Справа № 946/7886/25
Провадження № 2-н/946/1259/25
про відмову у видачі судового наказу
13 жовтня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, -
25.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.
Пунктом 4 ч.2 ст.163 ЦПК України передбачено, що у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Вивченням матеріалів заяви, суддею встановлено, що заявниця не зазначає доказів, які б підтверджували ту обставину, що син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею.
Приймаючи до уваги викладене, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.163, 165, 353 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.І.Бальжик