06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 522/6484/22
провадження № 61-10856ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хаджи Ірина Дмитрівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом визнання за позивачем права приватної власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 , та автомобіль LexusIS 250 2015 року,
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та просила:
1) визнати бетонозмішувач марки Mercedes-benz, модель Actros 4448 спільним майном подружжя та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію 1/2 його вартості у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США;
2)відступити від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою 24,9 кв. м до 2/3, зменшивши частку ОСОБА_1 до 1/3; припинити право власності ОСОБА_1 на частку квартири № НОМЕР_1 , визнавши право власності на вказану квартиру в цілому за ОСОБА_2 , стягнувши з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири № НОМЕР_1 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 дол. США;
3) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 доларів США.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частку автомобіля Lexus IS 250, 2015 року випуску.
В решті вимог первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано бетонозмішувач марки Mercedes-benz, модель Actros 4448 спільним майном подружжя та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію 1/2 його вартості у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США.
Відступлено від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м., житловою 24,9 кв. м. до 2/3, зменшивши частку ОСОБА_1 до 1/3.
Припинено право власності ОСОБА_1 на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м., житловою 24,9 кв. м., визнавши право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м., житловою 24,9 кв. м. в цілому за ОСОБА_2 , стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири у розмірі
862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США.
Зараховано зустрічні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири № НОМЕР_1 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США та вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості бетонозмішувача марки Mercedes-benz у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі
137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 дол. США.
В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя у рівних частках, а саме: квартири № НОМЕР_1 та задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_2 у квартирі № НОМЕР_1 до 2/3 та зменшивши частку ОСОБА_1 до 1/3; припинення права власності
ОСОБА_1 на частку квартири № НОМЕР_1 та визнання права власності на цю квартиру в цілому за ОСОБА_2 , стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири № НОМЕР_1 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США; зарахування зустрічних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації за припинення його права власності на частку квартири № НОМЕР_1 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США та вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості бетонозмішувача марки Mercedes-benz у розмірі 999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США, остаточно стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 доларів США - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою 24,9 кв. м.
Зустрічний позов в частині відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя, збільшивши частку ОСОБА_2 у квартирі № НОМЕР_1 до 2/3 та зменшивши частку ОСОБА_1 до 1/3; припинення права власності ОСОБА_1 на частку квартири № НОМЕР_1 та визнання права власності на цю квартиру № НОМЕР_1 в цілому за ОСОБА_2 , стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за припинення його права власності на частку квартири № НОМЕР_1 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно 23 573,50 доларів США; зарахування зустрічних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації за припинення його права власності на частку квартири № НОМЕР_1 у розмірі 862 050 грн, що еквівалентно
23 573,50 доларів США та вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 1/2 вартості бетонозмішувача марки Mercedes-benz у розмірі
999 050 грн, що еквівалентно 27 318,84 доларів США, остаточно стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 137 000 грн, що еквівалентно 3 746,38 доларів США - залишено без задоволення.
В інший частині рішення суду залишено без змін.
25 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хаджи І. Д. засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову щодо визнання бетонозмішувача спільним майном подружжя та стягнення з ОСОБА_1 компенсації половини його вартості у розмірі 999 050 грн та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хаджи І. Д. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.
Вимоги вказаної ухвали представник виконав.
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах
від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі
№ 711/2302/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, від 27 грудня
2024 року у справі № 726/679/20.
Крім цього, представник заявника вважає, що суд першої інстанції поновив строк на подання зустрічного позову та застосував статті 127, 193 ЦПК України без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах
від 16 грудня 2019 року у справі № 286/1130/13-ц, від 25 лютого 2020 року у справі № 755/5323/16-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 557/94/19, від 17 лютого
2021 року у справі № 753/175638/19.
Також представник заявника вважає, що суди не надали оцінку доводам заявника щодо того, що бетонозмішувач не належав позивачу, а був тимчасово за реєстрований на нього за проханням знайомого. Крім цього, суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання заявника про виклик свідка ОСОБА_3 , який міг пояснити обставини набуття бетонозмішувача ОСОБА_1 .
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Зауліна О. Г., на постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року та витребувано матеріали справи № 522/6484/22 із суду першої інстанції.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хаджи Ірина Дмитрівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2025 року.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська