справа №176/3012/25
провадження №2/176/1547/25
Іменем України
10 жовтня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитними договорами:
1) №7567706 в розмірі 29120,00 грн., з яких:
- заборгованість за основною сумою боргу - 8000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками - 21120,00 грн.;
2) №346433982 в розмірі 54956,57 грн., з яких:
- заборгованість по основному боргу - 14713,85 грн.;
- заборгованість по процентам - 32885,79 грн.;
- неустойка - 7356,93 грн.;
3) №286470214 в розмірі 13446,00 грн., з яких:
- заборгованість по основному боргу - 3600,00 грн.;
- заборгованість по процентам - 8046,00 грн.;
- неустойка - 1800,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7567706.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальника одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Зазначає, що відповідно до умов вказаного кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Авентус Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору.
28 березня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 21032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 28.03.2025 до Договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29120,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21120,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач не виконав свого обов'язку за кредитним договором, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 04385-11/2023 в сумі 45900,00 грн., з яких: 10200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
13 травня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 346433982.
28 листопада 2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників №297 від 13.08.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 346433982.
27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 54956,57 грн., з яких: 14713,85 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 32885,79 грн. - сума заборгованості по процентам; 7356,93 грн. - неустойка.
Відповідач не виконав свого обов'язку за кредитним договором, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 346433982 в сумі 54956,57 грн., з яких: 14713,85 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 32885,79 грн. - сума заборгованості по процентам; 7356,93 грн. - неустойка.
16 травня 2024 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 286470214.
20 березня 2024 року між TOB «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №20/0324-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників №8 від 21.08.2024 до Договору факторингу №20/0324-01 у кладеного між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 286470214.
27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ФК «ЄАПБ» за плазу належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13446 грн., з яких:
- 3600,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу;
- 8046,00 грн. - сума заборгованості по процентам;
- 1800,00 грн. - неустойка.
Відповідач не виконав свого обов'язку за кредитним договором, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 286470214 в сумі 13446,00 грн., з яких: 3600,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 8046,00 грн. - сума заборгованості по процентам; 1800,00 грн. - неустойка.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь непогашену заборгованість за вказаними договорами та судові витрати.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 липня 2025 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали та позовна заява отримана відповідачкою 25 серпня 2025 року.
05 вересня 2025 року відповідачкою надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. В обгрунтування зазначила, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти від ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Оптимальні кредити».
Вказала, що у п. 2.1 кредитного договору №7567706 від 10.02.2024 року зазначено реквізити платіжної картки, а саме НОМЕР_1 . Звертає увагу, що номер платіжного засобу, який начебто належить ОСОБА_1 - невідомий. Даний номер банківської картки також не відображається і в додатку до договору. Таким чином, ця обставина унеможливлює встановити належність даного номеру банківської картки саме ОСОБА_1 , так як реквізити сторін в момент підписання договору мають бути зазначені в повному обсязі.
У п. 5.1 кредитного договору № 346433982 від 13.05.2024 року зазначено реквізити платіжної картки, а саме НОМЕР_2 . Звертає увагу, що номер платіжного засобу, який начебто належить ОСОБА_1 - невідомий. Таким чином, ця обставина унеможливлює встановити належність даного номеру банківської картки саме ОСОБА_1 , так як реквізити сторін в момент підписання договору мають бути зазначені в повному обсязі.
У п. 5.1 кредитного договору № 286470214 від 16.05.2024 року зазначено реквізити платіжної картки, а саме НОМЕР_2 . Звертає увагу, що номер платіжного засобу, який начебто належить ОСОБА_1 - невідомий. Таким чином, ця обставина унеможливлює встановити належність даного номеру банківської картки саме ОСОБА_1 , так як реквізити сторін в момент підписання договору мають бути зазначені в повному обсязі.
Відповідачка зазначила, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є достовірним доказом наявності заборгованості.
Окрім того, вказала, що на момент укладення Договору факторингу від 28 листопада 2018 року та Договору факторингу від 20 березня 2024 року, боргові зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 346433982 від 13 травня 2024 року та за кредитним договором № 286470214 від 16 травня 2024 року, ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цими договорами.
Також зазначила, що додані договори факторингу містять лише окремі аркуші договору.
Вважає, що позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано суду належних доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами: № 7567706 від 10.02.2024 року, № 346433982 від 13.05.2014 року та № 286470214 від 16.05.2024 року.
15 вересня 2025 року представник позивача Марченко А.О. надала відповідь на відзив, просила позов задовольнти в повному обсязі, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Судом встановлено, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7567706.
Відповідно до п.п. 1.2. Кредитного договору, товариство надає споживачу кредит в розмірі 3000,00 грн., а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів. Періодичнсть зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день. Знижена процентна ставка 0,99 %. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
28 березня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 21032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 28.03.2025 до Договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7567706 в сумі 29120,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21120,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
13 травня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 346433982.
Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, використовуючи реквізити платіжної картки 5375-41ХХ-ХХХХ-9901, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, згідно умов, зазначених у договорі.
28 листопада 2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників №297 від 13.08.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 346433982.
27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 54956,57 грн., з яких: 14713,85 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 32885,79 грн. - сума заборгованості по процентам; 7356,93 грн. - неустойка.
16 травня 2024 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 286470214.
Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 3600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, використовуючи реквізити платіжної картки 5375-41ХХ-ХХХХ-9901, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, згідно умов, зазначених у договорі.
20 березня 2024 року між TOB «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №20/0324-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників №8 від 21.08.2024 до Договору факторингу №20/0324-01 у кладеного між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 286470214.
27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ФК «ЄАПБ» за плазу належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується 'їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13446 грн., з яких:
-3600 грн. - сума заборгованості по основному боргу;
-8046 грн. - сума заборгованості по процентам;
-1800 грн. - неустойка.
Відповідно дост. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5ст. 11 «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено ряд кредитних договорів, зокрема, договір про надання споживчого кредиту № 7567706, договір кредитної лінії № 346433982 та договір кредитної лінії № 286470214.
Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.
Так, вказані кредитні договори були підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, які були надіслані первісними кредиторами на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 , на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договорів містяться коди ідентифікатори відповідача, що і є його безпосереднім підписом.
Проте, у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 стверджувала, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів за вказаними кредитними договорами та зазначила, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами № 346433982 від 13 травня 2024 року та № 286470214 від 16 травня 2024 року.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина першастатті 95 ЦПК України).
Відповідно достатті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.
Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст. 77-ст. 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності у відповідачки заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7567706, договором кредитної лінії № 346433982 та договором кредитної лінії № 286470214, позивачем до позовної заяви було надано копії кредитних договорів, копії окремих аркушів договорів факторингу, акти прийому-передачі реєстру боржників, витяги з реєстру боржників, витяги з реєстру прав вимоги, а також розрахунки заборгованості за укладеними кредитними договорами.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладених договорів та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.
Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.
Слід врахувати, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачці по вищевказаним кредитним договорам були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем, не зазначено про подання таких і в описі додатків до позовної заяви, що підтверджується матеріалами справи, а надані документи під назвою: «Платіжне доручення № 2b0e3af1-0195-48bc-8ef5-21ea7f668080», «Платіжне доручення № bb06c7a9-ea14-4b5e-b2fc-1b2532a64e3a», «Платіжне доручення № ea85fcba-ffe8-4dea-b49d-7aa3a21b1cf6», «Платіжне доручення №601c5cb7-307b-48d7-a057-adac1498e0c7», «Платіжне доручення №c843fdee-dfbe-4792-94a5-d5bdb5286fd8» не відображають дійсної банківської операції щодо перерахування коштів первісними кредиторами через банк платника АТ «Райффайзен Банк» відповідачці ОСОБА_1 , оскільки не містить відповідних реквізитів, передбачених для банківських документів.
Також, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що банківські картки № НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , які зазначені в договорах, відкриті на ім'я відповідача, а також зарахування на користь останньої грошових коштів на її банківську картку/рахунок.
Також слід зазначити, що картка має містити усі відкриті цифри (номер рахунку), а не їх частину), що є об'єктивною перешкодою для здійснення будь-якою банківською установою такої грошової операції.
Не надано жодних доказів, що банківська картка № НОМЕР_3 та банківська картка № НОМЕР_1 належать ОСОБА_1 .
Отже, додані до відповіді на відзив платіжні доручення, із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов саме кредитного договору.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, клопотання про надання суду додаткових доказів, витребування відповідних доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Таким чином, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено виконання ТОВ «Авентус України», TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та «Оптимальні кредити», кредитних договорів № 7567706, № 346433982 та № 28647021, щодо надання кредитодавцем грошових коштів (кредиту) позичальникові, а відтак не доведено виникнення у відповідачки обов'язку з повернення кредиту, сплати процентів та неустойки за надання кредиту.
Одночасно, суду не надано належних доказів тому, яким чином право вимоги за кредитним договором № 346433982, який був укладений 13 травня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки Договір факторингу № 28/1118-01 був укладений 28 листопада 2018 року та яким чином право вимоги за кредитним договором № 286470214, який був укладений 16 травня 2024 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 , перейшло ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки Договір факторингу № 20/0324-01 був укладений 20 березня 2024 року.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві щодо вказаних кредитних договорів матеріали справи не містять.
За таких обставин, вимоги позивача не підлягають задоволенню через їх недоведеність, у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 354, ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівідмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА