Справа № 204/8234/25
Провадження № 2-а/204/55/25
13 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Одеської митниці про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0284/UA500000/2025.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала на те, що 15.04.2025 року відносно неї було складено протокол про порушення митних правил 0284/UA500000/2025 за наступних обставин. 28 лютого 2025 року за дорученням позивачем було продано квартиру її сестри за 33 800 євро. Грошові кошти по дорученню видавались ОСОБА_1 в банку по 100 000 грн. в еквіваленті в євро на день. Загальну суму позивач зняла за дві неділі та поїхала до сестри в Болгарію відати кошти. Кордон позивач перетинала автобусом 15 квітня 2025 року о першій годині ночі. ОСОБА_1 зазначає, що не приховувала грошові кошти та сама повідомила про них працівнику митниці з проханням допомогти задекларувати кошти. В цьому їй було відмовлено. Позивачем були надані до митниці довіреність від сестри, договір купівлі-продажу та показані квитанції з банку про зняття готівки в сумі 33 800, яка і була наявна у позивача. ОСОБА_1 наголошує, що жодного разу до цього часу не мала досвіду перевезення грошових коштів та на інформаційних стендах митниці на кордоні також не знайшла інформації. Посилаючись на те, що кошти зняті з рахунку сестри, а не власного рахунку позивача, останній через 8 годин видали протокол і сказали розбиратися в суді. 17 липня 2025 року заступником начальника Одеської митниці були розглянута адмін.справа, та призначено стягнення в вигляді штрафу у розмірі 20% від суми. Зазначена постанова отримана позивачем 24 липня 2025 року поштою, про що свідчити трек лист відправлення. Вважаючи постанову незаконною та необґрунтованою, позивач просила суд її скасувати.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 серпня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 19.08.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
04 вересня 2025 року представником відповідача- Анточ Н.О. через систему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову, а постанову Одеської митниці від 17.07.2025 року №0284/ UA500000/2025 залишити без змін. Щодо обставин справи, представник зазначає, що 15.04.2025 року в зону митного контролю відділу митного оформлення №5 пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, у напрямку руху «виїзд» з України до Румунії, прибув рейсовий автобус марки «BOVA» модель «FUTURA», VIN -код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, який прямував сполученням м. Одеса (Україна) - м. Бургас (Болгарія), під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , разом з пасажирами, в тому числі й з громадянкою України ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю водій вказаного автобусу, громадянин України ОСОБА_2 , та пасажир, громадянка України ОСОБА_1 , обрали проходження через зону митного контролю «червоний коридор» та водій надав контрольний талон для проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор». Під час здійснення митного контролю та усного опитування пасажира, громадянки України ОСОБА_1 , остання заявила про наявність особистих речей та повідомила про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. В ході проведення митного контролю, під час митного огляду вказаного транспортного засобу та речей водія й пасажирів, у громадянки України ОСОБА_1 , яка прямувала у вказаному автобусі в якості пасажира, в її сумці, окрім особистих речей, без застосування технічних засобів митного контролю, було виявлено іноземну валюту, а саме: 17 000 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025 року, становить 799 460,70 грн., які не були заявлені під час усного опитування та не задекларовані письмово. За результатами митного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/000706 від 15.04.2025 року. Відповідно до отриманих пояснень від громадянки України ОСОБА_1 встановлено, що 28.02.2025 року вона за дорученням від сестри, громадянки ОСОБА_3 , продала її квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти від продажу вказаної квартири було зараховано на банківський рахунок ОСОБА_3 в Ощадбанку. Після цього зараховані кошти отримувались ОСОБА_1 в банку в сумі по 100 000,00 гривень в день, що в еквіваленті євро складає приблизно 2 500,00 євро. Сестра ОСОБА_1 проживає постійно в м. Сонячний берег (Болгарія), куди вона прямувала, щоб передати їй гроші. На момент перетину митного кордону України необхідного пакету документів на кошти, які вона переміщувала, у неї не було, оскільки не знала процедуру оформлення валюти. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10 000 Євро громадянка України ОСОБА_1 не надала. Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме: 7 000,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025 року (дата переміщення) становить 329 189,70 грн., які не було пропущено через митний кордон України. За вказаних обставин, на підставі ст. ст. 459, 494 МК України посадовою особою митниці у відношенні громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0284/UA500000/2025 від 15.04.2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України. Окремо представник відповідача хоче зазначити, що Одеською митницею встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність, обліковується у Раді адвокатів Дніпропетровської області (№ свідоцтва 2923 від 27.10.2023: № рішення 42 від 22.05.2015) та веде активну адвокатську діяльність, що підтверджується кількістю судових справ, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, записником по яких виступає безпосередньо особа, що притягається до відповідальності. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 є особою юридично освіченою, а тому повинна була передбачити обмеження встановленні митним законодавством при транскордонному переміщенні валюти. Таким чином, матеріалами справи про порушення митних правил № 0284/UA500000/2025 доведена вина ОСОБА_5 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 15.04.2025 року в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, у напрямку руху «виїзд» з України до Румунії, прибув рейсовий автобус реєстраційний номер НОМЕР_2 , який прямував сполученням м. Одеса (Україна) - м. Бургас (Болгарія), під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , разом з пасажирами, в тому числі й з громадянкою України ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується, зокрема, контрольним талоном для проходження контролю по «червоному коридору» транспортного засобу у пункті пропуску (а.с.на звороті 36).
