір застави є непомірним для нього, враховуючи майновий стан його родини.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходуна нічний домашній арешт та зменшення розміру визначеної застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 06.08.2025 року продовжений на строк шістдесят діб, тобто до 04.10.2025 року включно. На цей час справа не розглянута по суті, здійснюється виклик та допит свідків обвинувачення.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, пов'язаного з придбанням та зберіганням психотропних речовин та наркотичних засобів, з метою збуту, в особливо великих розмірах, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, і з врахуванням особистості обвинуваченого, який не працює, не має постійного офіційного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків та утриманців, а також стадії процесу, коли свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінального провадження у тому числі протоколи допиту зазначених осіб відкриті стороні захисту, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних діянь, в яких він обвинувачується, його особистості, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Твердження захисту, що не існує ризиків того, що обвинуваченийможе ухилитися та переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків, оскільки він має постійне місце проживання, родину, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на іншій більш м'який, у тому числі на нічний домашній арешт, так як вищезазначені доводи з урахуванням тяжкості та обставин злочину, серйозності обвинувачення, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його провини, не свідчать про наявність у останнього перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, та не являються достатньою підставою для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходуна цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобів контролю, суд вважає необхідним відмовити.
Також, враховуючи вищевикладене та розглядаючи питання щодо можливості зменшення розміру застави, та її визначення у мінімальній межі, встановленій п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд зазначає наступне.
Згідно до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним.
Відповідно до практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Обов'язок суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою.
Враховуючи, що у даному випадку, з урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суспільної небезпеки, які носять наслідки такого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, тяжкості покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, суд вважає, що визначення застави у мінімальній межі, передбаченій п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, за своєю ефективністю не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, та не стане еквівалентним заходом такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою.
Таким чином, з врахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, та вищевикладених обставин, а також ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, його майнового стану, даних про його особу, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зменшення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави і залишити без змін визначену обвинуваченому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 194, 331,336, 350 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходуна нічний домашній арешт та зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 30 листопада 2025 року включно.
Залишити без змін визначену заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Дніпра ОСОБА_1