179/1311/25
2/179/704/25
10 жовтня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючої судді Кравченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Голобородько Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузяков О.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у серпні 2025 року ОСОБА_1 випадково виявив інформацію про відкрите виконавче провадження №63898950, в якому боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Позивач ніколи не мав жодних правовідносин із відповідачем, тим паче не був боржником у будь-яких правовідносинах. Про виконавче провадження він дізнався у зв'язку із блокуванням карток, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження або інші документи позивач не отримував.
На адвокатський запит до приватного виконавця Мельника Р.І. 06.08.2025 року було отримано матеріали виконавчого провадження.
Отримавши копії матеріалів виконавчого провадження, ознайомившись з виконавчим написом, який став підставою для відкриття виконавчого провадження, вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.
Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1853, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 30.11.2020.
Позивачем не отримувалось взагалі жодних документів щодо вимог відповідача в разі їх наявності, та не отримувалось жодних документів виконавчого провадження від приватного виконавця.
З боку відповідача позивачу не направлялись жодні вимоги щодо заборгованості, в разі якщо відповідач вважає, що такі існують. Не направлялись жодні документи про зміну кредитора, якщо такі маються. Жодних повідомлень про заміну кредитора, про укладені договори відступлення прав вимоги чи іншу інформацію позивачу не надавалось.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинено з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме - нотаріусом було порушено вимоги Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема. Не передбачено вчинення виконавчого напису на договорі, який не є нотаріально посвідченим; не перевірено безспірність заборгованості; на момент вчинення виконавчого напису минуло три роки з моменту виникнення права вимоги.
Тому вважає, що виконавчий напис №1853 від 30.11.2020 видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. з суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права.
З виконавчого напису вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №003-04510-060313 від 06.03.2013, укладеним з ПАТ «Дельта Банк». Право вимоги за яким перейшло на підставі договору №142/к про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.01.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».
Але кредитні правовідносини ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за якими вчинено виконавчий напис, виникли на підставі заяви №003-04510-060313 від 06.03.2013 з ПАТ «Дельта-Банк», а не на підставі договору. Крім того, заяву укладено у простій письмовій формі.
Отже, заява №003-04510-060313 від 06.03.2013, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження і на підставі якого було видано виконавчий напис, не є нотаріально посвідченим договором, тобто виконавчий напис на виконання відповідної заяви не міг вчинятися через недотримання вимог щодо форми договору.
Оскаржуваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 03.07.2020, хоча строк на складення виконавчого напису минув у 2017 році, тобто з явним пропуском трирічного строку, як того вимагає Закон України «Про нотаріат».
Вважає, що нотаріус не вчинив жодних дій для перевірки чи є такий договір безспірним, а сума заборгованості не є безспірною.
Крім того, інформація щодо боржника, викладена у виконавчому написі, є вигаданою, оскільки щодо адреси реєстрації, то ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а наразі проживає за адресою АДРЕСА_2 . В місті Києві позивач ніколи не проживав.
На підставі наведених обставин, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1853, вчинений 30.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 35590,40 грн; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.
Ухвалою від 18.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
Ухвалою від 20.08.2025 задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №1853, вчиненого 30.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представником позивача подана заява про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та клопотань не подали.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи судом встановлено, що 06.03.2013 позивачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з ПАТ «Дельта Банк» № 003-04510-060313 шляхом підписання заяви, відповідно до якої банк відкриває клієнту поточний рахунок з використанням платіжної картки із встановленим кредитним лімітом у розмірі 15000 грн., на строк 364 календарних днів.
30 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1853, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», як правонаступника кредитора, заборгованість за кредитним договором №003-04510-060313 від 06.03.2013, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 35090,40 грн. та плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 500 грн., а всього 35590,40 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.01.2018 по 06.11.2020.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табинського О.В. від 14.12.2020 на підставі заяви стягувача ТОВ «Росвен Інвест Україна» відкрито виконавче провадження №63898950 з примусового виконання вказаного виконавчого напису №1853, виданого 30.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельника Р.І. від 16.11.2023 прийнято виконавче провадження №63898950 з примусового виконання виконавчого напису №1853, виданого 30.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест України» заборгованості в сумі 35940,40 грн.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 з наступними змінами.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Оскільки у судовому порядку визнано незаконною та нечинною постанову КМ України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26.11.2014 р. № 662, в частині доповнення переліку новим розділом, на який здійснено посилання нотаріуса у виконавчому написі, суд зауважує, що стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису за кредитним договором, що не посвідчений нотаріально, не відповідає положенням законодавства.
Як вбачається з наданого стороною позивача копії кредитного договору №003-04510-060313 від 06.03.2013, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем ОСОБА_1 , вказаний кредитний договір укладений у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений.
Таким чином виконавчий напис №1853 від 30.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором був виданий приватним нотаріусом Григорян Д.Г. у порушення ст.87 Закону України "Про нотаріат", п. п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", п. 1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява та заява про забезпечення позову подані позивачем через підсистему «Електроннй суд».
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у загальній сумі 1453,44 грн. (968,96 грн.+484,48 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1853, вчинений 30 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківсною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості у загальному розмірі 35590 гривень 40 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) гривні 44 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вадлава Гавела, буд.6-з.
Треті особи:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, адреса місцезнаходження: 02125, м.Київ, вул.Старосільська, 1, офіс 10.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, адреса місцезнаходження: м.Київ, Інститутська вулиця, 24/7.
Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10.10.2025.
Суддя О.Ю. Кравченко