"10" жовтня 2025 р. Справа № 363/1304/23
10 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.,
за участі секретаря Шевченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву адвоката Власюк Катерини Петрівни, яка здійснює представництво позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Адвокат Власюк К.П., яка здійснює представництво позивача ОСОБА_1 , подала заяву про забезпечення позову, в якій просить, накласти арешт грошові активи, розміщені на будь-яких банківських рахунках ОСОБА_2 у будь-яких банківських установах України, у сумі 1/2 частини від наявних залишків станом на 21.02.2022 року, до набрання законної сили рішення у справі № 363/1304/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, а саме: грошові активи у валюті Українська гривня у розмірі 3 078 214, 44 (три мільйони сімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 44 копійок); грошові активи у валюті долар США у розмірі 375 024,41 (триста сімдесят п'ять тисяч двадцять чотири долари США 41 центів), якщо грошові активи у валюті долар США будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ; грошові активи у валюті євро у розмірі 323,09 (триста двадцять три євро 9 євроцентів), якщо грошові активи у валюті євро будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник посилається на те, що сторони по справі з 06.03.1999 року по 21.02.2022 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Грошові активи, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 були набуті позивачем та відповідачем безпосередньо у період перебування у офіційно зареєстрованому шлюбі, а отже, є спільним сумісним майном колишнього подружжя.
Отже, враховуючи, що провадження по справі № 363/1304/23 неодноразово зупинялося у зв'язку із проходженням відповідачем військової служби, відповідно розгляд справи значно затягувався, а тому поки буде розглядатись справа, відповідач може безперешкодно відчужити перелічені грошові активи, а після винесення судом рішення, яким буде визнано майно спільною сумісною власністю та поділено майно, позивач буде позбавлена реальної можливості виконати рішення суду. Метою забезпечення позову є запобігання використанню спільних грошових активів сторін на період розгляду справи.
На думку сторони позивача, витребувана ухвалою суду, надана банками інформація щодо залишків на рахунках ОСОБА_2 станом на 21.02.2022 року (на дату розірвання шлюбу), має важливе значення задля доведення правомірності заявленої повторно заяви та відповідно необхідності забезпечення позову, адже підтверджується наявність значної великої суми грошей на рахунках, які належать відповідачу, які були відкриті на його ім'я під час перебування у шлюбі з позивачем, а тобто на яких розміщені спільні кошти сторін, зароблені спільно у шлюбі, якими відповідач одноособово користується з дати розірвання шлюбу між сторонами й дотепер, станом на сьогоднішній час. Тож, з врахуванням наданої банками інформацію, виходячи зі змісту позовних вимог (про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя), за необхідне вжити заходів забезпечення позову до винесення судового рішення у справі № 363/1304/23 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на грошові активи, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 .
Оскільки, вищезазначене майно, яке набуте позивачем та відповідачем у період шлюбу, відповідачем може бути безперешкодно відчужено всі грошові активи. Тому позивач вважає, що існує реальний ризик, що до моменту судового розгляду кошти, які є предметом спору, можуть бути виведені відповідачем з рахунків, що в подальшому унеможливить їх поділ.
Враховуючи ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, суд прийшов до наступного.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається, до подання позовної заяви, одночасно з пред'явленням позову, після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання майна спільною сумісною власністю, на яке сторона позивача просить накласти арешт, та поділ вказаного майна подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв проз забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006р., розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є поділ спільного майна подружжя, в якому позивач просить: визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0235 га, що була придбана на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер: 773, виданий «23» квітня 2021 року. Дата набуття права власності «23» квітня 2021 року. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:093:0012. Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 243,6 м2 та житловою площею 114,7 м2, що був придбаний на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі - продажу житлового будинку серія та номер: 772 виданий від «23» квітня 2021 року. Реєстраційний номер об'єкта 564740880000. Земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1470 м2, що була придбана сторонами на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1255 від «21» листопада 2005 року. Дата набуття права власності «21» листопада 2005 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3221886001012070010. Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 254 м2, що був придбаний на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу житлового будинку від «21» листопада 2005 року. Реєстраційний номер об'єкта 1 1306190. Земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1487 м2, що була придбана на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу земельної ділянки від «12» липня 2006 року № 2953. Дата набуття права власності «28» березня 2007 року. Кадастровий номер земельної ділянки не визначено. Житловий будинок (незавершене будівництво), розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 105 м2. Грошові активи, розміщені на банківських рахунках: у доларах США - 1 101 280 (один мільйон сто одна тисяча двісті вісімдесят доларів США); у Українській гривні - 6 156 428, 82 (шість мільйонів сто п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 копійки); у Євро - 660 (шістсот шістдесят євро). Дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331 грн. 00 коп. (вісім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня нуль копійок). Грошові активи, розмішені у банківській сейфові скриньці, у розмірі 200 000 доларів США (двадцять тисяч доларів США). Поділити спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порядку поділу спільного майна подружжя наступним чином: Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя: право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1470 м2. Кадастровий номер земельної ділянки 