Справа № 635/4681/25
Провадження № 3/635/2197/2025
13 жовтня 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
09.06.2025 р. о 14-50 год. за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Високий, вул.Андрія Ощепкова, буд.48А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов добровільно на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору DRAGER ALKOTEST 6820, результат огляду склав 1.83 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про причини свого неприбуття не повідомив. ОСОБА_1 було повідомлено про день та час розгляду справи, шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, який зазначений у протоколі, шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному сайті суду та шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, яка повернулись до суду без вручення за закінченням терміну зберігання. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 356545 від 09.06.2025 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.9.г. Правил дорожнього руху України;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР «ОКНЛ» від 09.06.2025, в якому зазначено про те, що огляд ОСОБА_1 не проводився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням газоаналізатору DRAGER ALKOTEST 6820 , відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1.83 проміле, з результатом останній погодився;
- роздруківкою до протоколу результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням DRAGER ALKOTEST 6820, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1.83 проміле, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 ;
- довідкою УПП в Харківській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого Новокузьким ВРЕР УДАІ УМВС в Миколаївський області 10.12.1996;
- розпискою ОСОБА_1 в якій він зобов'язувався не сідати за кермо автомобіля до повного витрізвіння;
- розпискою ОСОБА_2 , в якій він зазначив, що зобов'язується припаркувати авто ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою, яку вкаже водій;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого сержанта поліції В.Власова, в якому він зазначає, що 09.06.2025 р. о 15-00 год. за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Високий, вул.Андрія Ощепкова, буд.48 А, під час несення служби на блок посту «Кемпінг» ним було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору DRAGER ALKOTEST 6820, результат огляду склав 1.83 проміле. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений, шляхом передачі автомобіля тверезому водію під розписку та прийнято зобов'язання. На ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР № 356545 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.9 ПДР України, та винесено постанову серії ЕНА № 493180 за ч.1 ст.126 КУпАП за порушення п. 2.1.г. ПДР України.;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований факт встановлення особи ОСОБА_1 , проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору DRAGER ALKOTEST 6820, результат якого склав 1.83 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився.
Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає останнього адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (Протокол серія ЕПР 1 № 356545; Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код класифікації доходів бюджету 21081300; Код за ЄДРПОУ 37874947; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001) в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина