Справа №705/2652/25
2/705/2219/25
10 жовтня 2025 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в якому просила: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме лікування, одноразово в сумі 15 794 гривень, освіту, одноразово в сумі 8 000 гривень, понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначила, що 15.05.2005 між сторонами було укладено шлюб. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.12.2024 шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Нею було подано до суду позов про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на працездатну особу щомісяця, починаючи з моменту подання позову до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку. На даний час їх донька є повнолітньою та навчається на першому курсі Уманського національного університету садівництва за денною формою навчання. Вона здобуває освіту на платній основі з покриттям вартості навчання за рахунок фізичних або юридичних осіб. Стипендія не нараховується. Вартість навчання за семестр становить 16 000 гривень, що є значною сумою, та вважає, що відповідач в змозі компенсувати половину витрат на освіту дитини. Їх донька є тяжкохворою дитиною. Їй діагностовано онкологічне захворювання - Т-клітинна лімфобластна лімфома. Відповідно до інформаційної картки стаціонарного лікування, яку видано в Клінічному відділенні онкології та педіатрії - ДСК в місті Варшава зазначено, що їх донька перебувала у відділеннях лікарні з 07.11.2023 по 10.02.2024. За цей час вона пройшла велику кількість процедур та стаціонарного лікування. Згодом вони зробили обстеження в ІІ відділенні клінічної радіології, лабораторії комп'ютерної томографії Центральної клінічної лікарні в місті Варшава, доказом чого є результати дослідження від 11.03.2025. На даний час їх дочці назначено дороговартісне лікування медичними препаратами, доказом чого є перекладена виписка з Університетського клінічного центру Варшавського медичного університету Гематологічного відділення, в якому вона проходить лікування. Вартість проїзду доньки на лікування та діагностику до іншої країни становить 4 500 грн. Крім того, дитина потребує особливої дієти, що зумовлює додаткові витрати на харчування. У зв'язку із загостренням психоемоційного стану доньці рекомендовано проходження курсу психокорекції, що включає регулярні візити до психолога та медикаментозне лікування за призначенням лікаря. За весь час з початку лікування і до сьогоднішнього дня витрати на лікування їх доньці, а саме спеціальне медичне обстеження, лікування в медичному закладі, проїзд, придбання ліків, консультації лікарів складають 31 558 гривень. Відповідач є працездатним, має неофіційні доходи та всі кошти спрямовує на задоволення власних потреб, ігноруючи батьківський обов'язок. Таким чином відповідач повинен сплатити половину витрат, понесених на лікування дитини, що становить 15794 гривні, та на освіту дитини, що становить 8 000 гривень.
Ухвалою судді від 19.05.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
09.06.2025 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив, в якому він зазначив, що позивач у позові зазначає, що донька ОСОБА_3 хворіє та в період з 07.11.2023 по 10.02.2024 перебувала на лікуванні у Клінічному відділенні онкології та педіатрії ДСК в місті Варшава. Однак до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів, що ОСОБА_3 було відмовлено у проведенні лікування в закладах охорони здоров'я України. Позивач включає як додаткові витрати на лікування доньки в розмірі 31 588 грн, але вказані витрати нічим не підтверджені, а саме: куди та з якою метою були придбані квитки; дублікати чеків не підтверджують за які консультативні послуги були проплачені кошти; по доданим фіскальним чекам неможливо встановити хто саме та з якою метою придбавав ліки; до матеріалів позову не долучені рекомендації лікарів про застосування зазначених лікарських препаратів. Витрати зазначені позивачем є поточними витратами на утримання дитини, входять до складу аліментів призначених до щомісячного стягнення і не належить до додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України. Також відповідач заперечує позовні вимоги про стягнення одноразово додаткових витрат на освіту в сумі 8 000 грн з тих причин, що позивачем перед витрачанням таких значних коштів як платне навчання доньки не узгоджено з відповідачем його фінансові можливості та нею до позову не долучений Контракт про платне навчання, що не дає можливості врахувати права та обов'язки відповідача по його виконанню. Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 5 000 грн, але до матеріалів позовної заяви не долучені жодні належні та допустимі докази, що їх підтверджують. Просив суд: у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками зазначені: батьком - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.01.2006 Ладижинською сільською радою Уманського району Черкаської області.
ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про реєстрацію місця проживання особи № 4/10-08 від 13.01.2020.
Відповідно до довідки Уманського національного університету садівництва № 13-06/22 від 26.02.2025 дочка сторін ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу 11 групи факультету економіки і підприємництва першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, денної форми здобуття вищої освіти Уманського національного університету садівництва. Термін навчання з 13.09.2024 по 30.06.2028. Навчається на платній основі з відшкодуванням вартості навчання за рахунок фізичних чи юридичних осіб. Стипендія не нараховується.
Щодо позову в частині стягнення додаткових витрат на освіту одноразово у розмірі 8 000 гривень суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов?язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов?язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров?я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов?язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Згідно із ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов?язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв?язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим, статтею 199 СК України передбачений обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов?язань, обов?язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв?язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання). Крім того, позивачем у позові зазначено, що нею подано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму на працездатну особу щомісячно.
У зв'язку викладеним позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на освіту одноразово в сумі 8 000 гривень задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на лікування суд зазначає таке.
У позові позивач просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати на лікування дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 15 795 грн, які складаються з витрат на лікування у медичному закладі, на проїзд, на придбання ліків, на консультації лікарів.
Із поданих позивачем доказів вбачається, що дочці сторін ОСОБА_3 діагностовано онкологічне захворювання - Т-клітинна лімфобластна лімфома, та у зв'язку з чим вона проходила обстеження, їздила на лікування у м. Варшава та згідно поданих доказів позивач витрачала кошти на придбання ліків.
Суд не аналізує подані позивачем докази понесених додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням дочки, на предмет їх обґрунтованості з огляду на те, що відповідно до положень статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Як зазначалося суддею вище, стаття 199 СК України передбачає лише право на стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а не додаткових витрат на повнолітню дитину.
Саме такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 521/2016/16-ц, від 25.02.2020 у справі № 521/4397/17.
Отже за таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування дочки ОСОБА_3 , яка досягнула повноліття, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, судом у задоволенні позову відмовлено, тому витрати на сплату судового збору слід покласти на рахунок держави.
Щодо вимог відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп. суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідачем на підтвердження витрат на правничу допомогу додано до відзиву на позовну заяву: договір про надання правничої допомоги від 02.06.2025, довідку адвоката Товстенка К.В. від 09.06.2025 про отримання від ОСОБА_2 коштів за надання правничої допомоги в сумі 5 000 грн; акт виконаних робіт від 09.06.2025.
При цьому, у договорі про надання правничої допомоги від 02.06.20255 зазначено, що адвокат зобов'язується надати правничу допомогу та представляти інтереси клієнта в Уманському міськрайонному суді Черкаської області за позовом про стягнення: аліментів, додаткових витрат на навчання, лікування дитини (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 3.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до закінчення судового розгляду в Уманському міськрайонному суді за позовом про стягнення неустойки по сплаті аліментів. Відповідно, суд позбавлений можливості встановити, чи були між позивачем та адвокатом узгоджені обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість саме за позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, хоча вказані обставини суд обов'язково повинен перевіряти відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, і лише за таких обставин суд має право вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, відповідно до п. 4.1. Договору від 02.06.2025 гонорар адвоката визначається за домовленістю сторін. Гонорар виплачується в розмірі 100% в день укладення договору. Водночас відповідно до довідки, доданої відповідачем, кошти за надання правничої допомоги у розмірі 5 000 грн сплачені ним 09.06.2025.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які відповідач просив стягнути на його користь з позивача, розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя О.І.Єщенко