10.10.2025
Справа № 469/629/25
2/469/536/25
10 жовтня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про стягнення заборгованості з орендної плати, -
Позивач ОСОБА_1 28 травня 2025 року звернулась до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті орендної плати за землю за період з 02 вересня 2022 року по 28 травня 2025 року в сумі 78065,22 грн., судовий збір у сумі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12264,00 грн..
На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що їй на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2019 року належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,4993 га кадастровий номер 4820981800:03:000:0092 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ) та площею 2,3527 га кадастровий номер 4820981800:05:000:0154 (земельна ділянка № НОМЕР_2 ), які розташовані на території Березанської селищної ради (колишньої Калинівської сільської ради) та належали її батькові ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані земельні ділянки з 02 квітня 2007 року перебували в оренді ТОВ "ім. К.Л.Петровського", з яким 26 квітня 2016 року батьком було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 04070000084 від 02 квітня 2007 року строком дії договору до 01 листлопада 2023 року; 18 жовтня 2019 року позивачем укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 04070000084 від 02 квітня 2007 року з ТОВ "Південь Агро Інвест" строком дії договору до 31 грудня 2024 року зі сплатою орендної плати орендарем у грошовій формі у розмірі 8,28% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає 17304,11 грн. за рік оренди земельної ділянки №1 та 5428,69 грн. за рік оренди земельної ділянки №2, не пізніше 01 вересня поточного року; у разі невнесення орендної плати у визначені цим договором строки справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування, при цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 1 січня року виплати/нарахування.
За 2022 та 2023 року відповідач орендну плату не сплатив, у зв"язку з чим заборгованість з виплати орендної плати становить 78065,22 грн., на яку позиваем нарахована пеня в сумі 29920,34 грн. та на підставі ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 2459,20 грн. та інфляційні втрати в сумі 9085,88 грн..
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та (або) відзив на позовну заяву, до якого додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Позивач та її представник в установлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надала.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у особистому електронному кабінеті отримав 31 травня 2025 року, копію позовної заяви з доданими до неї документами отримав 06 червня 2025 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надав.
11 серпня 2025 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі, а у разі їх задоволення зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000,00 грн., посилаючись на те, що позивачем невірно застосовується визначення термінів "індексація" та "індекс інфляції". Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12, за 2023 рік - 1,051, за 2022 рік - 1,0 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь). Натомість позивач за 2022 рік застосовує значення коефіцієнта індексації - 129,9483% (тобто 1,299483) та визначає інфляційне збільшення у розмірі 5480,51 грн., за 2023 рік застосовує значення коефіцієнта індексації - 119,7016% (тобто 1,197016) та визначає інфляційне збільшення у розмірі 3605,37 грн, що свідчить про неправильність здійснених розрахунків, тому вказані суми не підлягають стягненню з відповідача. Наводить розрахунок індексації за 2023 рік : 18299,90*1,051= 19233,20 грн., 19233,20 грн. - 18299,90 грн. = 933,30 грн., тобто за 2023 рік індекс інфляції становить 933,30 грн.. Щодо стягнення пені просив застосувати строки позовної давності, оскільки до вимог про стягнення застосовується позовна давність тривалістю один рік. Так, строк позовної давності щодо стягнення орендної плати за 2022 рік сплив 01 вересня 2022 року, за 2023 рік - 01 вересня 2023 року, а за 2024 рік - 01 вересня 2024 року, однак позовна заява подана до суду 28 травня 2025 року, тобто після закінчення строку позовної давності. Вважав заявлені позивачем вимоги про стягнення витрат на правову допомогу неспівмірними та необґрунтованими відносно позовних вимог та з урахуванням того, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників.
Представник позивача адвокат Дорошенко А.В. надала відповідь на додаткові пояснення відповідача, просила відхилити заперечення відповідача на позовні вимоги та задовольнити поз-овні вимоги, посилаючись на те, що в позовній заяві не ставилось питання обчислення розміру орендної плати з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі. Орендна плата за 2022 та 2023 роки вирахувана також без урахування індексації на рік виплати, тобто відшкодування інфляційних втрат та індексація орендної плати це різні правові поняття, що регулюються та обраховуються різними нормами матеріального права. Стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення сплати орендної плдати відповідає вимогам закону. Щодо заперечення вимоги про стягнення пені зазначає, що позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації була продовжена на строк дії таких обставин, в зв'язку з чим строк позовної давності на вимогу про стягнення пені позивачем не пропущено. Вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 12264,00 грн.. Крім того, просила стягнути з відповідача додаткові витрати на професійну правничу допомогу у підготовці відповіді на додаткові пояснення відповідача збільшився в сумі 3028,00 грн..
Оскільки необхідність виклику свідків та особистих пояснень сторін і їх представників відсутня, на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст. 279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З матеріалів справи встановлено, що що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2019 року (а.с.11, 13) позивач є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається із земельної ділянки площею 7,4993 га кадастровий номер 4820981800:03:000:0092 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ) та площею 2,3527 га кадастровий номер 4820981800:05:000:0154 (земельна ділянка № НОМЕР_2 ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування Миколаївська область, Березанський район, Калинівська сільська рада (стара назва - Кімівська сільська рада), які належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія МК № 1489, виданого Кімівською сільською радою Березанського району Миколаївської області 10 грудня 2011 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 285.
