"10" жовтня 2025 р. Справа № 363/4623/25
про повернення позовної заяви
10 жовтня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
12.08.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.08.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути недоліки поданої позовної заяви в десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали суду.
Копію вказаної ухвали суду 15.08.2025 року та 24.09.2025 року надіслано на поштову адресу позивачки зазначену нею у позовній заяві, а також надіслано для оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».
Поштова кореспонденція надіслана позивачці на зазначену у позовній заяві адресу повернулась до суду без вручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тож, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Таким чином, суд зазначає, що оскільки судом направлено ухвалу на дійсну адресу позивачки і така повернулась до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», позивачка вважається належним чином повідомленою про залишення позовної заяви без руху.
При цьому позивач про зміну адреси суд не повідомляла, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилала, провадженням у справі не цікавилась.
Станом на момент постановлення цієї ухвали жодних документів на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу.
Керуючись ст.ст. 185, 285, 353-354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути ОСОБА_1 .
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя М.Б. Баличева