03 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 759/1973/25
провадження № 61-11778ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни на постанову Київського апеляційного суду
від 11 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання трудового договору, укладеного на визначений строк, недійсним в частині визначення строку, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкодита
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати недійсним в частині визначення строку наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України» від 06 червня 2023 року № 456/к про прийняття його на роботу;
- визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Оператор ГТС України»
від 19 грудня 2024 року № 1979/н про звільнення його з роботи;
- поновити його на посаді директора з юридичних питань ТОВ «Оператор ГТС України»;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2024 року до дня ухвалення рішення суду та відшкодувати моральну шкоду в розмірі
200 000,00 грн.
29 травня 2025 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.
11 вересня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Оператор ГТС України»
від 19 грудня 2024 року № 1979/н про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора з юридичних питань
ТОВ «Оператор ГТС України».
Стягнуто з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 292 869,52 грн з відрахуванням податків та обов'язкових платежів.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У вересні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С. на постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року, в якій вона просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд не врахував правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13 грудня 2019 року в справі № 522/7888/16-ц,
від 22 січня 2020 року в справі № 607/18964/18, від 12 лютого 2020 року в справі № 369/7704/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 760/408/19, від 31 липня
2020 року в справі № 757/34139/18-ц, від 16 листопада 2020 року в справах
№ № 753/5107/18, 202/5741/18, від 27 квітня 2021 року в справі № 536/232/19,
від 29 квітня 2021 року в справі № 266/3163/16-ц, від 25 жовтня 2021 року в справі № 607/3393/18, від 21 липня 2021 року в справі № 487/1448/20, від 25 січня
2023 року в справі № 757/16504/20, від 01 лютого 2023 року в справі
№ 404/3622/21, від 27 березня 2023 року в справі № 428/2992/20, від 09 січня
2024 року в справі № 759/19973/20, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо частини третьої статті 23 Кодексу законів про працю України, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Крім того, заявниця просить зупинити виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3 292 869,52 грн до перегляду оскарженого рішення касаційним судом.
Як на підставу необхідності зупинення оскаржуваного судового рішення заявниця посилалася на те, що примусове виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року спричинить настання невідворотних наслідків для діяльності оператора газотранспортної системи в умовах діючої законодавчої заборони на поворот виконання судового рішення та стягнення надмірно виплачених коштів, і як наслідок, до безпідставного завдання збитків бюджету України внаслідок ненадходження відповідних коштів у вигляді дивідендів та збагачення позивача, який є військовозобов'язаним, у зв'язку з чим є ймовірність його призову на військову службу. Тому у випадку можливого потенційного судового спору стосовно повернення надмірно отриманих коштів, розгляд справи в розумні строки буде неможливим. Крім того позивач висловив волевиявлення припинити трудовий договір з відповідачем, що дає підстави припускати можливу відсутність у нього в майбутньому постійного доходу, що також призведе до виникнення ускладнень та необхідність докладати надмірних зусиль для повернення безпідставно отриманих коштів.
18 вересня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшло заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. на клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Подавши заяву про зупинення виконання судового рішення, заявниця не навела достатніх підстав і не надала доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Також заявницею не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваного судового рішень. Незгода заявниці з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Представником ТОВ «Оператор ГТС України» - адвокатом Даниляк О. С. не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни на постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року.
Витребувати із Святошинського районного суду м. Києва цивільну справу № 759/1973/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання трудового договору, укладеного на визначений строк, недійсним в частині визначення строку, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська