Номер провадження: 22-ц/813/4985/25
Справа № 509/6529/23
Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк", Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, Державного підприємства "СЕТАМ", третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача: Приватний нотаріус Селезньова Вікторія Анатоліївна, про визнання правочину про перехід права власності на нерухоме майно недійсним, про визнання акту про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.01.2022 року в межах виконавчого провадження №63255304 недійсним, про визнання постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним, про визнання свідоцтва серія та номер 51 від 27.01.2023 року, виданий приватним нотаріусом Селезньовою Вікторією Анатоліївною недійсним, про скасування запису в державному реєстрі речових прав про перехід права власності на нерухоме майно, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк", Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, Державного підприємства "СЕТАМ", третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача: Приватний нотаріус Селезньова Вікторія Анатоліївна про визнання правочину про перехід права власності на нерухоме майно недійсним, про визнання акту про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.01.2022 року в межах виконавчого провадження №63255304 недійсним, про визнання постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним, про визнання свідоцтва серія та номер 51 від 27.01.2023 року, виданий приватним нотаріусом Селезньовою В.А. недійсним, про скасування запису в державному реєстрі речових прав про перехід права власності на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 у жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутність суду не подавав.
У судовому засіданні представник відповідача АТ «Перший Інвестиційний Банк», адвокат Прудка О.В. заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою у судові засідання позивача.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача: Приватний нотаріус Селезньова Вікторія Анатоліївна, про визнання правочину про перехід права власності на нерухоме майно недійсним, про визнання акту про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.01.2022 року в межах виконавчого провадження №63255304 недійсним, про визнання постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним, про визнання свідоцтва серія та номер 51 від 27.01.2023 року, виданий приватним нотаріусом Селезньовою В.А. недійсним, про скасування запису в державному реєстрі речових прав про перехід права власності на нерухоме майно - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивача по справі не було належним чином повідомлено про судові засідання, які призначались судом для розгляду поточної справи. в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, на що посилався суд під час залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 . Хоча ОСОБА_1 направлялись марки для того, щоб суд мав змогу своєчасно та належним чином проінформувати сторони про розгляд справи, однак таких дій з боку суду вчинено не було. Також повідомляє, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 було заявлено вимогу щодо витребування у приватного нотаріусу Селезньової Вікторії Анатоліївни копію свідоцтва серія та номер 51, видане 27.01.2022 року на підставі якого було здійснено передачу права власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Перший Інвестиційний Банк». Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2023 року було задоволено клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Селезньової Вікторії Анатоліївни. Однак в подальшому витребувані докази до суду не надходили та активний дій від суду не вчинялось щодо повторного витребування та застосування до приватного нотаріусу Селезньової Вікторії Анатоліївни заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним Процесуальним Кодексом України.
З огляду на це, сторона Позивача зі свого боку чекала на сповіщення від суду щодо розгляду справи та надходження витребуваних доказів в межах провадження, при цьому постійно виходячи на зв'язок із секретарем задля отримання інформації справі. За таких обставин, оскільки відсутнє належне повідомлення зі сторони суду Позивача про судові засідання. то вважаємо, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року по справі має бути скасована, а справа підлягає поверненню до Овідіопольського районного суду Одеської області на продовження розгляду.
Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, на 30.09.2025 року о 15:00 годину, ОСОБА_1 , Приватний виконавець Цинєв Андрій Олександрович, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Селезньова Вікторія Анатоліївна не з'явились, причини неявки не повідомили, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотали, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник АТ «Перший Інвестиційний Банк» - Недотопа Микола Миколайович не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, який обізнаний про розгляд справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, усвідомленість учасників справи, які не з'явились до суду, обізнаність про розгляд справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі п. 3. Ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач ОСОБА_1 в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутність суду не подавав.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія звертає увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.
Колегія зазначає, що переглядаючи оскаржуване судове рішення першої інстанції необхідно з'ясувати такі обставини: чи були проведені два судові засідання поспіль відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чи повідомлявся позивач про час та місце розгляду справи у ці засіданні, чи надходила заява позивача про розгляд справи за його відсутності, чи з'явився позивач у два судових засідання поспіль. Саме нез'явлення позивача у два останні засідання, які призначені та відбулися відповідно до вимог цивільного процесуального закону, є підставою для залишення позову без розгляду.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 лютого 2021 року, у справі №638/6869/19.
Крім того, відповідно до ч. 2, 4 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Згідно ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року у справі №643/17028/20 зазначено, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції на електронну адресу зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №454/1883/22 (провадження №14-117цс23).
Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення судової повістки особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов'язок суду направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонене, та може здійснюватися як додаткове, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судової повістки відповідно до статті 128 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається наступна хронологія подій.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк", Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, Державного підприємства "СЕТАМ", третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача: Приватний нотаріус Селезньова Вікторія Анатоліївна про визнання правочину про перехід права власності на нерухоме майно недійсним, про визнання акту про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.01.2022 року в межах виконавчого провадження №63255304 недійсним, про визнання постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним, про визнання свідоцтва серія та номер 51 від 27.01.2023 року, виданий приватним нотаріусом Селезньовою В.А. недійсним, про скасування запису в державному реєстрі речових прав про перехід права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2023 року прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.02.2024року о11:00 год. у залі судового засідання в приміщенні суду.