В ході проведення митного контролю, під час митного огляду вказаного транспортного засобу та речей водія й пасажирів, у громадянки України ОСОБА_1 , яка прямувала у вказаному автобусі в якості пасажира, в її сумці, окрім особистих речей, без застосування технічних засобів митного контролю, було виявлено іноземну валюту, а саме: 17 000 (сімнадцять тисяч) євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025, становить 799 460,70 (сімсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 70 копійок) грн., які не були заявлені під час усного опитування та не задекларовані письмово, що відображено у Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/000706 від 15.04.2025 року (а.с.37) та описі предметів вилучених у громадянки України ОСОБА_1 від 15 квітня 2025 року (а.с.38).
15 квітня 2025 року головним державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці Соболь С.Р. у присутності особи, яка притягується до відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений протокол про порушення митних правил №0284/UA500000/2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України (а.с.32-33). На підставі ст.511 МК України за цим протоколом тимчасово вилучено 66 купюр разом на суму 7 000 євро, що у еквіваленті на гривні складає 329 189,70 грн.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , відібраних 15.04.2025 року посадовою особою митниці безпосередньо на місці події, остання зазначає, що 28.02.2025 року вона, за дорученням від сестри громадянки ОСОБА_3 , продала її квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти від продажу вказаної квартири було зараховано на банківський рахунок ОСОБА_3 в Ощадбанку. Після цього зараховані кошти отримувались ОСОБА_1 в банку в сумі по 100 000 грн. в день, що в еквіваленті євро складає приблизно 2 500 євро. Сестра ОСОБА_1 проживає постійно в м. Сонячний берег (Болгарія), куди вона прямувала, щоб передати їй гроші. На момент перетину митного кордону України необхідного пакету документів на кошти, які вона переміщувала, у неї не було, оскільки не знала процедуру оформлення валюти (а.с.на звороті 35-36).
З матеріалів справи вбачається, що рекомендованим листом із повідомленням повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи за протоколом про порушення митних правил №0284/UA500000/2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України, який відбудеться о 10:30 год. 12.06.2025 року за адресою: м.Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, буд.21-А. У якості додатку до листа направлено також вимогу про подання документів (а.с.39,41). Лист отримано громадянкою ОСОБА_1 особисто 10.05.2025 року (а.с.40).
На виконання вимоги Одеської митниці про подання документів, ОСОБА_1 надала: довіреність, договір купівлі-продажу, квитанції про перерахування коштів 2 шт., квитанції про видачу готівки (а.с.42-53).
Засобами поштового зв'язку Одеська митниця повідомила ОСОБА_1 про розгляд справи за протоколом про порушення митних правил №0284/UA500000/2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України, який відбудеться о 12:30 год. 19.06.2025 року за адресою: м.Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, буд.21-А (а.с.на звороті 53-54).
Як вбачається із листа Одеської митниці, останні повідомили ОСОБА_1 про розгляд справи за протоколом про порушення митних правил №0284/UA500000/2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України, який відбудеться о 11:00 год. 26.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.на звороті 55-56).
24 червня 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу Одеської митниці заяву із проханням перенести розгляд справи, який призначений на 26.06.2025 року об 11:30 год. у зв'язку із необхідністю додаткового часу для отримання відповіді на адвокатський запит стосовно справи, що розглядається (а.с.на звороті 54).
Засобами поштового зв'язку Одеська митниця повідомила ОСОБА_1 про розгляд справи за протоколом про порушення митних правил №0284/UA500000/2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України, який відбудеться об 11:00 год. 17.07.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.на звороті 56-57).
17 липня 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу Одеської митниці додаткові пояснення у яких стосовно отримання коштів з іншого рахунку відкритого не на її ім'я зазначила, що на підставі доручення її сестри ОСОБА_3 , було відкрито дві додаткові картки преміум сегмента на ОСОБА_1 . Це було зроблено для того щоб була можливість отримувати максимально дозволену НБУ суму на день, а саме 100 000 грн. Відкриття окремого рахунку на ім'я ОСОБА_1 не було можливе, оскільки відсутні підстави на перерахування на її ім'я коштів, і вони б обмежувались 10 000 на день, 50 000 грн. на місяць. Таким чином, твердження, що кошти знімала власниця рахунку, а ОСОБА_1 нелегально перевозила через кордон є хибними та необґрунтованими (а.с.55).
Окрім того, 17 липня 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу Одеської митниці заяву в якій просила здійснювати розгляд справи, який призначений на 17.07.2025 року об 11:00 год., за її відсутності, просить закрити справу за відсутності порушення (а.с.на звороті 57).
17 липня 2025 року заступником начальника Одеської митниці Вергун М.А., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 15.04.2025 року за ознаками вчинення громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.471 Митного кодексу України, прийнято постанову №0284/UA500000/2025, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.471 МК України, на винну особу накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення правопорушення становить 65 837,94 грн.; тимчасові вилучені за протоколом про порушення митних правил №0284/UA500000/2025 валютні цінності, а саме 7 000 євро повернуто громадянці України ОСОБА_1 (а.с.58-62).
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , одночасно з цим, копію постанови №0284/UA500000/2025 від 17 липня 2025 року Одеська митниця направила на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням (а.с.на звороті 62).
Вважаючи вищезазначену постанову протиправною, позивач звернулася до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначені Митним кодексом України.
Статтею 186 МК України передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями. Під змішаним (комбінованим) перевезенням розуміється міжнародне перевезення вантажів щонайменш двома різними видами транспорту відповідно до договору змішаного (комбінованого) перевезення з місця в одній країні, де вантажі переходять у відання оператора такого перевезення, до визначеного місця доставки в іншій країні.
Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у: вантажних відправленнях; супроводжуваному багажі; несупроводжуваному багажі; ручній поклажі; міжнародних поштових відправленнях; міжнародних експрес-відправленнях.
Відповідно до ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 366 МК України передбачено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами
Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст.459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Відповідно до ч.1 ст.471 Митного кодексу України, притягненню до відповідальності підлягають громадяни за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Таким чином, гр.України ОСОБА_1 вчинила недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує, дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Тобто, Митним кодексом України визначено, що порушення митних правил є правопорушення, яке вчинено як умисно так і з необережності.
Згідно зі ст.11 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, з суб'єктивної сторони правопорушення, що полягає в недекларуванні товарів, може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
Згідно з ч.3 ст.197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
Положеннями ч.1 ст.8 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом з'явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України від 21.06.2018 №2473-VI1I «Про валюту і валютні операції» визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до п.5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
Згідно пункту 6 вказаного Положення, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в'їзді, так і при виїзді з України, зобов'язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10 000 євро.
Згідно з положеннями п.18 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.
Судом встановлено, що за результатами митного огляду посадовими особами Одеської митниці було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/000706 від 15.04.2025 року згідно якого ОСОБА_1 , яка прямувала в автобусі в якості пасажира, в її сумці, окрім особистих речей, без застосування технічних засобів митного контролю, було виявлено іноземну валюту, а саме: 17 000 (сімнадцять тисяч) євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.04.2025, становить 799 460,70 (сімсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 70 копійок) грн., які не були заявлені під час усного опитування та не задекларовані письмово.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 вчинила недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Доводи позивача не спростовують факту порушення гр. України ОСОБА_1 митних правил, не впливають на правомірність постанови Одеської митниці Державної митної служби України від 17.07.2025 року у справі про порушення митних правил №0284/UA500000/2025.
Враховуючи встановлені у справі обставини суд погоджується з відзивом Одеської митниці, що відповідачем не було порушено вимог Закону.
Згідно з положеннями ч. 1.ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч.1.2 ст.76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як наслідок, суд дійшов висновку, щодо правомірності дій відповідача при складанні постанови Одеської митниці Державної митної служби України від 17.07.2025 у справі про порушення митних правил №0284/UA500000/2025, тому підстави для її скасування відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено вимог закону. Крім того, суд вважає, що позивачу були створені всі умови для реалізації ним своїх прав під час розгляду справи про порушення митних правил, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.
У відповідності до положень ст.139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,58 Конституції України, ст.ст.3,197,257,264,458,471 МК України, стос. 9, 10, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-245, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),
Відповідач: Одеська митниця (ЄДРПОУ - 44005631, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А)
Суддя Н.В. Токар