Справа № 467/1444/25
2/467/520/25
про залишення позовної заяви без руху
13.10.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії наук України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
Вказана цивільна справа надійшла до Арбузинського районного суду Миколаївської області 08 жовтня 2025 року через представника позивача.
Однак, на цей час провадження у справі не може бути відкрите через невідповідність позовної заяви вимогам ст.177 ЦПК України.
Тому позивачу слід запропонувати усунути допущені недоліки позовної заяви шляхом виконання вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України, тобто, шляхом надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Бо при зверненні з такого роду вимогами позивачі не звільняються від сплати судового збору.
Зокрема, пільги щодо сплати судового збору, передбачені п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», стосуються лише позивачів у справах про стягнення: 1) заробітної плати та 2) поновлення на роботі.
Решта ж вимог, висунутих у межах трудового спору, є похідними і забезпечуються оплатою судовим збором.
У цій справі позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні і моральну шкоду.
Однак, Велика Палата ВС у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 сформувала правовий висновок, що звільнення від сплати судового збору, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
ВП ВС зазначила, що середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією і він не входить до структури заробітної плати.
Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди, то позивач у цій справі також не звільняється від її оплати судовим збором, бо ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не встановлює ніяких пільг із даного питання.
До того ж, така вимога про стягнення моральної шкоди, по суті, є майновою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц).
Відповідно, позивачу належить сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру, а саме:
1) за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
2) за вимогу про стягнення моральної шкоди.
Пунктом першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, за кожну вимогу майнового характеру позивач має сплатити, з огляду на ціну цього позову, по 1 211,20 грн., що становить не менше, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( станом на 01 січня 2025 року - 3 028,00 грн.).
Ураховуючи, що позивач висунув до відповідача дві вимоги майнового характеру, то за подання цього позову до суду має сплатити 2 422,40 грн., тобто за кожну вимогу майнового характеру.
І на підставі ч.4 ст. 177 ЦПК України позивач має надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору саме у цьому розмірі та з урахуванням положень ч.1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Зокрема, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Із цим, вважаю за можливе запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у спосіб, що вказаний вище, і, відповідно, залишити цю позовну заяву без руху у порядку ч.1ст. 185 ЦПК України.
За правилом ч.2 ст. 185 ЦПК України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням суті виявлених недоліків за одночасної потреби незначного часу для їх усунення, вважаю, що недоліки можливо усунути протягом 5 днів для отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 259-261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії наук України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - залишити без руху.
Запропонувати позивачу не пізніше 5 (п'яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані у ній недоліки, у спосіб, що у ній же і визначений.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо він не усуне недоліки позовної заяви у встановлений судом 10 - денний строк, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала в силу ч.2 ст. 261 ЦПК України оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на цю ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ірина Явіца