Справа №638/17915/25
Провадження № 2-а/638/496/25
09 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - Подус Г.С.,
за участю секретаря - Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова звернувся позивач з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, захисник зазначає, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 з 01.08.2025, працює в театрі ім. Шевченко в м. Харкові. Позивач має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 та перебував на військовому обліку за місцем реєстрації. У зв'язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України вимушений був евакуюватися з м. Запоріжжя та переїхати до рідних до АДРЕСА_3 , і також уточнив у ІНФОРМАЦІЯ_2 свої облікові дані, про що свідчить витяг з «Резерв+». Позивач завантажив мобільний додаток «Резерв+» та своєчасно оновлює свої облікові дані. За місцем роботи він був броньований, про що органи ТЦК та СП повідомляються відповідальною особою підприємства. Так, наприкінці серпня 2025 року у позивача було заблоковано банківські карти, і як він з'ясував саме з-за відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_4 № 922 від 02.08.2025. Після відвідання районного відділу держаної виконавчої служби 04 вересня 2025 позивачу було повідомлено державним виконавцем, що до них на виконання надійшла постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові № 922 від 02.08.2025, видано її копію та роз'яснено право на оскарження. Позивач з вказаною постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові № 922 від 02.08.2025 не згодний, вважає, що вона є незаконною та підлягає скасуванню за наступних підстав. Позивачу не надходили повідомлення, повістки з ІНФОРМАЦІЯ_3 ані за місцем його реєстрації постійного проживання, ані за місцем реєстрації як ВПО. За місцем роботи позивача також не повідомлено про необхідність явки до органів ТЦК та СП. Як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 позивач зареєстрований 01.08.2025, отже за Законом він має певний час для подання відомостей до ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну місця проживання. Але ж постанова про накладення штрафу відповідачем за порушення законодавства про призов та мобілізацію вже була винесена 02.08.2025. Так зі змісту постанови слідує, що позивач не був належним чином повідомлений та не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, копію постанови № 922 не отримував. Так в постанові зазначено, що ОСОБА_1 було направлено повістку через «Укрпошту» з описом вкладень та повідомлення про вручення за адресою місця проживання або фактичного місця проживання, однак не зазначено за якою ж таки адресою направлено повістку. Щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП позивачу також нічого невідомо, оскільки він не повідомлявся належним та не був присутнім при його складанні, копії не отримував. Протокол про адміністративне правопорушення не складався, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення позивач не повідомлявся, викликів та повісток про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, свої облікові дані уточнював вчасно, про що містяться дані у його мобільному додатку «Резерв+». Копія постанови №922 йому не видавалась. Позивач заперечує наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вважає, що винесена щодо нього постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
03.10.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив, в обґрунтування якого вказано, що згідно до п. 1 абз. 2 , п.п. 3 абз. 8 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Так, засобами поштового зв'язку на адресу позивача завчасно була направлена повістка № 4185720 з вимогою прибуття на 05.07.2025 року о 09 00 годині для уточнення даних до ТЦК та СП. Відповідно до інформації Укрпошти повістка не отримана та повернута за місцем обслуговування, але відповідно до норм законодавства вважається належним чином направленою та врученою . Поважних причин неприбуття по повістці позивач не надав. Адміністративний позов відомостей про прибуття позивача до ТЦК та СП 05.07.2025 не містить. Таким чином, позивачем не дотримано вищенаведені вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тим самим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол про вчинене адміністративне правопорушення не складався з огляду на приписи ст. 258 КУпАП. 02.08.2025 року щодо позивача уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП винесено постанову № 922 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України ТЦК та СП просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).
Суд встановив такі фактичні обставини.
Так встановлено, що постановою №922 по справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2025 року накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. Постанова складена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 та мотивована тим, що 05.07.2025 о 09-00 год. ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце, зазначені у повістці, чим порушив вимоги абзц. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Повістка була доставлена АТ «Укрпошта», але не отримана та повернута за місцем обслуговування.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як вбачається з матеріалів позову, матеріалів відзиву та копії оскаржуваної постанови, ІНФОРМАЦІЯ_6 було складено повістку №4185720 на ім'я ОСОБА_1 , у якій зазначено, що ОСОБА_1 належить з'явитися 05.07.2025 о 09-00 год., мета виклику - для уточнення даних.
Вказана судова повістка не була вручена ОСОБА_1 та повернута відправнику.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок "Резерв+", який дозволяє військовозобов'язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК.
В Інструкції з користуванням застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може забрати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення в смартфоні - і після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі - еВОД) з основною інформацією: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, вид обліку (на обліку/знятий/виключений), категорія обліку (призовник, військовозобов?язаний/резервіст/не військовозобов?язаний), дата останнього оновлення документа, інформація про відстрочку чи бронювання (за наявності), інформація про наявність порушень правил військового обліку (за наявності)
Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому випадку відобразяться дані з реєстру Оберіг.
Електронний військово - обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне.
З надано позивачем витягу з застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку. 09.07.2024 року ОСОБА_1 було оновлено дані, так вказаний витяг містить прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер телефону та електронну пошту, категорію обліку. Вказані дані дійсні до 16.06.2026 року (з бронюванням). Номер в системі Оберіг 250920201429426600017. Дані уточнено вчасно.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає частковому задоволенню, а саме в частині скасування та закриття провадження.
Щодо вимог позивача в частині визнання постанови протиправною, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у частині задоволення вказаної позовної вимоги.
Так, ч.3 ст. 286 КАС України містить вичерпний перелік дій суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності зокрема суд має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити частково.
Постанову 922 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.08.2025 складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: