Справа № 199/13613/25
(1-кп/199/1316/25)
іменем України
13.10.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12025042220000890 від 27.08.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із неповною середньою спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, увільненого із займаної посади номера обслуги 1 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 та зарахованого у розпорядження командира у зв'язку із самовільним залишенням пункту тимчасового зосередження роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , має військове звання «матрос», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 263 КК України, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі дистанційного судового провадження вказане кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим від 13.10.2025
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді номера обслуги 1 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , який увільнений із займаної посади та зарахований в розпорядження командира військової частини, у зв'язку з самовільним залишенням пункту тимчасового зосередження роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане обігом бойових припасів за наступних обставин.
Так, наприкінці січня 2025 року, але не пізніше 27.08.2025, більш точної дати встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи у місті Павлоград Дніпропетровської області, більш точної адреси встановити не виявилося можливим, за невстановлених слідством обставин та у невстановлений спосіб, вчинив умисні дії, пов'язані з незаконним набуттям конструктивно оформленого заряду вибухової речовини - спорядженого корпусу осколкової ручної гранати RGO-78, що відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, а також запалу типу AF-11, призначеного для спорядження ручних гранат типу RGO-78, GHO-1, що відноситься до категорії вибухових пристроїв та є придатним для здійснення вибуху та який у конструктивному поєднанні зі спорядженим корпусом осколкової ручної гранати типу RGO-78 утворюють придатну для здійснення вибуху осколкову ручну гранату типу RGO-78, виготовлену промисловим способом, яка відноситься до категорії бойових припасів, котрі поклав всередину наявної при собі наплічної сумки, тим самим незаконно придбав без передбаченого законом дозволу вибухову речовину та вибуховий пристрій, виготовлені промисловим способом.
В подальшому ОСОБА_3 незаконно без передбаченого законом дозволу вирішив перенести вказані предмети, а саме: спорядженого корпусу осколкової ручної гранати RGO-78, що відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, а також запалу типу AF-11, призначеного для спорядження ручних гранат типу RGO-78, GHO-1, що відноситься до категорії вибухових пристроїв та є придатним для здійснення вибуху та який у конструктивному поєднанні зі спорядженим корпусом осколкової ручної гранати типу RGO-78 утворюють придатну для здійснення вибуху осколкову ручну гранату типу RGO-78, яка відноситься до категорії бойових припасів, виготовлені промисловим способом, до пункту дислокації військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка розташована в місті Дніпрі, більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану, куди він 27.08.2025 самостійно прибув, заявивши про бажання подальшого проходження військової служби у складі Національної гвардії України, під час чого ОСОБА_3 повідомив, що у нього при собі в наплічній сумці маються вибуховий пристрій та вибухова речовина, які у конструктивному поєднанні утворюють придатну для здійснення вибуху осколкову ручну гранату типу RGO-78, яка відноситься до категорії бойових припасів, виготовлені промисловим способом.
Того ж дня, тобто 27.08.2025, в період часу з 20:51 години до 21:10 години слідчим СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, в присутності двох понятих було проведено огляд місця події за адресою, яка не розголошується в умовах воєнного стану, в ході якого ОСОБА_3 із власної наплічної сумки добровільно видав споряджений корпус осколкової ручної гранати RGO-78, що відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, а також запал типу AF-11, призначений для спорядження ручних гранат типу RGO-78, GHO-1, що відноситься до категорії вибухових пристроїв та є придатним для здійснення вибуху та який у конструктивному поєднанні зі спорядженим корпусом осколкової ручної гранати типу RGO-78 утворюють придатну для здійснення вибуху осколкову ручну гранату типу RGO-78, яка відноситься до категорії бойових припасів, виготовлені промисловим способом, які останній незаконно придбав та носив передбаченого законом дозволу.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразились у незаконному придбанні та носінні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
13.10.2025 була укладена угода про визнання винуватості між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 .
Відповідно до даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору.
Розглядаючи в порядку п. 1) ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, вислухавши позицію учасників підготовчого судового провадження, які наполягали на затвердженні судом угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню з наступних підстав.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він повністю визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, цілком розуміє характер його обвинувачення ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість кримінального правопорушення. ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
При цьому, відповідно до абз. 5 частини 4 та абз. 2 частини 8 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження в судовому засіданні, переконався, що укладання сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором, визначена у межах санкції інкримінованої статті. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін.
Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, не встановлено. Угода відповідає вимогам закону і є всі правові підстави для затвердження цієї угоди.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 та правильної кваліфікації його умисних дій за ч. 1 ст. 263 КК України, як такі, що виразилися у незаконному придбанні та носінні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Вивчивши зміст угоди, обвинувального акту з додатками, заслухавши думки сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та його звільнення на підставі ст. 75 КК України, з покладанням на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути витрати, пов'язані із проведенням судової вибухо-технічної експертизи та судової дактилоскопічної експертизи, в загальній сумі 5794,10 гривень.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п. 3) ч. 9 ст. 100 КПК України.
Підстави для застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст. 96-1 КК України відсутні.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 369, 371-374, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Угоду від 13.10.2025 про визнання винуватості між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладену за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025042220000890 від 27.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 263 КК України - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 13.10.2025 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1(один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової вибухо-технічної експертизи та судової дактилоскопічної експертизи, в загальній сумі 5794 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 10 (десять) копійок.
Речові докази (постанова слідчого від 28.08.2025):
- споряджений корпус осколкової ручної гранати RGO-78 та запал типу AF-11, призначений для спорядження ручних гранат типу RGO-78, GHO-1, які зберігаються у камері схову речових доказів ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку в апеляційному порядку згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1