Справа №702/820/25
Провадження №2/702/557/25
09.10.2025 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Возної В. В.,
представник позивача, відповідач не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №801918083 від 23.12.2022 в розмірі 27901,35 грн. та понесених судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 23.12.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором, укладений Договір кредитної лінії №801918083. Договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора МNV62D4Т.
Відповідно до умов договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язувалося надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 5500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , як позичальник, зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Позивач стверджує, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5500,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 .
Однак, отримавши кошти у користування на строковій і платній основі, відповідач ОСОБА_1 свого обов'язку щодо їх повернення не виконав.
За доводами позивача, внаслідок укладення договорів факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ТОВ «Таліон Плюс», умови яких змінювались додатковими угодами, а також між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», право вимоги за Договором кредитної лінії №801918083 від 23.12.2022 перейшло до позивача, тому за захистом набутого ним права він звернувся до суду.
Постановленою 08.09.2025 ухвалою суддя Монастррищенського районного суду Черкаської області позов ТОВ «Юніт Капітал» прийняла до розгляду, відкрила у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу визначила термін у п'ятнадцять днів на подання відзиву на заявлену вимогу та задовольнила клопотання представника позивача про витребування в АТ «КБ «ПриватБанк» інформації, що містить банківську таємницю, про емітування на ім'я відповідача платіжної картки; про зарахування коштів на картковий рахунок; про фінансовий номер телефону; про повний номер рахунку маска - картки, а також про надання первинних документів бухгалтерського обліку банку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить суд справу розглянути за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем свого проживання, правом на надання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ураховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності учасника справи, що не з'явився на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Дослідженням доданих до позову копій письмових доказів суд встановив, що 23.12.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії №801918083 (надалі у тексті також Кредитний договір, Договір, правочин, Договір №801918083).
Відповідно до умов пункту 2.1 цього Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства (а.с.33 на звороті).
Сторони обумовили, що сума кредитного ліміту у 6000,00 гривень, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п.2.2. правочину).
Згідно з п. 2.3. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в розмірі 5500,00 гривень одразу після укладення Договору і орієнтовна дата його повернення 17.01.2023.
Другий та решта траншів з Договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, визначених правочином. Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору (п. 2.4, 2.5 правочину).
Пунктом 1.1.2 Кредитного договору сторони визначили, що дисконтний період кредитування або дисконтний період - це період користування кредитом протягом якого позичальник має право отримувати нові транші в межах встановленого кредитного ліміту, і тому числі у раз часткового погашення кредиту протягом строку дії договору (а.с.32 на звороті).
За умовами п.3.1 Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування протягом якого він може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення правочину строк дисконтного періоду складає 25 днів.
Поряд з цим, сторони Договору погодили, що строк дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом здійснення упродовж дисконтного періоду та періоду пільгової реструктуризації всіх фактично нарахованих процентів, за умови активації позичальником в особистому кабінеті функції продовження строку дисконтного періоду.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальник взяв обов'язок сплатити всі нараховані за перші 25 днів проценти в розмірі 1443, 75 гривень(п. 3.3. Договору).
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю тільки проценти (п. 8.1 правочину, а.с.36).
За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка) (п.8.3. Договору).
Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. (п.8.4. Договору).
Загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту може бути змінена в сторону зменшення, в порівнянні з описаним в п. 8.3 та. п. 8.12. Договору, при умові виконання позичальником однієї з описаних в п.8.5.1. та 8.5.2. умов. ( п.8.5. Договору).
Якщо позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (п. 8.5.1.Договору).
Якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 17.01.2023 р. (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 17.01.2023 р. за ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним . У разі здійснення позичальником двох та більше пролонгацій кредитодавець може зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. (п.8.5.2. Договору).
Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка 5168-74XX-XXXX-5954, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором (п. 5.1. Договору).
Укладаючи зазначений Кредитний договір, сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).
За умовами п.. 9.1.1.5. кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
В заявці позичальника ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від 23.12.2022, останній пропонує надати йому кредит на таких умовах: дата укладення договору 23.12.2022, сума кредиту 5500, строк кредиту 25. Для укладення правочину відповідач вказує свої персональні відомості та номер карти 5168-74XX-XXXX-5954 (а.с. 21).