3221886001012070010. Право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 254 м2. Реєстраційний номер об'єкта 11306190. Право власності на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки не визначено. Право власності на 1/2 частку житлового будинку (незавершене будівництво), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Загальною площею 105,00 м2. Право власності на 1/2 частки грошових активів, розміщених на банківських рахунках: у доларах США - 1 101 280 (один мільйон сто одна тисяча двісті вісімдесят доларів США); у Українській гривні - 6 156 428,82 (шість мільйонів сто п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 копійки); у Євро - 660 (шістсот шістдесят євро). Право власності на 1/2 частки доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331 грн. 00 коп. (вісім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня нуль копійок), право власності на 1/2 частки грошових активів, розміщених у банківській сейфові скриньці, у розмірі 200 000 доларів США (двадцять тисяч доларів США). Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя: право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0235 га. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:093:0012. Право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 243,6 м2 та житловою площею 114,7 м2 Реєстраційний номер об'єкта 564740880000. Право власності на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки не визначено. Право власності на 1/2 частку житлового будинку (незавершене будівництво), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Загальною площею 105,00 м2. Право власності на 1/2 частки грошових активів, розміщених на банківських рахунках: у доларах США - 1 101 280 (один мільйон сто одна тисяча двісті вісімдесят доларів США); у Українській гривні - 6 156 428, 82 (шість мільйонів сто п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 копійки); у Євро - 660 (шістсот шістдесят євро). Право власності на 1/2 частки доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331 грн. 00 коп. (вісім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня нуль копійок), право власності на 1/2 частки грошових активів, розміщених у банківській сейфові скриньці, у розмірі 200 000 доларів США (двадцять тисяч доларів США). Відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку ОСОБА_1 у спільному майні подружжя й стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку різниці вартості будинків із земельними ділянками, які позивач просить виділити кожному (житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на які позивач просить визнати за ОСОБА_1 та житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 10.02.2023 року, право власності на які позивач просить визнати за ОСОБА_2 , у розмірі 1 357 982 грн 28 коп. (один мільйон триста п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні 28 копійок). В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 перерахувати на її користь частину грошових коштів: з грошових активів, розміщених на банківських рахунках у розмірі: у доларах США - 550 640 (п'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот сорок доларів США) за курсом продажу долару США, встановленого Національним банком України на день винесення рішення суду; у Українській гривні - 3 078 214,41 (три мільйони сімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять тисяч сорок одна копійка); у Євро - 330 (триста тридцять євро) за курсом продажу євро, встановленого Національним банком України на день винесення рішення суду. З доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 4 093 665 грн. 50 коп. (чотири мільйони дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят п'ять гривень п'ятдесят копійок). З грошових активів, розміщених на банківський сейфові скриньці, у розмірі100 000,00 (сто тисяч) доларів США за курсом продажу долару США, встановленого Національним банком України на день винесення рішення суду. 1/2 частку різниці вартості будинків із земельними ділянками, які позивач просить виділити кожному (житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на які Позивач просить визнати за ОСОБА_1 та житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 10.02.2023 року, право власності на які позивач просить визнати за ОСОБА_2 , у розмірі 1 357 982 грн 28 коп. (один мільйон триста п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні 28 копійок). Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_1 станом на 21.02.2022 року, у розмірі 598 057,89 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч п'ятдесят сім гривень 89 копійок).
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.01.2025 року у справі № 363/1304/23 заяву адвоката Власюк К.П., яка здійснює представництво позивача ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0235 га, що була придбана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 773, виданий 23.04.2021 року. Дата набуття права власності 23.04.2021 року. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:093:0012. Накладено арешт на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 243,6 м2 та житловою площею 114,7 м2, що був придбаний на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку серія та номер 772, виданий від 23.04.2021 року. Реєстраційний номер об'єкта 564740880000.Накласти арешт на земельну ділянку розташовану за адресою: масив «Вишгородський», АДРЕСА_2 , загальною площею 1470 м2, що була придбана сторонами на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1255 від 25.11.2005 року. Дата набуття права власності 21.11.2005 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3221886001012070010. Накладено арешт на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 254 м2, що був придбаний на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.11.2005 року. Реєстраційний номер об'єкта: 11306190. Накладено арешт на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1487 м2, що була придбана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2006 року № 2953. Дата набуття права власності 28.03.2007 року. Кадастровий номер земельної ділянки не визначено. Накладено арешт на садовий (дачний) будинок (незавершене будівництво) розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 105 м2. Реєстраційний номер об'єкта не визначено. Накладено арешт на автомобіль марки LEXUS, модель RX 450 H, 2019 року випуску, зеленого кольору, тип: загальний легковий - загальний універсал - В, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстрацій номер - НОМЕР_2 , набутий у власність 08.04.2020 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.04.2020 року.
