Справа № 307/4381/24
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романюк Ольга Петрівна, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року у складі судді Бобрушко В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів.
Позов мотивовано тим, що 22 серпня 2012 року позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстровано у виконавчому комітеті Ганичівської сільської ради та про що складено актовий запис №25. Від спільного шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Тячівського районного суду від 17 січня 2019 року у справі №307/2985/18 шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано та зобов?язано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти щомісячно в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 02 жовтня 2018 року. Дане рішення набрало законної сили 18 лютого 2019 року.
На даний час вихованням та повним утриманням неповнолітніх дітей займається лише позивачка, а відповідач не цікавився ними взагалі. Відтак, позивачка вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з наступних підстав. Зазначає, що вихованням неповнолітніх дітей займається лише мати, це підтверджується наступними доказами: актом обстеження житлово-побутових умов дворогосподарства від 28 травня 2024 року, де зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - батько заявника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - заявник, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - донька. Крім того, у акті зазначено, що колишній чоловік заявниці ОСОБА_2 , 1994 року народження, фактично не проживає за даною адресою більше 8 років та не підтримує зв?язок з дітьми, жодної інформації про його місцеперебування немає.
Також зазначає, що депутатом Нересницької сільської ради ОСОБА_7 проведено обстеження дворогосподарства в АДРЕСА_2 та виявлено, що за даною адресою проживають мати ОСОБА_8 , 1968 року народження, і разом з нею проживають її донька ОСОБА_9 , 1993 року народження, ОСОБА_10 , 2002 року народження; син ОСОБА_2 , 1994 року народження, більше 8 років не проживає на території Ганичівського старостинського округу № 5 та місце його знаходження не відоме. Згідно характеристик Нересницького ліцею ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зарекомендували себе як дисципліновані, виховані та працелюбні учні, добре навчаються. Мати ОСОБА_1 бере участь у житті класу, відвідує батьківські збори, цікавиться життям дітей. Батько, ОСОБА_2 у вихованні дітей участі не бере. З класними керівниками жодного разу на зв?язок не виходив, на батьківські збори не з?являвся. Довідками Нересницької амбулаторії підтверджується, що діти разом з матір?ю відвідують амбулаторію з метою профілактики та по захворюванню, діти доглянуті, батько ніколи з дітьми не приходив. Також до позовної заяви додаються пояснення ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка є сусідкою ОСОБА_1 та повідомила, що вже більше 8-ми років не бачила її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Крім того, ствердила про те, що ніхто із сусідів спілкування з ним не має та місце його перебування нікому не відоме. Такі ж пояснення додаються до позовної заяви, надані іншою сусідкою ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданого Тячівським відділом ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стверджено, що відповідач жодних коштів у рахунок сплати аліментів позивачці не сплачував, оскільки станом на травень 2024 року у виконавчому провадженні №60178419 у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 204000 гривень. Отже, на думку позивачки та враховуючи все вищевикладене, звертаючи увагу на документи та докази, що додані до позовної заяви вбачається, що батько не цікавиться життям дітей, не бере участі в їх вихованні та не виконує батьківських обов?язків, відтак позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав є підтвердженими та обґрунтованими. Крім того, виходячи з приписів Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» вбачається, що з 1 січня 2024 року для дітей віком до 18-ти років встановлено прожитковий мінімум у розмірі 3196 гривень. На час ухвалення судом рішення, 17 січня 2019 року, прожитковий мінімум відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» для дітей віком до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, а з 01 грудня - 2218 гривень. Мінімальна заробітна плата на даний час складає 8000 гривень. Тому враховуючи вище наведене та те, що відповідач є молодим за віком, працездатним, має можливість працювати та у змозі заробити таку суму, щоб сплачувати на утримання дітей по 4000 гривень у місяць на кожну дитину.
За вказаних обставин позивач просила: 1) позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) збільшити розмір стягуваних аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 4000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, і до їх повноліття.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення аліментів, - відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовлено.
Вирішено питання по судовим витратам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романюк О.П., просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтуванні позовних вимог про позбавлення батьківських прав, не надав належної правової оцінки та безпідставно відмовив у задоволенні даних позовних вимог. Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що у всіх документах чітко зазначено, що відповідач більше 8 років не навідувався до дітей, жодного спілкування з ними не має, не цікавиться життям дітей та їхніми успіхами у школі, про що також повідомили шкільні вчителі. Відповідач вже тривалий час одружений з іншою жінкою, з якою виховують спільних дітей. Діти від першого шлюбу його ніколи не цікавили і не цікавлять на сьогоднішній день.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явилася. Про дату, час, місце розгляду належним чином повідомлені.
Від представника апелянта - адвоката Романюк О.П. надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі апелянта та її представника.
Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розгляну за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.
Згідно зі ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав. В іншій частині рішення суду не оскаржено та не переглядається судом апеляційної інстанції.
Частина третя статті 12 ЦПК України покладає на кожну сторону обов'язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав суд першої інстанції виходив з її недоведеності.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 серпня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року в цивільній справі №307/2985/18 було розірвано (а.с.11-12).
Від даного шлюбу в сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_1 , та серії НОМЕР_2 (а.с.8-9).
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року в цивільній справі №307/2985/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_2 , в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину, щомісячно, і до досягнення ними повноліття, починаючи з 02 жовтня 2018 року (а.с.11-12).
В акті обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 28 травня 2024 року депутатом Нересницької сільської ради, зазначено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що за даною адресою проживають: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - батько заявниці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - батько заявниці, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - донька. Також за вказаною адресою проживала мама заявниці ОСОБА_13 , яка ІНФОРМАЦІЯ_10 померла. Колишній чоловік заявниці ОСОБА_2 , 1994 року народження, фактично не проживає за вказаною адресою більше 8 років та не підтримує зв'язок з дітьми, жодної інформації про його місце перебування немає (а.с.13).
