Справа № 466/7206/25
Провадження № 2-а/466/183/25
«10» жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Глинської Д.Б.
з участю секретаря с/з Садовської А.В.
за участі:
представника позивача Міняйла Я.В.
представника відповідача Кирилюка В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
31 липня 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, через систему «Електронний суд» подав до суду позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд постановити рішення, яким:
- поновити йому, ОСОБА_1 , строк на звернення до суду;
- визнати протиправною та скасувати постанову №434 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 червня 2025 року по справі про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 -1 КУпАП та закрити провадження у справі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судовий збір у розмірі 605,60 грн.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 06 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №434 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 -1 КУпАП.
Вважає, що його в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1-1 КУпАП, вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1-1 КУПАП не доведена, а постанова № 434 від 06.06.2025 підлягає скасуванню з наступних підстав.
21.07.2025 він, ОСОБА_1 , раптово побачив, що на його особові рахунки було накладено арешт. Зв'язавшись із виконавцем, з'ясував, що відносно нього керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яка була винесена без його участі.
Про те, що відповідачем в особі начальника було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності він дізнався внаслідок відкритого виконавчого провадження Галицьким відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції серії ВП № 78645171 від 21.07.2025.
Зазначає, що чинним законодавством не передбачено прямої відповідальності військовозобов'язаного за відмову від пред'явлення військово-облікового документу.
Крім того, вважає, що постанова № 434 не містить жодних належних та допустимих доказів того, що він, ОСОБА_1 , дійсно не надав свій військово-обліковий документ для перевірки.
Вважає, що в порушення ст. 283 КУпАП, не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.
Вважає, що вказана постанова є незаконною та винесена з порушенням норм чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, просить позов задовольнити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року справа за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передана для розгляду судді Глинській Д.Б.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 05 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 був залишений без руху.
12 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 18 серпня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; перейдено із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду адміністративної справи №466/7206/25 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 17 вересня 2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Міняйла Ярослава Володимировича про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
14 серпня 2025 року на адресу суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначив, що 28.05.2025 о 19:10 год у АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період проведення мобілізації не пред'явив на вимогу працівників Національної поліції України та військовослужбовців групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-обліковий документ.
На підставі вище наведеного до ОСОБА_1 працівниками Національної поліції здійснено адміністративне затримання та доставленого до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де уповноваженим працівником встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Славута).
Крім того, було встановлено наступне:
- відсутність у нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- відсутність відомостей, щодо проходження ним ВЛК військовозобов'язаним (відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Наказу МОУ №402 Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_6 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП).
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України вимогою уповноваженого представника чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий Документ та пред'являти територіального центру комплектувания та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з п. 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністра уповноважені представники територіального центру комплектування та соціально України № 560 (далі Порядок № 560) у період проведення мобілізації (крім цільово підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово- обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадяни щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної подтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та структурних резервістів.
Громадянин ОСОБА_1 відмовився пред'явити військово - обліковий документ, відповідно був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
На підставі вищенаведеного 28.05.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення №434, за порушення вимог ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинене в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У ОСОБА_1 на момент складання протоколу були відсутні зауваження, від надання пояснень відмовився.
ОСОБА_1 ознайомлено із протоколом про адміністративне правопорушення. із правами та обов'язками, а також він був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, від підпису у протоколі відмовився у присутності свідків, про що зазначено у протоколі.
На розгляд справи ОСОБА_1 06.06.2025 не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, відповідно до вимог чинного законодавства начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено штраф у сумі 17 000, 00 грн.
Постанова № 434 від 06.06.2025 скерована поштовою кореспонденцією за адресою: АДРЕСА_2 .
27.06.2025 на адресу Центру поштове відправлення повернуто оператором поштового зв'язку «Укрпошта» із долученням довідки про причини поверенення/досилання поштового відправлення за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи вищенаведене, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, проведений з дотриманням норм чинного законодавства, так як протокол про адміністративне правопорушення складався в присутності позивача, права та обов'язки 268 КУпАП роз'яснено ОСОБА_1 , від отримання примірника протоколу №434 від 28.05.2025 він відмовився в присутності свідків, копію постанови йому скеровано поштовим відправленням.
Таким чином, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є законною і обгрунтованою.
27 серпня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Міняйло Я.В. через систему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Міняйло Я.В. позовну заяву та відповідь на відзив підтримав, просив задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувану постанову.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 Кирилюк В.В. в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, пояснивши, що оскаржувана ОСОБА_1 постанова є законною та обґрунтованою.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Міняйла Я.В., представника відповідача Кирилюка В.В., з'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані в справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Положеннями ст. 5 КАСУ передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 28 травня 2025 року ОСОБА_1 не пред'явив на вимогу працівників поліції та військовослужбовцям групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 - обліковий документ. У зв'язку з чим ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час перевірки даних працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Славута); відсутність у нього відстрочки від призову та відомостей щодо проходження ним ВЛК.
Із протоколу про адміністративне правопорушення №434 від 28 травня 2025 року вбачається, що 28.05.2025 о 19:10 год. у м. Львові на вул. Чупринки біля будинку №85 гр. ОСОБА_1 у період проведення мобілізації не пред'явив на вимогу працівників Національної поліції України та військовослужбовців групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 військово - обліковий документ, чим порушив вимоги ч.6 ст. 22 Закону України «Про моблізаційну підготовку та мобілізацію», вчинене в особливий період, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, від підпису та від отримання копії протоколу відмовився у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 06 червня 2025 року о 12:00 год.
06 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 розглянуто справу про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210 -1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
За правилами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210 -1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
З 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який продовжується до тепер.
Поняття «воєнний стан» охоплює особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема, обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII ).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
В цьому ж Законі визначено поняття «особливий період» як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, котрий настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 210 -1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»
Згідно з ч.2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (ч.7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560)
Відповідно до п. 49 Порядку № 560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Пунктом 51 Порядку № 560 передбачено, що перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:
- у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;
- за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.54 Порядку №560).
Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу (пункт 9 Порядку).
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відтак, позивач ОСОБА_1 мав на вимогу працівників поліції та військовослужбовців групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 пред'явити військово-обліковий документ, чого останній не зробив і що вбачається із позову.
Позивач не довів суду те, що він мав військово-обліковий документ під час складання протоколу, а отже останній порушив чинне законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. ОСОБА_1 мав можливість сформувати військовообліковий документ в електронній формі у визначений законодавством спосіб, але не скористався своїм правом.
Незгода позивача щодо притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки військовозобов'язаний повинен дотримуватись вимог законодавства щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Як вбачається із матеріалів справи оскаржувана постанова №434 від 06.06.2025 про адміністративне правопорушення була винесена у відсутності позивача, доказів надсилання такої позивачу відповідач не надав. Про неї позивач дізнався лише 21.07.2025, а отже він не міг на протязі 10 днів після винесення оскаржуваної постанови, оскаржити дану постанову, то суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду про скасування постанови з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відтак, відповідачем безумовно доведено правомірність свого рішення, натомість позивач не довів тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та не надав суду належних і допустимих доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 -1 КУпАП, через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення, а отже у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.65 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 210 -1, 235, 245, 251, 280, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 73, 77, 242, 243 -246, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд
поновити ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути повністю або частково оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 10 жовтня 2025 року.
Суддя Д. Б. Глинська