14.09.06
Справа №АС13/451-06.
За позовом: відкритого акціонерного товариства “Долинський птахокомбінат», Кіровоградська область.
До відповідача: Управління Служби безпеки України в Сумській області.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний підприємець Чайковська Світлана Іванівна, м. Кіровоград.
Про спонукання до вчинення певних дій
Суддя ЛУЩИК М. С.
За участю секретаря судовго засідання Ю.А.Сітайло
Представники:
Від позивача: Пономаренко В.П., довіреність від 29.06.06р.
Від відповідача: Пінчук В.П., довіреність від 26.04.06р.
Від 3-ї особи: не з'явився
Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Суть спору: позивач просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме повернути власнику - відкритому акціонерному товариству “Долинський птахокомбінат» вилучений товар (блоки із жирової телятини) вагою 29 994, 2 кг на суму 769 875 грн. 32 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що при укладенні правочину купівлі-продажу м'яса яловичини, укладеного між ВАТ “Долинський птахокомбінат» та ПП “Баранов» встановлені в ході досудового слідства факти можуть вказувати на причетність посадових осіб ВАТ “Долинський птахокомбінат» до контрабанди. При цьому, згідно вимог ст. 80 КПК України, речові докази повинні зберігатися при справі до набрання вироком по кримінальній справі чинності. Згідно ст. 201 КК України предмети контрабанди підлягають обов'язковій конфіскації.
Позивач подав заяву про уточнення та зміну позовних вимог, в якій просить визнати право власності відкритого акціонерного товариства “Долинський птахокомбінат» на м'ясо яловичини 1-го ґатунку - 24 945, 8 кг, м'ясо яловичини вищого ґатунку - 15 000 кг, а всього - 39 945, 8 кг. на суму 769 875, 32 грн. та зобов'язати Управління Служби безпеки України повернути вилучене без належних правових підстав м'ясо яловичини 1-го ґатунку - 24 945, 8 кг, м'ясо яловичини вищого ґатунку - 15 000 кг, а всього - 39 945, 8 кг. на суму 769 875, 32 грн.
29.08.2006 року позивач подав заяву про доповнення позовних вимог, в якій просить доповнити пункт 2 прохальної частини позову в кінці речення словами наступного змісту: “або стягнути в разі відсутності вилученого майна завдані збитки в сумі 769 875 грн. 32 коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:
02 червня 2006 року відповідачем на території Сумської області були затримані автомобілі перевізника - третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимога на предмет спору - МАЗ, реєстраційний № ВА 3829 АС та “МАН», реєстраційний № 13959 ОН, в яких знаходився товар - блоки із жирової телятини вагою 29 994, 2 кг на загальну суму 769 875 грн. 32 коп., що належать на праві власності виробнику - відкритому акціонерному товариству “Долинський птахокомбінат» та поставлявся в адресу покупця на території України - фізичної особи приватного підприємця Барканова А.В. м. Шостка, що підтверджується листом відповідача № 1/1783 від 05.06.06р., товарно-транспортними накладними № 6052408, № 6052409 від 24.05.2006 року, договором перевезення № 27/03/06 від 27.03.06р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний вилучений товар , а саме м'ясо яловичини 1-го ґатунку - 24 945, 8 кг.; м'ясо яловичини вищого ґатунку - 15 000 кг, а всього 39 945, 8 кг на загальну суму 769 875 грн. 32 коп., переданий на зберігання відповідачем третім особам, а не позивачу. Письмові звернення позивача на адресу відповідача та прокурора Сумської області залишені без відповіді та задоволення.
В ході судового розгляду було встановлено, що представники покупця отримали частину товару у перевізника, перевантаживши їх в свої автомобілі без належного до оформлення письмового договору, що знаходився у перевізника разом з товарно-транспортними накладними та іншими супроводжувальними вантаж документами. Таким чином, в момент набуття покупцем права розпорядження товаром в нього були відсутні належні правові підстави для набуття права власності на товар. Крім того, ні в момент передачі товару перевізнику, ні в момент передачі його частини покупцю, ні на час розгляду справи спірний товар не оплачений покупцем, а тому відповідно до ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати повернення товару від покупця або іншої особи, що набула його без належних правових підстав.
Позиція відповідача про те, що товар вилучений в межах провадження по кримінальній справі, а тому позивач повинен пред'являти позов не до нього, а до винних осіб є необґрунтованою, оскільки ст. 72 Кодексу Адміністративного судочинства України встановлює, що особа звільняється від доказування при наявності судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до п. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України.). Доказів, що спірний товар не є власністю позивача відповідач суду не подав.
Відповідно до п. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) ва7таж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Враховуючи, що м'ясо було вилучене відповідачем, договірні відносини між позивачем і покупцем були припинені по незалежним від них причинах, а оскільки фактична передача товару не відбулася, то до покупця не могло і перейти право власності на товар.
Доказів вини посадових осіб позивача в спричиненні злочину і як наслідок вилучення товару або його конфіскація, підтвердженої вироком суду відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав, незважаючи на те, що відповідно до ст. 71 КАСУ обов'язок щодо правомірності його рішення покладаються на відповідача.
Як вбачається з висновку додаткової судової товарознавчої експертизи № 764 від 29.06.2006 року, проведеної Сумським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса загальна вартість спірної мясопродукції станом на 02 червня 2006 року складає 457 022 грн. 67 коп. без урахування ПДВ. Вищезазначені кошти в сумі 457 022 грн. 67 коп. були перераховані на депозитний рахунок відповідача, але відповідно до п. 3 ст. 80 Кримінально-процесуального кодексу України у тих випадках, коли виникає спір про право власності на предмети, які є речовими доказами, вони зберігаються поки набере законної сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку цивільного судочинства. Речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві, негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів, то в організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують в момент повернення.
Враховуючи, що м'ясо було вилучено 02.06.2006 року, а висновок експертизи датований 29.06.2006р., доказів, що спірний товар зіпсувався не по його вині відповідач суду не подав, а також не надав доказів де і в яких умовах зберігався спірний товар. Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 769 875 грн. 32 коп. збитків правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Служби безпеки України в Сумській області ( 40030, м. Суми, вул. Кірова, 31; р/р 2531920280 в Сумській філії ВАТ АБ “Укргазбанк», МФО 337342, код ЄДРПОУ 20001674) на користь відкритого акціонерного товариства “Долинський птахокомбінат» ( 28500, Кіровоградська область, м. Долинськ, вул. 40 років Жовтня, 143, Ід. код. 00443660 ) 769 875 грн. 32 коп. збитків, 7698 грн. 75 коп. витрат по державному миту.
3. Роз'яснити сторонам, що Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4.Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Роз'яснити позивачу, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.( ст. 258 КАСУ).
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК.
Повний текст постанови підписано 19.09.2006 року