В акті обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 27 травня 2024 року депутатом Нересницької сільської ради, зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає в АДРЕСА_2 . Під час обстеження встановлено, що за даною адресою проживають: мати ОСОБА_8 , 1968 року народження, її доньки ОСОБА_9 , 1993 року народження та ОСОБА_10 , 2002 року народження, син ОСОБА_2 , 1994 року народження, який більше 8 років не проживає на території Ганичівського старостинського округу №5 (а.с.14).
З характеристики Нересницького ліцею Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 10 червня 2024 року за №95 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється ученицею 4 А класу Нересницького ліцею Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області. Зарекомендувала себе як дисциплінована, вихована, працелюбна учениця. Навчається у повну міру, має добру зорову, слухову пам'ять. Добре запам'ятовує програмовий матеріал, гарно декламує вірші. Виявляє образне, конкретне та логічне мислення. На уроках завжди уважна та активна. Любить уроки математики, читання та мистецтва. Активно приймає участь у різних конкурсах. Є учасницею музичного, фольклорного ансамблю «Джерельце». Має добрий фізичний розвиток. ОСОБА_5 - скромна, весела, товариська дівчинка. Навчальний програмовий матеріал засвоїла на достатньому рівні. До уроків завжди підготовлена на високому рівні, домашні завдання виконує завжди. Користується повагою та авторитетом серед ровесників. Має багато друзів та підтримує дружні стосунки з усіма учнями класу. За чотири роки навчання батько жодного разу не був у школі і не цікавився життям та навчанням своєї дочки. Як класний керівник з батьком вона не знайома. На всіх батьківських зборах була присутня мама учениці ОСОБА_1 (а.с.15).
З характеристики Нересницького ліцею Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 10 червня 2024 року за №96 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється учнем 5 Б класу Нересницького ліцею Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області. Зарекомендував себе як здібна, розумна дитина. Хлопець має достатній навчальний потенціал, але не в повній мірі його реалізовує. Виявляє конкретне мислення. Вчиться в міру своєї можливості. Має навчальні досягнення середнього рівня. Має добрий загальний фізичний розвиток. Характеризується як спокійний, доброзичливий, врівноважений, вихований учень, який дотримується загальних правил для учнів. Прагне до самостійності. Має власну думку. З повагою ставиться до товаришів і старших за себе. Рівний у відносинах з усіма. Користується авторитетом серед однокласників. Бере активну участь у громадському житті ліцею та класу. Добре грає у футбол та інші спортивні ігри, проявляє кмітливість. Мати ОСОБА_1 бере участь у житті класу, відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Батько ОСОБА_2 , у вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв?язок не виходив, на батьківські збори не з'являвся (а.с.16).
В довідці комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центру первинної медико-санітарної допомоги Нересницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини за №245 зазначено, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідує амбулаторію з метою профілактики. Дитина здорова та доглянута. Батько ніколи не приходив з дитиною (а.с.17).
В довідці комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центру первинної медико-санітарної допомоги Нересницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини за №246 зазначено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує амбулаторію з метою профілактики. Дитина здорова та доглянута. Батько ніколи не приходив з дитиною (а.с.17).
Згідно довідки виконавчого комітету Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 28 травня 2024 року за №156/11-16 до складу сім'ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , входять: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).
В письмових поясненнях ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зазначено, що вони являються сусідами ОСОБА_1 , і вони вже більше восьми років не бачили її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а також ніхто із сусідів спілкування з ним не підтримує та нікому не відомо про місце його перебування (а.с.19-20).
Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 24 травня 2024 року за №37883/24.7.37, виданим Тячівським ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, підтверджується, що станом на 24 травня 2024 року заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 становить 204000 гривень (а.с.21).
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками
Відповідно до роз'яснень викладених в п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі по тексту Постанова Пленуму), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно п.16 вказаної Постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 13 квітня 2020 року у справі №760/468/158, 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21).
У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на те, що відповідач не цікавиться життям дітей, не бере участі в їх вихованні та не виконує батьківських обов?язків.
Однак, позивачем, всупереч приписів ст.ст.12, 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підставі яких можна дійти до безперечного висновку про те, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від участі у вихованні дітей.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналогічні положення зазначено і в ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
Відповідно до ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради від 22 листопада 2024 року за №888/11-14 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_2 , відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31-32).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим, та таким, що не містить достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дітей.
До відповідача заходи реагування не вживалися і він не попереджався органами опіки та піклування про необхідність зміни своєї поведінки щодо виховання дітей. Матеріали справи також не містять доказів того, що відповідач притягувався до відповідальності за невиконання батьківських обов'язків, або жорстоке поводження з дітьми, веде аморальний спосіб життя, що негативно впливає на інтереси дітей.
Сама по собі наявність заборгованості щодо сплати аліментів не є підставою для позбавлення батька /матері дитини батьківських прав. Факт стягнення з одного з батьків на користь іншого аліментів на утримання дитини не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо її утримання, оскільки таке стягнення є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька/матері до надання їй належного утримання (постанова Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1075/17).
Доводи апелянта, що судом першої інстанції не враховано обставини, які наведені в позовній заяві щодо невиконання відповідачем батьківських обов'язків та не приймання участі у вихованні дітей, не можуть бути взяті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б давали достатньо підстав для застосування такої крайньої міри, як позбавлення батьківських прав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав, суд першої інстанції вірно врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романюк Ольга Петрівна, залишити без задоволення.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: