Справа № 638/20085/25
Провадження № 1-кс/638/2585/25
Іменем України
10 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
cлідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 62024100150002572 від 11.12.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 62024100150002572 від 11.12.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що У провадженні СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 62024100150002572 від 11.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №424-ОС від 30.03.2024 солдата ОСОБА_6 , зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та на всі види забезпечення, а також призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1060-ОС від 29.07.2024 ОСОБА_6 призупинено військову службу з 22.07.2024 у зв'язку із нез'явленням останнього вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1687-ОС від 07.12.2024 на виконання ухвали Городянського районного суду Чернігівської області від 20.11.2024 солдата ОСОБА_6 поновлено на військовій службі з 28.11.2024.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_6 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдата ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Так, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 01.12.2024, вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, будучи обізнаним у тому, що на виконання ухвали Городянського районного суду Чернігівської області від 20.11.2024 (враховуючи час набуття ухвалою законної сили), був зобов'язаний не пізніше 72 годин, тобто не пізніше 01.12.2024, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для продовження проходження військової служби, у встановлений до місця несення служби в АДРЕСА_3 , не прибув. Таким чином, без відповідних дозволів командирів і начальників, без поважних причин, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 не з'явився до розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 за вищевказаною адресою та з 01.12.2024 по 09.10.2025 перебував поза службою, проводячи час на власний розсуд.
За час відсутності на службі ОСОБА_6 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 09.10.2025, до моменту з'явлення до правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який на момент скоєння правопорушення перебував на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) третьої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), в званні солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , не судимий, підозрюється у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий вказала, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
3)незаконно впливати на свідків, оскільки останні надали свідчення не на користь підозрюваного, томі існує ризик впливу на них.
5)вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Також зазначила, що підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які діють достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, висновком службового розслідування, ухвалою суду від 20.11.2024, від поясненнями свідків, протоколом допиту свідка.
Також орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів(особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт) ніж тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 не може запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи викладене, слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили задовольнити.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні обґрунтованість підозри не оспорювали, просили призначити цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний проти клопотання заперечувала.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За п.2 ч.3 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Положеннями ч.4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_6 фактично затримано 09 жовтня 2025 року о 19:07 год. за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення в порядку ст.208 КПК України.
10.10.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем м. Харкова, громадянином України, військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який на момент скоєння правопорушення перебував на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) третьої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), в званні солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, зокрема протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, висновком службового розслідування, ухвалою суду від 20.11.2024, поясненнями свідків, протоколом допиту свідка.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризики переховуватися від органів досудового розслідування або суду, тиснути та впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного слідчому судді не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, розміром спричиненої шкоди.
Так, прокурором у судовому засіданні не надано переконливих доказів виключності цієї справи для суспільства, тому слідчий суддя не знаходить підстав для призначення розміру застави поза межами розміру, визначеного ст.182 КПК України.
Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків має бути призначений у розмірі, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60560,00 грн.
Суд вважає, що вказаний розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 62024100150002572 від 11.12.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів до 08 грудня 2025 року.
Визначити суму застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу, справа №638/20085/25 (Шевченківський районний суд м. Харкова).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1