Згідно рекомендованого повідомлення, представнику ОСОБА_1 адвокату Таштановій Олені Георгіївні було вручено судову повістку про судове засідання, призначене на 01.02.2024року о11:00 год.
Відповідно до довідки секретаря судових засідань, фіксування судового процесу 01.02.2024року о11:00 год. не здійснювалось, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», судова повістка про судове засідання призначене на 14.05.2024 року о 10:30 год., була направлена представнику ОСОБА_1 адвокату Таштановій Олені Георгіївні на відповідний номер телефону.
Відповідно до довідки секретаря судових засідань, фіксування судового процесу 14.05.2024 року о 10:30 год. не здійснювалось, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Відповідно до довідки секретаря судових засідань, фіксування судового процесу 03.07.2024 року о 11:00 год. не здійснювалось, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», судова повістка про судове засідання призначене на 14.10.2024 року о 13:00 год., була направлена представнику ОСОБА_1 адвокату Таштановій Олені Георгіївні на відповідний номер телефону.
Відповідно до довідки секретаря судових засідань, фіксування судового процесу 14.10.2024 року о 13:00 год. не здійснювалось, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», судова повістка про судове засідання призначене на 04.12.2024 року о 11:30 год., була направлена представнику ОСОБА_1 адвокату Таштановій Олені Георгіївні на відповідний номер телефону.
Відповідно до довідки секретаря судових засідань, фіксування судового процесу 04.12.2024 року о 11:30 год. не здійснювалось, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», судова повістка про судове засідання призначене на 25.02.2025 року о 13:30 год., була направлена представнику ОСОБА_1 адвокату Таштановій Олені Георгіївні на відповідний номер телефону.
Згідно протоколу судового засідання від 25.02.2025 року, позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача: Приватний нотаріус Селезньова Вікторія Анатоліївна, про визнання правочину про перехід права власності на нерухоме майно недійсним, про визнання акту про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.01.2022 року в межах виконавчого провадження №63255304 недійсним, про визнання постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним, про визнання свідоцтва серія та номер 51 від 27.01.2023 року, виданий приватним нотаріусом Селезньовою В.А. недійсним, про скасування запису в державному реєстрі речових прав про перехід права власності на нерухоме майно - залишено без розгляду.
Таким чином, матеріалами справи встановлено , що останні два судові засідання по даній справі були призначені на 04.12.2024 року та 25.02.2025 року.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення позивачу ОСОБА_1 та представнику позивача - адвокату Таштановій Олені Георгіївні судових повісток про виклику судові засідання на 04.12.2024 року та 25.02.2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також відсутні докази одержання таких повісток.
Також, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв'язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи (постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №495/6258/20 (провадження №61-3992св23).
За відсутності заяви учасника справи, його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі такі документи суд не може надсилати у додатку «Viber» на телефонний номер, який вказав позивач у позовній заяві чи інших процесуальних документах (постанова Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі №761/319/22 (провадження №61-17707св23).
З матеріалів справи вбачається, що про виклик у всі судові засідання у даній справі, в тому числі на призначені на 04.12.2024 року та 25.02.2025 року представник позивача повідомлявся судом першої інстанції шляхом направлення судової повістки-повідомлення в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення у додаток «Viber».
Однак, у матеріалах справи відсутня заява про надсилання текстових (SMS) повідомлень та отримання судових повісток і викликів в електронній формі, яку б позивач або адвокат підписали власноруч або кваліфікованим електронним підписом. Тому надсилання представнику позивачу на телефонний номер у додаток «Viber» викликів до суду у судові засідання, в тому числі на 04.12.2024 року та 25.02.2025 року не є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Окрім цього, в порушення положень 128 ЦПК України, матеріали справи взагалі не містять доказів повідомлення позивача ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.
Виходячи з викладеного, встановивши, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо належного повідомлення позивача чи його представника про виклик у судове засідання місцевого суду на 04.12.2024 року та 25.02.2025 року, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції без достатніх підстав залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.
Отже, у даному випадку відсутня умова належного повідомлення позивача, представника позивача про дату, час та місце судового засідання і тому повторності неявки позивача ОСОБА_1 , що виключає можливість застосування положень п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та залишення позову без розгляду.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (див. mutatis mutandis рішення від 12 липня 2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany), заява № 42527/98, § 44).
Право доступу до правосуддя, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, може зазнавати обмежень, що застосовуються на розсуд держави-члена. Суд повинен встановити "розумну пропорційність" зазначених обмежень меті їх запровадження, а також з'ясувати, чи не звужується вказане право в результаті їх застосування. (справа "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії" рішення від 23 червня 1995 року).
Неврахування судом першої інстанції вказаних правових висновків призвело до порушення норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, що є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року не можна вважати законною та обґрунтованою, її постановлено з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, п.6 ч.1 ст.374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2025 року - скасувати, справу направити до Овідіопольського районного суду Одеської області для продовження розгляду справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 09.10.2025 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
Л.М. Вадовська