Справа № 466/7257/25
Провадження № 1-кп/466/795/25
06 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
учасники провадження
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12025142380000418 від 28.07.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працездатного, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судженого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України,
ОСОБА_4 14.07.2025р. близько 23год.00хв., перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького,251, знайшов банківську карту № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», власником якої є ОСОБА_5 , на якій зберігалися її грошові кошти, яка за функціональним призначенням, як засіб доступу до банківських рахунків, є різновидом офіційного документу (що випливає із Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, Законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001, «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, підняв з асфальтованої доріжки банківську карту № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою подальшого незаконного використання такої карти шляхом зняття грошових коштів, не вжив жодних заходів для повернення знайденої банківської картки, тим самим незаконно заволодів нею.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Надав показання про те, що дійсно 14.07.2025р. близько 23год.00хв., перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького,251, знайшов банківську карту, з метою подальшого використання її як засобу платежу, розрахувався коштами з цієї картки при здійсненні покупки в супермаркеті. У вчиненому розкаявся. Просить його суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які є в матеріалах кримінального провадження.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю і об'єктивно доведена, його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України як викрадення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.
Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно з ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При обранні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст.65 КК України, враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який згідно ст.89 КК України раніше не судимий, відсутність обставин, які обтяжують покарання, щире каяття, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, та вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.357 КК України виді штрафу.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357КК України та обрати покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн.
Речові докази:
- відеозаписи із зовнішніх камер відео спостереження аптеки «АПТЕКА 3І», а саме події, яка мала місце 15.07.2025 з адресою:м.Львів, вул.Грінченка, буд.6, що містяться на компакт-диску CD-R, марки «MyMEDIA», білого кольору, об'ємом пам'яті 700 mb, 80 min, зі швидкістю читання - 52х у паперовому конверті білого кольору;
- відеозаписи із зовнішніх камер відео спостереження магазину «Напої ПВ», а саме події, яка мала місце 15.07.2025 з адресою:м.Львів, вул.Грінченка, буд.4, що містяться на компакт-диску CD-R, марки «MyMEDIA», білого кольору, об'ємом пам'яті 700 mb, 80 min, зі швидкістю читання - 52х у паперовому конверті білого кольору
залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6