Справа №705/1123/25
2-а/705/41/25
10 жовтня 2025 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни, яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Адвокат Кушнеренко Т.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 19.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАп та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАп та застосовно до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Зазначену постанову позивач вважає безпідставною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідно до вказаної постанови порушення полягало в тому, що 05.02.2025 близько 16.45 год. ОСОБА_1 доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 в кабінет № 4/1 для з?ясування обставин оголошення його в розшук та в подальшому складання адміністративних матеріалів. Під час перевірки було встановлено, що 25.10.2024 через систему АІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 повістку № 813992 про виклик його на 07.11.2024 об 11 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, 07.11.2024 об 11.00 год військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув за повісткою № 813992 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», абзац 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 24.02.2022. Тобто, суть правопорушення полягає у неявці до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою на 07.11.2024 об 11.00 год. Позивач ОСОБА_1 не погоджується з тим, що ним було допущено вказане правопорушення, оскільки у постанові та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що він не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для уточнення даних, хоча абзацом 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не передбачено обов'язку з'являтися за повісткою для уточнення даних. Також зазначено, що ОСОБА_1 порушив пп. 2) п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. Проте, вказаний пункт не містить жодного підпункту. Крім того, із вказаного протоколу неможливо зрозуміти у чому полягає порушення ОСОБА_1 . Указів Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та № 69/2022 від 24.02.2022. Позивач зазначає, що в даному випадку суть правопорушення полягала у неявці ОСОБА_1 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, для притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності необхідно довести, що особа, яка не виконала такий обов'язок була обізнана про необхідність такої явки або таке оповіщення стало неможливим через дії самої особи. Відповідно до трекінгу Укрпошти № 0610200300290, на який міститься посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, поштове відправлення з повісткою 29.10.2024 прийнято на пошті, 31.10.2024 прибуло до відділення у АДРЕСА_1 , 26.11.2024 було повернуто відправнику з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Відповідно до абзацу 2 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повітска ТЦК» під час доставки за заначеню адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв?язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». В даному випадку вищевказаний трекінг взагалі не містить інформації про спробу вручення такого рекомендованого повідомлення ОСОБА_1 або саме інформування його про наявність такого рекомендованого повідомлення. Тобто, про виклик до ТЦК за вказаною повісткою станом на 07.11.2024 ОСОБА_1 не знав до його затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.02.2025 та не міг знати, тому не міг з?явитися за цією повісткою чи повідомити про причини його неявки на вказану дату. Крім того, у позові зазначено, що раніше ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, ОСОБА_1 фактично почав проживати за адресою: АДРЕСА_2 , тому на початку вересня 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питанням щодо взяття його на військовий облік, там йому було видано направлення на проходження ВЛК, яке він пройшов 11.09.2024, а 12.09.2024 він подав письмову заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття його на військовий облік. У вказаній заяві він зазначив адресу свого фактичного проживання на території Уманського району Черкаської області. 12.09.2024 ним було подано згоду на обробку його персональних даних, в якій він також зазначив адресу свого фактичного проживання. 16.09.2024 ОСОБА_1 було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено у його військовому квитку. У той же день 16.09.2024 його було знято з війського обліку, оскільки із наявними проблемами з його здоров?ям військові частини, куди представника ІНФОРМАЦІЯ_2 намагалися направити, відмовлялися зараховувати його до особового складу. Тому, 17.09.2024 його повторно було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, з 12.09.2024 представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 було достовірно відомо про адресу фактичного проживання ОСОБА_1 , яка до даного часу не змінювалась. При цьому, повістка була направлена за адресою реєстрації, де він не проживає. Також, відповідно до інформації, яка міститься в застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 вчасно уточнив свої дані, ВЛК пройшов 11.09.2024 і з того моменту його військово-облікові дані не змінювалися та навіть при його доставці до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками жодні його дані не уточнювалися. Із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 вчасно уточнив свої військово-облікові дані у встановленому законом порядку, 11.09.2024 пройшов ВЛК та подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 фактичну адресу свого проживання, номер телефону, яким він користується, проте про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 обізнаний не був через те, що повістка була направлена не за вказаною ним адресою його постійного проживання, тому і не мав змоги з?явитися за викликом, у зв?язку з чим в його діях відсутні будь-які факти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, у зв?язку чим зазначена постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 03.03.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Рисюк Т.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач з позовною заявою не погоджується та зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64 від 24.02.2022 в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, що триває до даного часу, та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, указом Президента України № 69 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації на території України. Відповідно до наявних відомостей в ІНФОРМАЦІЯ_4 та згідно наданих військовозобов'язаним ОСОБА_1 документів, зареєстрованим місцем проживання позивача є будинок АДРЕСА_1 . У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він нібито змінив місце свого проживання та став проживати у будинку АДРЕСА_2 . Разом з тим, у 2024 році позивач ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавав підтверджуючих документів зміни свого місця проживання. Зазначене стало підставою для виклику його до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування дійсної адреси місця проживання (уточнення даних). Так, 25.10.2024 в системі Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, держателем якого є Міністерство оборони України, автоматично була сформована повістка № 8133992 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних на 11:00 год 07.11.2024. Повістка № 8133992 про виклик ОСОБА_1 була направлена поштовим оператором «Укрпошта» за офіційно зареєстрованою адресою проживання позивача. Вказана повістка у конверті (трекінг № 0610200300290) повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 із Довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивач ОСОБА_1 повідомлення до відправлення № 0610200300290 поштового оператора АТ Укрпошта не оскаржував, чим погодився із відомостями, наданими оператором поштового зв'язку «Укрпошта». На підставі п. 41 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, відповідно до відмітки в Довідці до відправлення № 0610200300290 зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою», таким чином позивач ОСОБА_1 вважається повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год 24.11.2024 ( АДРЕСА_2 на 09:00 год. 01.12.2024) для уточнення даних. ОСОБА_1 на вказаний у повістці час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, у триденний строк про причини неприбуття ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив, та протягом семи днів, у подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Позивач ОСОБА_1 документально підтвердив зміну місця свого проживання вже після надсилання йому повістки № 813992 від 25.10.2024, а саме 19.02.2025. Зазначене свідчить про незрозумілу поведінку позивача та надання ним різних відомостей щодо свого місця проживання (військово-облікові дані) ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, що надає підстави сумніватись у достовірності наданої ним інформації. Таким чином, позивач, усвідомлюючи, що діє воєнний стан та триває загальна мобілізація, враховуючи свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, зобов'язаний був проявляти особливу увагу та обачність щодо дотримання ним Правил військового обліку, зокрема отримання повідомлень із органу військового управління для виконання ним Правил військового обліку та виконання свого конституційного обов'язку по захисту Вітчизни, що не зробив. Відповідно вищезазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_4 ґрунтовно вважає, що неприбуття ОСОБА_1 за повісткою № 813992 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є порушенням позивачем Правил військового обліку спричинене його діями, є неналежним ставленням до військового обліку, що є порушенням вимог ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу-1) ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1) Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 під час дії воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та під час дії загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022. Тому, позивач своїми діяннями створив підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
Із матеріалів справи судом встановлено, що Постановою № 123 у справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2025, винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 05.02.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 123, в якому зазначено, що 05.02.2025 близько 16.45 год ОСОБА_1 доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 в кабінет № 4/1 для з?ясування обставни оголошення його в розшук. Під час перевірки було встановлено, що 25.10.2024 щодо ОСОБА_1 через систему ВІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 повістку № 813992 про виклик на 11 год. 07.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних. 07.11.2024 об 11.00 год. військовозобов?язаний ОСОБА_1 не прибув за повісткою № 813992 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , причини своєї неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу-1) ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1) Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022. Копія протоколу № 123 про адміністративне правопорушення від 05.02.2025 надана для ознайомлення ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом. Вказаний протокол містив роз'яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та в ньому було вказано дату розгляду адміністративних матеріалів відносно нього о 14.00 год 19.02.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в кабінеті № 13 за адресою: АДРЕСА_2 , проте за викликом на вказаний день та час він не з?явився, у зв'язку з чим постанова була винесені у його відсутність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та така триває по даний час).
