10 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 354/1846/23
провадження № 61-10616ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 12 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив: витребувати із незаконного володіння від ОСОБА_2 1/2 частини земельної ділянки згідно з Державним актом серії ІІІ-Іф046666 від 17 липня 1995 року, що розташована по АДРЕСА_1 ; внести відповідний запис до Державного реєстру прав власності на 1/2 частини земельної ділянки згідно з Державним актом серії ІІІ-Іф046666 від 17 липня 1995 року; витребувати із чужого незаконного володіння від ОСОБА_3 1/2 частини земельної ділянки в розмірі 0, 15 га, яка належала ОСОБА_2 .
Рішенням Яремчанського міського суду від 12 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року,у задоволенні позову відмовлено.
15 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд»
ОСОБА_1 . Подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Яремчанського міського суду від 12 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: 1) надіслати на адресу судузаяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази; 2) надати докази про вартість земельної ділянки, що розташована на
АДРЕСА_1 , що є предметом цього позову та сплатити судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову; 3) надіслати на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) з обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), та яка відповідає вимогам статтям 392 ЦПК України та надіслати копії уточненої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а у разі подання касаційної скарги у новій редакції та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
19 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_5 надіслав до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що перша касаційна скарга була подана у межах установленого процесуального строку, а її повернення з формальних підстав не залежало від волі заявника, а після повернення недоліки були усунуті без зволікання.
Проте заявником не надано нової редакції касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій необхідно було чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування та не надано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 08 вересня 2025 року.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги та не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо її форми, змісту та оплати судового збору, така скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 12 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська