Справа № 450/3274/25 Провадження № 2-а/450/41/25
13 жовтня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мусієвського В.Є.
при секретарях Качмар М.З., Расяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, в особі капрала поліції Гапяк Марії Ростиславівни, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, визнати таку протиправною та скасувати.
Мотивував позовні вимоги тим, що вказаною постановою його визнано винним у тому, що він 07.07.2025 року о 16 год. 56 хв. на вул. Садовій, буд. 3, в с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської обл., керуючи автомобілем марки «КАМАЗ» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 ПДР України «Рух вантажних транспортних засобів заборонено», здійснивши рух в зоні його дії, чим порушив вимоги пункту 8.4 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що з вказаною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню. Повідомив, що автомобіль марки «КАМАЗ» номерний знак НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.04.2012 року є цистерною асенізаційною-с та підпадає під ознаки транспортного засобу спеціального призначення, яким здійснюється обслуговування населення і забезпечується санітарно-епідеміологічне благополуччя громадян, шляхом викачування вигрібних ям, септиків тощо. Зауважив, що згідно розділу 33 ПДР України не поширюється дія знаків 3.1-3.8, 3.11 на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Повідомив, що вказаний розділ ПДР України надавав йому можливість руху на вул. Садовій, буд. 3, в с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської обл., в зоні дії дорожнього знаку 3.3 ПДР України «Рух вантажних транспортних засобів заборонено», оскільки він проживає у с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської області, є фізичною особою-підприємцем, уклав із комунальним підприємством «Пустомитиводоканал» угоду на прийняття стоків № 5 від 01.09.2023 року та здійснює обслуговування громадян на вказаній території, чого не враховано капралом поліції Гапяк М.Р. ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівської області при винесенні оскаржуваної постанови. Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення та у згаданій постанові не вказано технічного засобу, яким здійснено фото-відео фіксацію, що свідчить про недоведеність правомірності такої серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року. Щодо строку звернення до адміністративного суду повідомив, що такий ним пропущено з поважних причин, оскільки з 12.07.2025 року по 21.07.2025 року перебував на міжнародних спортивних змаганнях за межами території України, що підтверджується відмітками у його закордонному паспорті громадянина України.
Ухвалою судді від 29.07.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
01.09.2025 року представником відповідача Продеус В.В. подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просив долучити до матеріалів справи фото-відео фіксацію адміністративного правопорушення, розглянути матеріали справи у його відсутності, відмовивши в задоволенні позовних вимог у зв'язку із їх безпідставністю. Вказав, що оскаржувана постанова складена правомірно.
Протокольною ухвалою від 15.09.2025 року відкладено розгляд справи у зв'язку із неотриманням позивачем копії відзиву на позовну заяву та неявкою представника відповідача в судове засідання.
В судовому засіданні 06.10.2025 року позивач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, заявлені позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.
Представник відповідача ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
За ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною четвертою статті 250 КАС України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 250 КАС України зазначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06.10.2025 року, є дата складення повного судового рішення, оголошення якого призначено судом на 08 год. 00 хв. 09.10.2025 року.
Водночас, із врахуванням перебування головуючого з 07.10.2025 року по 10.10.2025 року включно на листку непрацездатності, складання та проголошення судового рішення відкладено на 08 год. 00 хв. 13.10.2025 року.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 грн.
Так, позивача визнано винним у тому, що він 07.07.2025 року о 16 год. 56 хв. на вул. Садовій, буд. 3, в с. Сокільники, Львівського р-ну, Львівської обл., керуючи автомобілем марки «КАМАЗ» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 ПДР України «Рух вантажних транспортних засобів заборонено», здійснивши рух в зоні його дії, чим порушив вимоги пункту 8.4 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підтвердження порушення позивачем вимог пункту 8.4 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, представником відповідача ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівської області долучено до матеріалів справи фото-відео фіксацію події.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Окрім цього, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Як вбачається з пункту 3.3 глави 3 розділу 33 Правил дорожнього руху України, дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знаку не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знаку, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Водночас, із глави 3 розділу 33 Правил дорожнього руху України встановлено, що не поширюється дія знаків 3.1-3.8, 3.11 - на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Як встановлено із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.04.2012 року, транспортний засіб марки «КАМАЗ» номерний знак НОМЕР_1 є цистерною асенізаційною-с, який підпадає під ознаки транспортного засобу спеціального призначення, яким здійснюється обслуговування населення і забезпечується санітарно-епідеміологічне благополуччя громадян.
Крім цього, з відповіді № 1612854 з Єдиного державного демографічного реєстру від 29.07.2025 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 21.10.2002 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 636000, позивач ОСОБА_1 09.04.2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису 2 404 000 0000 022933.
Окрім наведеного, 01.09.2023 року між КП «Пустомитиводоканал» та ФОП ОСОБА_1 укладено угоду на предмет зливу рідких нечистот з вигрібних ям.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.
Вказаних вище вимог не дотримано капралом поліції Гапяк М.Р. ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівської області при винесенні 07.07.2025 року постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5166255.
При цьому, із відеозаписів на СД-диску встановлено, що позивач ОСОБА_1 повідомляв працівника поліції про те, що він здійснює обслуговування населення, шляхом викачування вигрібних ям, септиків тощо.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, суд вважає, що відомості, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року не можуть бути належними і допустимими доказами на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 8.4 ПДР України, оскільки глава 3 розділу 33 ПДР України передбачає випадки, при яких дія дорожнього знаку 3.3 ПДР України «Рух вантажних автомобілів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, зокрема ті, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог пункту 8.4 ПДР України, а як наслідком події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в його діях.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, згідно з вказаною нормою суд позбавлений процесуальної можливості визнавати постанову про адміністративне правопорушення протиправною та має право прийняти одне з рішень, які передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відтак, позовна вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, викладені у позовній заяві, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовну заяву слід задовольнити частково, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати, а справу закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області, яке є юридичною особою, посадові особи якого здійснюють діяльність у відділах і відділеннях поліції, які не мають статусу юридичної особи.
Щодо клопотання позивача про поновлення йому строку звернення до адміністративного суду слід зазначити наступне.
Як вказано позивачем, він не міг звернутись у десятиденний строк із позовом до суду, оскільки з 12.07.2025 року по 21.07.2025 року перебував на міжнародних спортивних змаганнях за межами території України, що підтверджується відмітками у його закордонному паспорті громадянина України.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається із закордонного паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 11.05.2019 року органом 4632, ОСОБА_2 12.07.2025 року виїхав за межі території України, на яку повернувся 21.07.2025 року, що свідчить про поважність причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим такий підлягає поновленню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 121, 139, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАС України, ст.ст. 14-2, 245, 251, 279-1, 280 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, в особі капрала поліції Гапяк Марії Ростиславівни, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5166255 від 07.07.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 13.10.2025 року.
Суддя Мусієвський В.Є.