Справа № 346/4547/25
Провадження № 2/346/2559/25
09 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31.08.2021 року з відповідача на її користь присуджено аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1 800 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття. Однак, на даний час сума стягуваних аліментів на утримання дитини є недостатньою для забезпечення належних умов життя та її розвитку, оскільки фактичні витрати значно перевищую дану суму. Зазначає, що через складну фінансову ситуацію в державі, інфляційні процеси, загальний ріст цін на продукти харчування, одяг, взуття, медикаменти, визначеного розміру аліментів не вистачає на забезпечення базових потреб. Дитина потребує збалансованого харчування для загального росту та розвитку, на що необхідно витрачати приблизно 4 000 грн. Крім того, дитина регулярно відвідує лікаря-педіатра і проходить вакцинацію від різних хвороб; є потреба у прийомі на постійній основі вітаміну “Д», омеги-3 та інших вітамінів для укріплення імунітету, які позивач купляє за власні кошти; у 2023 році дочці проведено операцію із видалення аденоїдів після чого виникла необхідність у регулярному огляді в лікаря отоларинголога та прийомі препаратів за його призначенням. Позивач також несе витрати щодо оплати уроків танцю та відвідування дитячого садочка відповідно 800 грн. та 1 000 грн. щомісячно. Тобто, позивач витрачає значно більші кошти на утримання дитини, ніж відповідач, що не відповідає принципу рівності батьків в утриманні дитини. Відповідач є здоровим та працездатним, працює неофіційно, інших осіб на утриманні не має, а отже спроможним сплачувати аліменти на утримання дочки в більшому розмірі, ніж визначено попереднім рішенням суду. Тому позивач просить збільшити присуджений з відповідача розмір аліментів до 5 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
06.10.2025 року представник відповідача, адвокат Курко В.М. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що після розірвання шлюбу відповідач продовжує надавати дитині матеріальну допомогу на дошкільне навчання, одяг, їжу та дозвілля, однак, жодних розписок у позивача не брав. Він перебуває у важкому матеріальному становищі, не працює, постійних доходів немає, а його нерегулярних доходів вистачає тільки на предмети першої необхідності та на сплату аліментів за рішенням суду. Визначаючи розмір аліментів у сумі 5 000 грн., слід брати до уваги вимоги ст. 182 СК України та врахувати матеріальне становище платника аліментів, реальну його можливість сплачувати аліменти в зазначеному розмірі, який з точки зору звичайних потреб дитини є надмірним. Доказів зміни обставини участі відповідача в утриманні дитини чи зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін позивачем не надано. Також просить врахувати, що на утриманні відповідача перебуває його бабуся ОСОБА_4 . Враховуючи вищенаведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 29-35).
09.10.2025 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що крім грошових коштів у розмірі 1 800 грн. відповідач жодної іншої допомоги не надає і жодного разу не поцікавився чи вистачає зазначених коштів. З дитиною він бачився близько 4-ох років назад, не цікавиться її життям та не виявляє бажання бачитися із нею. Жодних документів, які б підтверджували перебування на його утриманні бабусі, до відзиву не долучено. Більше того, їй відомо, що ОСОБА_4 перебуває в Республіці Італія, де працює, та матеріально допомагає своєму внуку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, 09.10.2025 року подала до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи у її відсутності (а. с. 51).
Відповідач в судове засідання не з'явився, його представник адвокат Курко В.М. в поданому відзиві просить розгляд справи проводити в його та відповідача відсутності ( а.с. 29-35).
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до даних копії свідоцтва про народження сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31.08.2021 року (справа № 346/3553/21) з відповідача на користь позивача присуджено аліменти на утримання вказаної дитини в твердій грошовій сумі, в розмірі 1 800 грн. щомісячно до досягнення цією дитиною повноліття (а.с. 9-10).
На виконання даного рішення Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 01.10.2021 року видано відповідний виконавчий лист ( а.с. 11-12 ).
Згідно з даними виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої медичною практикою “ Медікум плюс », ОСОБА_3 з 26.08.2023 року по 26.08.2023 року перебувала на лікуванні у вказаному закладі з діагнозом: аденоїди ІІ-ІІІ ст.; 26.08.2023 року проведено операцію аденотомія ( а.с. 17 ).
Відповідно до копії консультативного висновку медичного центру “ Яцків клінік » від 21.12.2024 року ОСОБА_3 під анестезією проведено ендоскопічну риноскопію, слизова оболонка нижніх носових раковин набрякла, ціанотична; у носоглотчці патологічних змін не виявлено ( а.с. 18 ).
Позивачем також долучені 8 квитанцій ( рахунків ) за період з 13.11.2024 року по 11.08.2025 року щодо купівлі медичних препаратів ( а.с. 13-16).
Згідно з даними копії відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №439, наданих Матеївецькою територіальною громадою Коломийського району Івано-Франківської області 23.09.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с. 41 ).
Стороною відповідача як підставу щодо своїх заперечень також долучено пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_4 є пенсіонером за віком ( а.с. 40 ).
Згідно з даними відповідей №1876967 та №1876946 від 10.10.2025 року щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела доходів та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, інформація щодо сум нарахованого доходу ОСОБА_2 та сум утриманого з них податку за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року відсутня ( а.с. 53-54 ).
Відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з положеннями ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено, або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
В п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач аргументує тим, що визначений до сплати попереднім рішенням суду розмір аліментів є недостатній для задоволення потреб дитини сторін, та вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття.
Разом з тим вказані обставини лише самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. При цьому стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19).
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що після постановлення у 2021 році судового рішення про стягнення з відповідача аліментів матеріальний або сімейний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їх малолітньої дочки, і що є підставою для збільшення розміру аліментів, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд також звертає увагу, що витрати на лікування є додатковими витратами на дитину і їх розмір має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі (постанова ВС від 13.09.2017 року в справі № 6-1489цс17).
Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати на лікування дитини, як покликається позивач, не є підставами для збільшення розміру аліментів. Зазначені витрати належать до додаткових витрат на дитину і можуть бути стягнуті за окремим позовом.
Отже, позивач не позбавлена права на стягнення витрат на лікування дитини у разі підтвердження нею понесення таких та заявлення відповідного позову.
На підставі ст.ст. 180-184, 192 СК України та, керуючись ст. ст. 76-81, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Залуччя Коломийського району Івано-Франківської області, жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.