Справа № 190/1666/25
Провадження №2/190/761/25
(заочне)
06 жовтня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 14 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання споживчого кредиту № 8383364, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору банк перерахував у безготівковій формі кошти на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 у розмірі 20000, 00 грн., строк кредитування 360 днів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) - 13.11.2024 року.
Відповідач підтвердив, що: перед укладенням Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) та розміщена на Веб-сайті/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань), ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Авентус Україна» , що розміщені на Веб-сайт/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що становить 44000,00 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 20000,00 грн., заборгованості по відсотках - 24000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Авентус Україна» просять стягнути у примусовому порядку на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 44000,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 105,00 грн.
Позивач ТОВ «Авентус Україна» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позовній заяві просили справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.
Відповідачу ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду та копію ухвали про відкриття провадження, якою повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також роз'яснено право подати відзив на позовну заяву. Вказана судова поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою»/а.с.21-23/. Також відповідач ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив /а.с.19/.
Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, 14 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання споживчого кредиту № 8383364, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику у строкове платне користування кошти у розмірі 20000,00 грн., строк кредиту 360 дні (пп.1.3, 1.4 Договору).
Згідно п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Відповідно до п. 9.6 Договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Договір про надання споживчого кредиту № 8383364 від 14.10.2024 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C3985.
Паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем містить погоджені умови кредитування, а саме: сума кредиту 20000,00 грн.; строк кредитування - 360 днів; стандартна процентна ставка 366,00 % річних, 1,00 % в день.
Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №7/10804 від 19.05.2025 року на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів №087/20-П від 08.07.2020 року між Товариством та ТОВ «Авентус Україна» 14.10.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта маска картки НОМЕР_1 на суму 20000,00 грн., номер транзакції №1492084082.
У відповідності до розрахунку заборгованності за кредитним договором № 8383364 від 14.10.2024 року борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» складає у розмірі 44000,00 грн., з яких: 20000,00 грн.- забогованість за кредитом; 24000,00 грн. -заборгованість по відсотках.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 ЗаконуУкраїни «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту № 8383364 від 14.10.2024 року підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, що повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручним для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Авентус Україна» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання договору позики, що укладення договору позики у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами та комісію. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Авентус Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості у справі, оскільки первинні банківські документи формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видав кредит.
Встановивши обставини справи та визначившись з характером спірних правовідносин, суд приходить висновку про доведеність позивачем як факту укладання між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем договору про надання споживчого кредиту від 14 жовтня 2024 року так і невиконання позичальником свого обов'язку зі своєчасного повернення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом із тим, суд зазначає, що стороною позивача не було надано до суду жодних документів на підтвердження факту понесених ним витрат із відшкодування Об'єднанню витрат з відправлення досудових вимог/повідомлень/претензій боржникам у розмірі 105 грн (рахунків, квитанцій, чеків), окрім списку згрупований відправлень «Правовий курс».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача судових витрат на відправлення досудової вимоги у розмірі 105 грн, у зв'язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281 ЦПК, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ЄДРПОУ 41078230, 03062, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 90-А,) - 44000 (сорок чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 8383364 від 14 жовтня 2024 року, з яких: 20000,00 грн. - забогованість за кредитом; 24000,00 грн. - заборгованість по відсотках, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн..
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса