Справа № 621/3044/25
Провадження 1-кс/621/505/25
10 жовтня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_5
захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про відвід судді Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_10 - головуючого у кримінальній справі № 621/3044/25 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України,
06.10.2025 року адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 звернувся з заявою про відвід головуючого судді Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_10 в кримінальній справі № 621/3044/25.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.10.2025 заява про відвід розподілена для розгляду судді Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_12 .
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 07.10.2025 для розгляду вказаної заяви призначено судове засідання на 10:30 годину 10 жовтня 2025 року з повідомленням її учасників.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в тому числі головуючий у справі ОСОБА_13 .
Заявник - адвокат ОСОБА_6 подав письмову заяву, в якій просив розглянути заяву про відвід без його участі в зв'язку з зайнятістю в інших провадженнях. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_14 , який є його довірителем, згоден на розгляд заяви про відвід без його участі. Наполягав на задоволенні заяви та просив прийняти законне, вмотивоване і обґрунтоване рішення по суті заяви.
Інші учасники справи будь-яких заяв по суті не подавали, в зв'язку з чим суддя вважає за можливе розглянути заяву по суті за відсутності учасників кримінального провадження.
За змістом положень статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до положень ч.4 статті 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
В обґрунтування заяви зазначено, що на розгляді судді Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_10 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024220000001276 від 07.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України. На думку сторони захисту, під час розгляду вказаного обвинувального акту головуючим суддею були допущені висловлювання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , які у стороннього спостерігача могли б викликати сумніви у його неупередженості. Так, в судовому засіданні 01.10.2025 року, під час виконання вимог статті 348 КПК України, обвинувачений ОСОБА_15 повідомив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, він не визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення і бажає давати показання після допиту свідків та дослідження письмових і речових доказів по справі.
В подальшому, адвокат ОСОБА_16 заявив клопотання про зменшення розміру застави, призначеної обвинуваченому, за результатами розгляду якого головуючий у справі проголосив вступну і резолютивну частину ухвали.
Після проголошення ухвали головуючий ОСОБА_13 в емоційно-упередженій формі звернувся до обвинуваченого і констатував, що якби останній повністю визнав свою провину, то вже сьогодні міг би бути ухвалений вирок, а з огляду на невизнання ним провини, розгляд кримінального провадження затягнеться на невизначений строк. На доводи захисника реакція головуючого судді була також емоційною.
Враховуючи вказані обставини, у захисника ОСОБА_17 та обвинуваченого ОСОБА_8 виникає реальне занепокоєння з приводу того, що головуючому по справі важлива швидкість розгляду справи, а не якість судового розгляду, а отже виникає обґрунтований сумнів у справедливості судового розгляду цього кримінального провадження головуючим по справі згідно принципів статті 6 ЄКПЛ та неупередженості судді ОСОБА_10 , тому на підставі п.4 ч.1 статті 75 КПК України просив відвести головуючого ОСОБА_10 від розгляду кримінальної справи № 621/3044/25 (ЄРДР №12024220000001276 від 07.11.2024 року) за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України.
Дослідивши доводи заяви та норми права, що підлягають застосуванню, суддя зазначає наступне:
Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Обставини, які виключають участь слідчого судді, судді у кримінальному провадженні, визначені частиною 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:
- (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховувались особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі);
та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі«Моріс проти Франції», заява № 29369/10, п. 73).
У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (там само, пункти 77 та 78).
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Наявність безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначаєтися також за допомогою суб'єктивного критерію, оскільки, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 року по справі № 908/137/18, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, в тому числі й на рішення у «Справі Гаусшильдта» від 24.05.1989р, «Міккалеф проти Мальти» від 15.10.2009 року, «Межнаріч проти Хорватії» від 15.07.2005 року, «підставою для виходу судді з процесу є достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості, а не будь-які щонайменші сумніви учасників справи (такі як: публічно висловлена думка судді, поведінка судді в інших провадженнях, тощо).Тобто, для задоволення відводу судді за об'єктивним критерієм мають бути не будь-які щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи».
Судом встановлено, що кримінальна справа № 621/3044/25 перебуває на стадії судового розгляду згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 25.09.2025 року. На стадії підготовчого судового засідання відводів головуючому учасниками справи не заявлено.
Зі змісту поданої заяви та висловлених захисником обґрунтувань вбачається, що заява про відвід подана після судового засідання, в якому головуючим по справі відмовлено стороні захисту у задоволенні клопотання про зменшення розміру застави, і начебто емоційних висловлюваннях головуючого на адресу обвинуваченого ОСОБА_8 в зв'язку з невизнанням останнім своєї провини, що викликало у обвинуваченого та його захисника сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Разом з тим, зі змісту наведених висловлювань вбачається, що головуючим звернуто увагу обвинуваченого на можливість розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 статті 349 КПК України, який дійсно сприяє більш швидкому розгляду справи, однак можливий лише в разі визнання обвинуваченим своєї провини.
Разом з тим, вказане не свідчить про упередженість головуючого по справі та відсутність об'єктивності останнього, оскільки суддею в судовому засіданні вже було постановлено протокольну ухвалу про порядок і обсяг дослідження доказів, яким враховано позицію сторони захисту щодо встановлення такого порядку.
В заяві не наведено жодних переконливих аргументів, які б свідчили про те, що головуючий суддя не є безстороннім чи йому бракує неупередженості під час розгляду справи №621/3044/25, а отже заява про відвід є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75-76, 80-81, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про відвід судді Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_18 у кримінальній справі №621/3044/25 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1