Право власності позивача на земельні ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.12, 14).
18 жовтня 2019 року між позивачем та ТОВ "Південь Агро Інвест" укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 04070000084 від 02 квітня 2007 року, згідно з якою передано ТОВ "Південь Агро Інвест" в оренду земельні ділянки площею 7,4993 га та 2,3527 га з кадастровими номерами відповідно 4820981800:03:000:0092 та 4820981800:05:000:0154, нормативною грошовою оцінкою 208986,89 грн. та 65563,91 грн. відповідно; договір укладено терміном до 31 грудня 2024 року; п.4.1. угоди визначено, що орендна плата вносить орендарем у грошовій формі в розмірі 8,28% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає 17304,11 грн. та 5428,69 грн. за рік оренди; із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (п.4.2.); відповідно до п.4.4 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюються з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше), при цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування; пунктом 4.5. угоди визначено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року, орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв"язку через місцеві відділення УДППЗ "Укрпошта" шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або у іншій формі, погодженій сторонами; згідно з п.4.7., у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення; орендар зобов'язаний вчасно сплачувати всі належні орендні платежі (п.9.4) (а.с.23-24).
Право оренди відповідача на підставі додаткової угоди до договору оренди землі зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.27-28).
24 липня 2023 року, 28 липня 2023 року та 13 червня 2024 року позивач направила на адресу ТОВ «Південь Агро Інвест» письмові заяви, в яких просила виплатити заборгованість з орендної плати за 2022 та 2023 роки (а.с.29-33).
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.
Відповідно до вимог ст.124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Як визначено ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У ст.6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.
У ст.21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з положеннями ст.24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати; на підставі ст.25 вказаного Закону орендар зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачу не виплачена орендна плата за користування земельними ділянками за 2022-2023 роки, що не спростовано відповідачем; розмір орендної плати визначається судом з вирахуванням податків та зборів, що підлягають сплаті відповідно до законодавства України.
Відповідно до підпункту l6.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 ПК України).
Згідно з п.164.2.5 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 цього Кодексу.
У відповідності до положень п.170.1.1 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
Відповідно до п.4.1 додаткової угоди від 18 жовтня 2019 року до договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8,28% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає за ділянку № 1 - 17304,11 грн. за рік оренди, за ділянку № 2- 5428,69 грн. за рік оренди, усього - 22732,80 грн., тобто розмір орендної плати за 2022 та 2023 роки, яка підлягає сплаті орендарем, становить по 22732,80 грн. за кожен рік.
З цієї суми відповідачем як податковим агентом мають утримуватися податки (збори), передбачені чинним законодавством України, що відповідає положенням п.4.2 додаткової угоди до договору оренди землі та підпункту 170.1.1 п.170.1.ст.170 ПК України, яким визначено, що податковим агентом платника ПДФО орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар, при цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Відповідно до підпункту l6.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначеніПК України (пункт 36.1 ст.36ПК України).
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 ст.36 ПК України).
Визначаючи розмір орендної плати, яка підлягає виплаті, позивач у позовній заяві із загальної суми орендної плати, вказаної у договорі оренди землі, тобто 22732,80 грн., відрахував вирахувані податки 19,5 %, та вказав, що розмір орендної плати з урахуванням вирахуваних податків складає 18299,90 грн..
Вимоги про нарахування індексації орендної плати відповідно до п.4.4 договору оренди землі позивач не заявляв.
Сторони у п. 14 договору оренди передбачили відповідальність орендаря у вигляді стягнення неустойки (пені) у разі прострочення виплати орендної плати, у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
На підставі Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (СOVID-19)», відповідно до пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжено на строк дії карантину.
На підставі Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 року, відповідно до п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в України воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжено на строк його дії.
Відповідно до Закону від 14.05.2025 року №4434-ІХ “Про внесення змін до розділу “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», строк зупинення перебігу позовної давності діяв до 04.09.2025 року.
Тому є підстави для стягнення з відповідача пені у зв'язку із несплатою орендної плати:
- за 2022 рік за період з 02 вересня 2022 року, який є наступним днем після встановленого у п.4.5 договору останнього дня внесення орендної плати ("орендна плата вноситься орендарем у строк до 01 вересня поточного року"), по день подання позовної заяви, тобто за 1000 днів, розмір якої становить 18299,90 грн.;
- за 2023 рік за період з 02 вересня 2023 року по день подання позовної заяви, тобто за 635 днів, розмір якої становить 11620,44 грн..