Сформована 04.06.2024 довідка щодо дій позичальника в інформаційно - телекомунікаційній системі містить такі відомості: позичальник ОСОБА_1 ., сума кредиту 5500,00 грн., строк кредитування 25, процентна ставка 2,10 % в день (а.с.13).
Порядок дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі затверджений наказом директора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» №20_11/2021(а.с.14-20).
Доказів того, що нормами саме цього Порядку керувались позичальник і кредитодавець 23.12.2022 суду не надано.
Довідкою №801918083/23052025/Є від 23.05.2025 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» інформує, що на виконання Кредитного договору №801918083 від 23.12.2022 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», кредитодавцем ініційована платіжна операція щодо перерахунку 5500,00 гривень на платіжну карту отримувача 5168-74XX-XXXX-5954 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 23.12.2022, банк отримувача АТ «КБ «ПриватБанк», ідентифікатор платіжної операції 0d176b1c-33е0-44f6-9398-444с8еf3е192 (а.с.96)
Дослідженням копії платіжного доручення № 0d176b1c-33е0-44f6-9398-444с8еf3е192 від 23.12.2022 суд встановив, що платіжна операція з перерахунку на платіжну карту відповідача 5168-74XX-XXXX-5954 на суму 5500,00 грн. проведена банком 23.12.2022(а.с.10).
Відповідно до здійсненого станом на 21.03.2023 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії №801918083 від 23.12.2022, ОСОБА_1 23.12.2022 нараховано 5500,00 грн тіла кредиту; проценти за користування ним з 23.12.2022 по 17.01.2023 нараховані в розмірі 57,75 грн. за кожен день, а з 18.01.2023 по 15.02.2023 в розмірі 115,50 грн. за кожен день, 19.02.2023 у розмірі 655,60 грн., з 20.02.2023 по 21.03.2023 в розмірі 163,90 грн, за кожен день. Відповідач сплачував проценти 16.01.2023 у сумі 1386,00 грн, 18.02.2023 у сумі 5,00 грн., 20.02.2023 у сумі 500 грн, 26.02.2023 у сумі 5,00 грн. Сума боргу за тілом кредиту становить 5500,00 гривень, а за процентами - 8469,85,85 гривень (а.с.50, 51).
Надані на виконання ухвали суду відомості АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджують, що на ім'я відповідача ОСОБА_1 банком емітована карта № НОМЕР_3 (ІВАN НОМЕР_4 ) і 23.12.2022 на цей рахунок зараховані 5500,00 гривень кредиту Манівео.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладений Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнт, зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2. Договору).
Додатковими угодами № 19, №26, №27, №31 та №32 строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжений до 31 грудня 2024 року (а.с.77 - 88).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №221 від 21.03.2023 на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Кредитним договором №801918083 від 23.12.2022 у розмірі 13969,85 грн., з яких 5500,00 грн. основного боргу та 8469,85 грн. заборгованості за несплаченими процентами (а.с.75, 76).
27.05.2024 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, що підтверджує копія дослідженого судом Договору факторингу №27/0524-1 від 27.05.2024 (п.2.1. Договору) (а.с.69).
Строк цього Договору почав свій перебіг з дати підписання уповноваженими представниками та закінчився 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2. Договору, а.с. 71).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 на виконання умов Договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Кредитним договором №801918083 від 23.12.2022 у розмірі 27901,35 грн., з яких 5500,00 грн. основного боргу, 22401,35 грн. - заборгованості за відсотками (а.с.67, 68).
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, відступило ТОВ «Юніт Капітал» згідно Договору факторингу №04/06/25-Ю (а.с.61-64).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за Кредитним договором №801918083 від 23.12.2022 у розмірі 27901,35 грн., з яких 5500,00 грн. основного боргу, 22401,35 грн. - заборгованості за відсотками (а.с.59,60).
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім умов вказаного вище Кредитного договору, врегульовані нормами ЦК України.
