10.10.2025 Справа № 363/3776/25
10 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025111150000390 від 11.05.2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, українця, громадянина України, військовослужбовець, машиніст компресора інженерно-аеродромної роти військової частини НОМЕР_1 , солдат, не одруженого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд,-
11.05.2025 в період часу з 00:00 год. по 00:25 год. (більш точного часу слідством не встановлено) перебував на території будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у зв?язку з чим у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, діючи умисно, ОСОБА_6 , взяв до рук розкладний ніж, який знаходився у нього при собі, та під час штовханини з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 наніс не менш трьох ударів ножом в область 9-го ребра по паравертебральної лінії зліва, б-го ребра по лопаточній лінії зліва та 7-го грудного хребця ОСОБА_7 , два удари ножом в область 5-го ребра по лопаточній лінії зліва та 4-го ребра по зовнішньому краю лопатки зліва ОСОБА_9 .
Своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , завдав ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани в ділянці 9-го ребра по паравертебральній лінії зліва, від якої відходить рановий канал, що проникає в плевральну порожнину (проникаюче поранення), яке відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент його спричинення; колото-різаної рани в ділянці 6-го ребра по лопаточній лінії зліва, від якої відходить рановий канал, що сліпо закінчується біля лопатки (не проникаюче поранення) та колото-різаної рани в ділянці 7-го грудного хребця, від якої відходить рановий канал, що сліпо закінчується в м?яких тканинах (не проникаюче поранення), які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я, тривалістю понад 6, але не більше ніж 21 день.
Окрім того, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаних ран: в ділянці 5-го ребра по лопаточній лінії зліва та в ділянці 4-го ребра по зовнішньому краю лопатки зліва, від яких відходять ранові канали, що проникають в плевральну порожнину (проникаюче поранення), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент його спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт їх скоєння за обставин, викладених вище, наголосивши на повній відповідності дій, вчинення яких йому інкримінується в обвинувальному акті, обставинам, за яких це відбувалося. Щиро розкаявся.
Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися, але надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Оскільки обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 121 ч.1 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 - раніше не судимий, не одружений; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно, є військовослужбовцем.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
З урахування обставин справи, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.
На думку суду, саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі.
Питання щодо накладеного арешту необхідно вирішити у відповідності до положень ст.174 КПК України, питання щодо речових доказів - у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст.100, 122, 124, 368-370,373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 3 (трьох) років не скоїть нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
Стягнути процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 10602,92 гривень з ОСОБА_6 на користь держави.
Арешт, накладений на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 15.05.2025 року на кітель кольору «піксель» з нашивкою «Соколов» скасувати.
Речові докази - паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_2 виданий 10.05.2023 року, орган 6833, який поміщено до спеціального пакету №WAR0057928; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №BXO021833 від 07.03.2018 року, яке поміщено до спеціального пакету №WAR0057928; перепустка №244 військової частини НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_6 ; яку поміщено до спеціального пакету №WAR0057928; кітель кольору «піксель» з нашивкою «Соколов», який поміщено до спеціального пакету №WAR1670223 - повернути ОСОБА_6
- змив РБК з бетонного покриття біля вхідних дверей - знищити;
- кофту чорного кольору з пошкодженням - повернути власнику за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1