Зауважень щодо розміру нарахувань відповідач не надав.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На час розгляду справи підтвердження виплати позивачеві заборгованості з орендної плати відповідачем суду не надано, а тому він зобов"язаний сплатити зазначену заборгованість з урахуванням пені та виплат, встановлених ч.2 ст.625 ЦК України.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, 3% річних з несплаченої орендної плати за 2022 рік становлять 1504,10 грн., а саме: 18299,90 грн. (розмір заборгованості)*3% річних:100%*1000 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році); за 2023 рік - 955,10 грн., а саме: 18299,90 грн. (розмір заборгованості)*3% річних:100%*635 (кількість днів прострочення) : 365 (кількість днів у році).
Інфляційні втрати за період з 02 вересня 2022 року по 28 травня 2025 року, відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 року, становлять : сукупний індекс інфляції: 101,9% ? 102,5% ? 100,7% ? 100,7% ? 100,8% ? 100,7% ? 101,5% ? 100,2% ? 100,5% ? 100,8% ? 99,4% ? 98,6% ? 100,5% ? 100,8% ? 100,5% ? 100,7% ? 100,4% ? 100,3% ? 100,5% ? 100,2% ? 100,6% ? 102,2% ? 100,0% ? 100,6% ? 101,5% ? 101,8% ? 101,9% ? 101,4% ? 101,2% ? 100,8% ? 101,5% ? 100,7% :100 = 1,299483; 18299,90 грн. (сума боргу) ? 1,299483 (сукупний індекс інфляції) - 18299,90 грн. (сума боргу) = 5480,51 грн..
Інфляційні втрати за період з 02 вересня 2023 року по 28 травня 2025 року, відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997 року, становлять : сукупний індекс інфляції: 100,5% ? 100,8% ? 100,5% ? 100,7% ? 100,4% ? 100,3% ? 100,5% ? 100,2% ? 100,6% ? 102,2% ? 100,0% ? 100,6% ? 101,5% ? 101,8% ? 101,9% ? 101,4% ? 101,2% ? 100,8% ? 101,5% ? 100,7% :100 = 1,197016; 18299,90 грн. (сума боргу) ? 1,197016 (сукупний індекс інфляції) - 18299,90 грн. (сума боргу) = 3605,37 грн..
Тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:
- орендна плата за 2022 рік у сумі 43584,41 грн., у тому числі: заборгованість по орендній платі за 2022 рік в розмірі 18299,90 грн., інфляційні втрати в розмірі 5480,51 грн., пеня в розмірі 18299,90 грн. та 3% ріних в розмірі 1504,10 грн.;
- орендна плата за 2023 рік у сумі 34480,81 грн., у тому числі: заборгованість по орендній платі за 2023 рік в розмірі 18299,90 грн., інфляційні втрати в розмірі 3605,37 грн., пеня в розмірі 11620,44 грн. та 3% річних в розмірі 955,10 грн..
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду письмові докази: ордер адвоката серії ВЕ №1156665 від 26 березня 2025 року, договір про надання правничої допомоги № 12/25 від 26 березня 2025 року, додаткову угоду від 28 травня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 12/25 від 26 березня 2025 року, укладену між позивачем та адвокатом Дорошенко А.В. з переліком послуг, які надаються адвокатом, акт приймання-передачі наданих послуг від 28 травня 2025 року, квитанцію № 13 від 28 травня 2025 року про сплату на користь Дорошенко А.В. 11096,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 05 вересня 2025 року, квитанцію № 23 від 05 вересня 2025 року про сплату на користь Дорошенко А.В. 3028,00 грн..
Зазначеного, на думку суду, достатньо для висновку про надання адвокатом Дорошенко А.В. правової допомоги позивачу у справі, що розглядається, та її оплати у зазначеній позивачем сумі, яка відповідає умовам договору про надання правничої (правової) допомоги та переліку наданих послуг, які суд вважає необхідними та обгрунтованими у цій справі, оскільки це не спростовано відповідачем. Тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 14124,00 грн..
Посилаючись на неспівмірність витрат на оплату правової допомоги відносно позовних вимог, відповідач не виклав обставини, які свідчать про таку неспівмірність, а тому не довів існування таких обставин.
Як вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг, будь-яких послуг, пов"язаних із розглядом справи судом у судовому засіданні, адвокатом позивачеві не надано, а тому заперечення відповідача щодо необгрунтованості витрат на правову допомогу з урахуванням розгляду справи у спрощеному провадженні без виклику учасників справи не грунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ", ЄДРПОУ 41107067, місцезнаходження: 57440, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Калинівка, вул. Центральна, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , борг за договором оренди землі у сумі 78065,22 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати за 2022 рік у розмірі 43584,41 грн., а саме заборгованість по орендній платі - 18299,90 грн. (з урахуванням розміру утриманих податків та зборів), інфляційні втрати - 5480,51 грн., пеня - 18299,90 грн., 3% річних - 1504,10 грн., та заборгованість з орендної плати за 2023 рік у сумі 34480,81 грн., а саме: заборгованість по орендній платі - 18299,90 грн., інфляційні втрати - 3605,37 грн., пеня - 11620,44 грн., 3% річних - 955,10 грн., а також судовий збір в сумі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14124,00 грн., усього стягнути 93400 (дев'яносто три тисячі чотириста) гривень 42 копійки.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: