Справа № 752/18646/25
Провадження по справі № 1-кс/752/6514/25
іменем України
"26" серпня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018010000000100 від 04.06.2018 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.4 ст. 260 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
встановив:
01 серпня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчої ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12018010000000100 від 04.06.2018 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.4 ст. 260 КК України
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, надав відповідні пояснення та просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи, що відсутні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки, якими є копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку захисника з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва за правилами територіальної підсудності. Клопотання слідчого відповідає вимогам ч.2 ст. 297-2 КПК України, подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом є слідче управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, який розташований на території Голосіївського району м. Києва.
Вирішуючи питання, що визначені у ч. 1 та ч.2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З матеріалів, доданих до клопотання встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018010000000100 від 04.06.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 19.02.2014 розпочато збройне вторгнення збройних сил російської федерації (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.
Згідно зі статтями 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. При цьому, як акт агресії незалежно від оголошення війни, кваліфікується вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини. Вказаний збройний конфлікт у виді окупації російською федерацією Кримського півострову триває і по цей час.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII із змінами і доповненнями, тимчасово окупована російською федерацією територія Україниє невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація російською федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014.
За вищеописаних умов та викладених обставин 23 лютого 2014 року на території м. Севастополя, а саме на площі ім. Нахімова, проведено «Митинг народной воли», на якому головою партії «Руський блок» ОСОБА_7 , мешканцями м. Севастополя ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими запропоновано створити непередбачені Конституцією та законами України збройні загони самооборони під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якими керував громадянин України ОСОБА_10 , та підпорядковувався керівникам «координаційної ради з організації управління містом» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а останні координували свої дії зі спецслужбами РФ командуванням чорноморського флоту.
Так, приблизно у лютому 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території м. Севастополь, ОСОБА_4 , будучи громадянином України, однак маючи проросійську позицію, з метою сприяння армії РФ в окупації та подальшому від'єднання міста Севастополя від території України та приєднання до території РФ, усвідомлюючи незаконність створення НЗФ «Самооборона Севастополя», з метою участі у його діяльності, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, добровільно погодився на зайняття посади бійця у одному з підрозділів НЗФ «Самооборона Севастополя» - Добровільній народній дружині (далі по тексту - ДНД) «Рубіж», де брав активну участь.
Зокрема, 20.03.2014, приблизно в денний час, ОСОБА_4 , спільно з учасниками ДНД «Рубіж», яке входило до складу НЗФ «Самооборона Севастополя» та діючих військовослужбовців ЗС РФ, знаходячись на території м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 «Хмельнимцький» (U208) далі - корабель «Хмельницький»), який знаходився неподалік від причалу № 177, місце № 2 Стрілецької бухти м. Севастополя, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами вказаного корабля, чим створив умови для подальшого його ефективного управління представниками збройних сил РФ. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами РФ.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, нападі на підприємства, установи, організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України.
Також встановлено, що знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, громадянин України ОСОБА_4 , маючи на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території РФ, перебуваючи на посаді «бійця» у так званій ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу РФ. При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу РФ на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій РФ Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією ЗС РФ.
Дії ОСОБА_4 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
У подальшому, ОСОБА_4 за вище вказану діяльність у НЗФ «Самооборона Севастополя» нагороджений органами окупаційної влади нагрудними знаками та іншими нагородами.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисних діях, що мали на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
Крім того, встановлено, що наведені вище дії ОСОБА_4 також підлягають кваліфікації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону №?1183-VII станом на 02.02.2014), а саме у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
01.06.2018 року у кримінальному провадженні 12017010000000054 від 27.10.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України, а 22.05.2025 року у кримінальному провадженні № 12018010000000100 від 04.06.2018 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень, ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.4 ст. 260 КК України.
Кримінальне провадження 12018010000000100 від 04.06.2018 виділене з кримінального провадження 12017010000000054 від 27.10.2017 на підставі постанови прокурора ОСОБА_13 від 04.06.2018.
В ході проведення опертивно-розшукових заходів оперативними працівниками ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у розшуку, на материковій частині України не перебуває та проживає на тимчасово окупованій території АР Крим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа-роз'яснення Акціонерного товариства «Укрпошта», вбачається, що у зв'язку із блокуванням усіх відділень поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на території півострова, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом пошти в напрямку Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до врегулювання ситуації. Врегулювання проблеми доставки поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополя може відбутися після відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях півострова Крим та м. Севастополя.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з статтею 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно із ч.3 ст.12 Закону №1207-VII порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються КПК України.
Згідно із абз. 1 ч.8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1,2, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На виконання вимог КПК України, з метою здійснення вручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12018010000000100 від 04.06.2018, було розміщено оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» від 24.05.2025 за № 105 (8030), а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Наведені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018010000000100 від 04.06.2018.
05.06.2018 постановою слідчого ОСОБА_14 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний розшук, оскільки на даний момент під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме та зупинене у зв'язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_4 .
Постановою слідчої ОСОБА_3 від 01.08.2025 року досудове розслідування за № 12018010000000100 від 04.06.2018 відновлено у зв'язку з необхідністю проведення додаткових процесуальних дій.
З метою вручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а також проведення слідчих та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12018010000000100 від 04.06.2018 у газеті «Урядовий кур'єр» від 24.05.2025 за № 105 (8030), а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора були розміщені оголошення про його виклик на 28.05.2025, 29.05.2025, 30.05.2025 року о 10 год. 00 хв до органу досудового розслідування СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за адресою: вул. Антоновича, 114, м. Київ.
На визначені дати виклику підозрюваний ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився, причини неявки не повідомив.
Наведені обставини дають підстави вважати, що порядок виклику ОСОБА_4 для проведення певних процесуальних дій, передбачений КПК України, органом досудового розслідування був дотриманий, що дає слідчому судді підстави вважати, що ОСОБА_4 належним чином повідомлений про виклики до органу досудового розслідування та відповідно до положень ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, частина з яких додані до клопотання, які досліджено слідчим суддею в ході розгляду клопотання, зокрема: протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 24.05.2018; висновку судової портретної експертизи від 17.02.2025; протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 20.03.2025; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_17 від 23.03.2025; протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 21.03.2025; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_18 від 24.03.2025.
Дані, які містяться у вищезазначених документах у своїй сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 , оскільки факти та інформація, які містяться у здобутих в ході досудового розслідування доказах, можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_19 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованих йому злочину, а також доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ станом на 02.02.2024), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ станом на 02.02.2024), ч.4 ст. 260 КК України знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.
Згідно ч.7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов'язаний прибути за викликом до органу досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Частиною 1 ст. 297-4 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч.2 ст. 297-4 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема ст. 110, 111-1 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідні положення про підстави для спеціального досудового розслідування також міститься у п. 20-1 КПК України.
Зазначені вище обставини доводять, що орган досудового розслідування використав всі можливості для того, щоб ОСОБА_4 , який є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ станом на 02.02.2024), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ станом на 02.02.2024), ч.4 ст.260 КК України, під час здійснення досудового розслідування щодо нього, міг реалізувати права, які гарантується йому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зокрема: бути терміново і докладно повідомленою про характер і підставу пред'явленого обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним захисником; бути засудженою у її присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного захисника; бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безоплатно.
За таких обставин слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_4 знає (повинен знати) про розпочате щодо нього кримінальне провадження, відмовився від права предстати перед органом досудового розслідування та захищати себе тощо.
Вищенаведене, дає слідчому судді підстави дійти висновку, що прокурор та слідчий довели, що підозрюваний ОСОБА_4 , який оголошений у розшук, переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, що відповідно до ст. 297-4 КПК України є підставою для задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.
Керуючись ст. 297-1, 297-3, 297-4 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018010000000100 від 04.06.2018 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 02.02.2014), ч.4 ст. 260 КК України.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1