Таким чином, з 24.02.2022 року в Україні діє особливий період.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до абзацу 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до вимог якого у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи вважається днем отримання такого поштового відправлення (повістки).
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до приписів ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтями 33, 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП громадяни підлягають адміністративній відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, в особливий період.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановленню підлягають такі обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих доказів, 25.10.2024 в системі Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів автоматично була сформована повістка № 8133992 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних на 11:00 год. 07.11.2024.
Повістка № 8133992 про виклик ОСОБА_1 була направлена поштовим оператором «Укрпошта» за офіційно зареєстрованою адресою проживання позивача: АДРЕСА_1 .
Вказана повістка у конверті (трекінг № 0610200300290) повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 із Довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Із наданого позивчем Витягу із застосунку «Резерв+» вбачається, що він обновив свої військово-облікові дані та пройшов ВЛК, отримавши відповідний висновок щодо придатності до війської служби (11.09.2024).
Із наданої позивачем копії Військового квитка Серії НОМЕР_1 вбачається, що раніше він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Змінивши фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на початку вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питанням щодо взяття його на військовий облік, там йому було видано направлення на проходження ВЛК, яке він пройшов 11.09.2024, а 12.09.2024 він подав письмову заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття його на військовий облік, що підтверджується відповідною копією заяви від 12.09.2024 .
12.09.2024 ОСОБА_1 було подано письмову згоду на обробку його персональних даних, в якій він також зазначив адресу свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується наданою копією такої заяви.
16.09.2024 ОСОБА_1 було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Цього ж дня, 16.09.2024 ОСОБА_1 було знято з війського обліку.
17.09.2024 ОСОБА_1 повторно було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказані факти відображені у Військовому квитку Серії НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
При цьому, повістка № 8133992, яка була сформована автоматично 25.10.2024 в системі Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 була направлена за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , не зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 12.09.2024 достовірно було відомо про фактичну адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Кабінет Міністрів України постановою від 08 жовтня 2024 року № 1147 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05 березня 2009 року № 270.
Згідно з положеннями постанови КМУ № 1147 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» мають бути вручені особисто адресату. Якщо адресат відсутній, поштовий працівник повідомляє його телефоном та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК» та «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам, адресат підтверджує такий факт своїм підписом, зазначає прізвище та ініціали. У разі відмови працівник пошти робить відмітку «Адресат відмовився» і не пізніше наступного робочого дня повертає його відправнику.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З аналізу наданих суду документів, вбачається, що матеріали справи не містять доказів того, що працівники Укрпошти з дотриманням Правил надання послуг поштового зв'язку повідомили позивача про наявність рекомендованого листа на його ім'я, в якому містилась повістка № НОМЕР_2 про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 07.11.2024, оскільки згідно з трекінгом перевірки статусу відстеження рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610200300290 вбачається, що передбачені законодавством вимоги щодо вручення рекомендованого листа виконані не були, адже 31.10.2024 повідомлення прибуло до Відділення с. Данилова балка (обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті) України, а 26.11.2024 повдомлення повернулося відправнику з відміткою (одержувач відсутній за вказаною адресою). При цьому, не зазначено жодної відмітки про спробу вручення повідомлення адресату ОСОБА_1 .
З аналізу досліджених доказів, суд дійшов висновку, що уповноваженою службовою особою відповідача при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 8133992 не було дотримано вимоги щодо повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до порушення прав позивача. Адже, достовірно знаючи фактичну адресу проживання ОСОБА_1 , повістку було направлено за місцем його реєстрації, де він фактично на час направлення повістки не проживав. При винесенні оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення зазначених обставин не було враховано та не надано їм належної оцінки, що призвело до передчасного та необґрунтованого рішення з порушенням вимог ст.ст. 245, 268, 251 КУпАП. Суд констатує, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем не були забезпечені процесуальні гарантії прав позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та не здійснено належне дослідження та оцінка доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо необхідності скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 123 від 19.02.2025 відносно ОСОБА_1 та закриття провадження у даній справі.
Водночас, з огляду на приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд не вбачає підстав для визнання протиправною зазначеної вище постанови, тому вважає, що позов належить задовольнити частково.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн, отже з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 72-77, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 123 від 19.02.2025, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.І. Єщенко