465/7875/25
1-кп/465/1198/25
підготовчого судового засідання
08.10.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025141370000618 від 24.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави,-
встановив:
В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025141370000618 від 24.07.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Окрім цього, вказує, що наявні докази свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченого із вчиненням даного кримінального правопорушення; у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Враховуючи вищевикладене, просив клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задоволити. Щодо клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави заперечив.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив задоволити його клопотання про зменшення розміру застави, вказав, що визначений слідчим суддею розмір застави є непосильним для нього.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане обвинуваченим клопотання про зменшення розміру застави, просив визначити мінімальний розмір застави, оскільки визначений ухвалою слідчого судді розмір застави є непосильним для обвинуваченого.
Потерпілий в підготовче засіданне не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, при прийнятті рішення покладається на розгляд суду.
Розглянувши клопотання прокурора та обвинуваченого, заслухавши думку учасників справи, на які вони поклилаються, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 27.08.2025 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 25.10.2025; визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн.
Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від п'яти до восьми років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики не зменшилися.
У своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінюючи можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, суд виходить із того, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які були отримані безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку ст.225 КПК України. За таких обставин ризик вливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 , при зміні йому запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, зможе продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення,
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 , на даний час неможливо, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
У ході судового розгляду з'ясовано, що вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
Враховуючи молодий вік обвинуваченого ОСОБА_4 , його матеріальне становище, в ході розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 27.08.2025 в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. є непосильним для такого.
Враховуючи, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави підлягає до задоволення та застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення визначеного розміру застави, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 314, 315, 331КПК України,суд -
постановив:
Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у задоволити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 06.12.2025 включно.
Зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 27.08.2025 року, до 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 , 23.06.1994 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до суду;
2) не відлучатися із міста Львова без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 13.10.2025.
Суддя ОСОБА_1