Справа № 348/2019/25
Провадження № 3/348/668/25
07 жовтня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; сержанта з матеріального забезпечення роти забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
08.08.2025 о 01:08 год. в с. Пасічна по вул. Милого гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР - Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Адвокат Куций О.С. в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність на підставі документів, які містяться в матеріалах справи.
Адвокат Косійчук І.Г. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 свою вину не визнає, в той день він їхав та був зупинений працівниками поліції, які безпідставно звинуватили його, що той керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В направленні від 08.08.2025 поліцейським зазначено неіснуючий медичний заклад, оскільки Надвірнянської ЦРЛ не існує, лікарня в м. Надвірна має іншу назву, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча прямих доказів того не мають і не мали права вміняти ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не є непреривним і складається з окремих фрагментів запису, на відео є відсутнім епізод, де ОСОБА_1 виявляв бажання пройти освідування в медичному закладі. Вважає, що протокол складений саме за керування в стані алкогольного сп'яніння, оскільки не зазначено, що він відмовився від освідування під час зупинки, а не під час керування, саме з цим ОСОБА_1 не згоден. При цьому факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом адвокат не оспорює. Також ОСОБА_1 не отримував копію протоколу, на відео не зафіксовано, що він відмовився отримувати протокол, вважає, що порушено право на захист ОСОБА_1 .. Окрім того, в протоколі не зазначено на який саме пристрій здійснювалася відеофіксація, не було озвучено які ознаки алкогольного сп'яніння наявні у ОСОБА_2 , пристрій для огляду на місці події ОСОБА_2 продемонстрований не був, а тому взагалі ви никають сумніви щодо наявності його у працівників поліції, а якщо був, то чи наявний на нього сертифікат. Окрім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_2 не озвучував чіткої відмови від проходження огляду, це були домисли поліцейського.
Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутого відеозапису (5 відеофайлів) вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, під час спілкування у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які йому було озвучено (2 відеофайл) та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в лікувальному закладі. ОСОБА_1 чіткої відмови не озвучив, однак і не погодився, при цьому його фактична поведінка, а саме: постійне ухилення від спілкування з працівниками поліції, останніми була розцінена як відмова від проходження огляду, про що ОСОБА_1 було повідомлено та повідомлено про складення відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП.
Адвокат Косійчук І.Г. справжність подій на відеозапису не спростовував.
Суд не приймає до уваги заперечення адвоката щодо відеозапису, оскільки відеозапис є непреривним, хоча і міститься на диску 3 окремими відеофайлами (запис з боді-камери) та 2 окремими відеофайлами (запис з відеореєстратора службового автомобіля). При цьому на записі з відеореєстратора службового автомобіля зафіксований час, який підтверджує непреривність зйомки.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
При цьому суд зауважує, що законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення в п. 10 зазначений технічний засіб відеозапису: 111305319/111, що спростовує заперечення захисника про те, що відеозапис здійснювався на невідомий пристрій.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським Надвірнянського РВП з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , від підпису протоколу відмовився;
- згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу огляд з використанням спеціального технічного засобу Алкофор 0149 ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, не проводився, оскільки останній відмовився;
- згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до «Надвірнянська ЦРЛ» на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд не проводився, ОСОБА_1 відмовився.
Суд не приймає до уваги заперечення захисника про те, що в направленні зазначений неіснуючий заклад, оскільки від неправильного зазначення лікувального закладу (Надвірнянська ЦРЛ), який зараз має назву Комунальне некомерційне підприємство Надвірнянська центральна районна лікарня Надвірнянської міської ради (скорочена назва КНП "Надвірнянська ЦРЛ") не змінюється суть правопорушення.
В рапорті від 08.08.2025 поліцейський СРПП Надвірнянського РВП сержант поліції Нанин Андрій доповідає начальнику про те, що з 07.08.2025 по 08.08.2025 під час несення служби спільно з капітаном поліції Грещуком Богданом ними в комендантську годину в 01:08 08.08.2025 було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . В ході перевірки документів у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або запропоновано проїхати в медичний заклад, на що останній відмовився. Після чого було складено відповідний адміністративний протокол.
Рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з відеозаписів вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що поліцейський правильно надав оцінку поведінці ОСОБА_1 під час спілкування, який на словах чітко не відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, однак його поведінка, а саме: небажання спілкуватися з поліцейськими та ненадання відповіді на будь-які питання поліцейських, свідчать про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому поліцейським було роз'яснено ОСОБА_2 наслідки його такої поведінки: оцінка ситуації поліцейським та повідомлення про складення протоколу за ст. 130 КУпАП.
Посилання адвоката на порушення права на захист, оскільки ОСОБА_1 не отримував копію протоколу, суд не вважає слушним, оскільки копія протоколу особі була направлена засобами "Укрпошти", про що наявне підтвердження в матеріалах справи.
Також суд не приймає до уваги зауваження захисника, що ОСОБА_1 працівниками поліції було зупинено безпідставно, оскільки незгода водія з зупинкою транспортного засобу поліцейськими та її причинами, не може бути причиною відмови від виконання або обґрунтуванням ухиляння законних, неодноразових вимог поліцейського, що виконує свої службові обов'язки, зокрема у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Також суд не приймає до уваги надану в судовому засіданні захисником службову характеристику на ОСОБА_1 , оскільки вона не містить інформації ким видана та відсутній підпис уповноваженої особи.
Отже, враховуючи вагомість всіх наявних доказів суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 415948 від 08.08.2025) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко
Повне судове рішення складено 10.10.2025.