Щодо вимог заяви про накладення арешту на грошові активи розміщені на банківських рахунках сторін, а саме: на банківському рахунку АТ «Укрсиббанк»: у доларах США - 3 (три долара США), в Українській гривні - 93 807,00 (дев'ятсот три тисячі вісімсот сім гривень); на банківському рахунку АТ «Ощадбанк»: 1 101 254,00доларів США -; в Українській гривні - 4 974 983,00грн.; на банківському рахунку АТ «ПриватБанк»: у доларах США - 23долара США; в Українській гривні - 253 585,00 грн.; у Євро - 660 Євро; накладення арешту на дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331,00 грн.; накладення арешту на грошові активи розміщенні у банківській сейфовій скринці у розмірі 200 000,00 доларів США, вказаною ухвалою суду відмовлено з підстав, що стороною позивача не доведено та не надано належних і допустимих доказів, що грошові активи розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 є спільними коштами.
Постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2025 року у справі № 363/1304/23 ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22.01.2025 року скасовано в частині накладення арешту на автомобіль марки LEXUS, модель RX 450 H, 2019 року випуску, та ухвалено в цій частині нове судове рішення.У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Власюк К.П. про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль марки LEXUS, модель RX 450 H, 2019 року випуску відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
У постанові ВП Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
До заяви про забезпечення позову не приєднано жодних доказів щодо наміру відповідача ухилитися від виконання судового рішення, враховуючи саме предмет позову (про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя).
Таким чином, доводи сторони позивача про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому є лише припущеннями.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 справа № 826/8556/17 та від 25.04.2019 справа № 826/10936/18.
Також, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на характер спірних правовідносин та обсяг позовних вимог, а також беручи до уваги ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22.01.2025 року у справі № 363/1304/23, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що є предметом спору між сторонами при поділі спільного майна подружжя. Крім того, суд бере до уваги ту обставини, що автомобіль LEXUS, модель RX 450 H, 2019 року випуск, який також був предметом поділу спільного майна подружжя в даній справі, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8043/2024/4847114 від 27.08.2024 року відповідачем - ОСОБА_2 (від імені якого діяв ОСОБА_3 на підставі доручення), за згодою позивача - ОСОБА_1 , було продано ОСОБА_4 . Згода на продаж вказаного автомобіля підтверджується розпискою від 27.08.2024 року ОСОБА_1 про отримання своєї частки від продажу автомобіля в розмірі 50% від вартості. З вказаної розписки також вбачається, що ОСОБА_1 претензій щодо розрахунку за проданий автомобіль LEXUS, модель RX 450 H, 2019 року випуску, до ОСОБА_2 , немає. Дана розписка підписана власноручно позивач - ОСОБА_1 .
Як вбачається з ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 01.11.2023 року витребувано у АТ «Укрсиббанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ПриватБанк» та АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» інформацію щодо наявності та стану рахунків, сум залишків по рахунках у національній та іноземній валюті (поточні, депозитні тощо), банківські комірки та які суми коштів у них знаходяться, відкритих в АТ «Укрсиббанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ПриватБанк»на ім'я ОСОБА_2 , станом на 21.02.2022 року.
Отже, на виконання вказаної ухвали суду, фінансовими установами надано інформацію щодо наявності та стану рахунків, сум залишків по рахунках у національній та іноземній валюті (поточні, депозитні тощо), банківські комірки та які суми коштів у них знаходяться, станом на 21.02.2022 року
Крім того, з копії сторінок декларації поданої ОСОБА_2 12.02.2020 року вбачається, що останнім при декларуванні грошових активів, які розміщенні на банківських рахунках відкритих в АТ «Укрсиббанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ПриватБанк», декларуванні доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також декларування грошових активів розміщених у банківській сейфовій скринці, зазначено, що вищевказані грошові активи є його власністю, а не спільною власністю з дружиною ОСОБА_1 .
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до положень п.1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положення ст.150 ЦПК України містять перелік видів забезпечення позову, які не є вичерпними.
Сторона може заявити про забезпечення позову із застосуванням заходів, які на її переконання відповідають забезпечувальним заходам.
В той же час, суд перевіряючи вимоги заяви, має виходити з тих обставин, що відповідні вимоги мають бути обґрунтованими, доведеними та виконуваними.
Як вбачається із прохальної частини заяви про забезпечення позову, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на всі рахунки із зазначенням сум, на які заявниця безпосередньо просить накласти арешт, які були наявні на відповідних рахунках станом на 21.02.2022 року.
Враховуючи, що заява подана 09.10.2025 року і доказів наявності цих сум на рахунках станом на час звернення до суду не подано, суд приходить до висновку про безпідставність забезпечення позову у обраний заявником спосіб.
Оскільки, є не доведеною щодо можливості виконання вимога про накладення арешту на всі рахунки з визначеними сумами, достовірність щодо наявності коштів на яких не підтверджена, як і відсутні самі рахунки.
Зокрема, забезпечення позову має бути заявлено у спосіб, який дає можливість визначення місця знаходження об'єкта забезпечення, так само як і його наявності на час вирішення заяви про забезпечення позову, що в даному випадку не дотримано.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях представника позивача і при цьому ним не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 151-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви адвоката Власюк Катерини Петрівни, яка здійснює представництво позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційногосуду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя О.Д. Рудюк