Зокрема, у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Дослідженням письмових доказів суд встановив, що Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був йому направлений у смс-повідомленні на зазначений ним же у заявці на отримання кредитних коштів номер телефону. На ім'я відповідача банком емітована карта маска карти НОМЕР_1 і на цей картковий рахунок зараховані переведені первісним кредитором 5500,00 гривень.
Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не заперечував.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем доведений перехід права вимоги за Кредитним договором №801918083.
Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань перед новим кредитором ТОВ «Юніт Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним Договором, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за правочином є обґрунтованими.
Проте, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Укладаючи 23.12.2022 Договір кредитної лінії №801918083 сторони обумовили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання (п.11.1).
Водночас, на момент укладення Договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всі наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 17.01.2023, тобто упродовж 25 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п.7.1. Договору).
Настанням однієї із таких обставин, як закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п.11.1; дострокового припинення дії Договору в порядку, передбаченому п.9.1.1.2. або п.9.1.1.7. або п.9.2.1.5.Договору, сторони обумовили повернення Основної суми кредиту (п.7.2. Договору).
Упродовж цього періоду ОСОБА_1 мав можливість отримувати другий та решту траншів, але таким правом не скористався.
Отриманий перший транш не повернув, проте, вчинив передбачені умовами правочину дії для продовження дисконтного періоду сплативши 16.01.2023 відсотки у сумі 1386,00 грн.
Оцінюючи позицію позивача щодо строку, упродовж якого відповідач мала обов'язок сплачувати проценти за користування кредитом, суд враховує, що надана копія Кредитного договору визначає фактично кілька таких строків - 25 днів, 5 років та тридцять днів після настання певних обставин.
Поряд з цим, відомості щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі 23.12.2022 при подачі Заявки на отримання кредиту та копія Заявки на отримання кредиту підтверджують, що відповідач вказав строк кредитування 25 (двадцять п'ять) днів.
Також позивач надав суду підтвердження вчинення дій, з метою продовження Дисконтного періоду: 16.01.2023 відповідач сплатив нараховані відсотки в сумі 1386,00 грн чим продовжив строк кредитування ще на 29 днів, кінцева дата оплати 15.02.2023 з процентною ставкою 2,10% в день (а.с.13 на звороті).
Тому при вирішенні спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати положення contra proferentem.
У постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №352/1950/15-ц зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів.
Згідно з ч.1 ст.637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього Кодексу.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.05.2022 у справі №944/3046/20 зроблений висновок, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч.3, 4 ст.213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem».
«Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін». Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 1443,75 грн + 3349,50 грн. та в 25 + 29 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, а відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Очевидно, що визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад 400 відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Правильність застосування положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до зменшення заборгованості саме за процентами від суми позики, а не лише до неустойки, підтверджується постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19.
Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначав, що, з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
За наведеного, оскільки борг по процентах за Договором про відкриття кредитної лінії на даний час ОСОБА_1 повністю не сплачений, а сплачено проценти за 24 дні Дисконтного періоду у сумі 1386,00 грн (57,75*24=1386,00 грн), то в цій частині позовні вимоги слід частково задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача 57,75 грн. проценти за 1 день Дисконтного періоду та 3349,50 грн. проценти за 29 днів продовженого строку кредитування, що в загальному становить 3407,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.
Також відповідач 18.02.2023 сплатив 5,00 грн., 20.02.2023 сплатив 500 грн, 26.02.2023 сплатив 5,00 грн., які суд відповідно до п.7.6. Договору зараховує у суму кредиту, 5500 грн. - 510 грн.=4990,00 грн. Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за правочином становлять 4990,00 грн.
При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №801918083 відповідачем не оспорювався та те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу пропорційно розміру (30,10%) задоволених вимог, що становить 729,14 грн. та 2107,00 грн. відповідно.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 263 - 265, 273, 280-284, 351 - 354 ЦПК України суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №801918083 від 23.12.2022 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 8397 (вісім тисяч триста дев'яносто сім) гривень 00 копійок заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №801918083 від 23.12.2022.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 729 гривень 14 копійок судового збору та 2107,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» місцезнаходження вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10 м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене і підписане 09.10.2025.
Суддя Тетяна БАРСЬКА