Справа № 275/507/25
08 жовтня 2025 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,
за участю секретаря с/з Марієвської Н.А.,
представника позивача за довіреністю Васильєва Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, -
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.11.2018 року ОСОБА_2 власноруч підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримала кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 08/22. 07.05.2020 року ОСОБА_2 власноруч підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», якою були закріплені наступні умови кредитного договору між ним та банком, а саме: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п. 1.2. Договору); тип кредитної карти - картка «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з лонгацією (п. 1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних - 43.2% (п. 1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі - 86.4% (п. 1.5 Договору).
Відповідно до п. 2.1.1.2.5 Договору сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз. 1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із Клієнтом.
Позичальник користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом. Проте, припинив повертати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі з 27.06.2022 року.
Таким чином, у зв'язку з порушенням зобов'язань позичальником та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на теперішній час заборгованість позичальника становить - 52 702, 59 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 46 764, 16 грн., заборгованість за процентами - 5 938,43 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України позивачем 09.08.2024 року була направлена претензія кредитора до приватного нотаріуса за місце проживання позичальника. 14.08.2024 року від приватного нотаріуса банком було отримано листа, з якого банк вперше дізнався, що спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, є ОСОБА_1 .
Також позивач зазначив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 28.11.2024, за позичальником ОСОБА_2 зареєстровано право власності: на земельну ділянку кадастровий номер 1820985300:05:000:0234, площа (га): 6,314, на земельну ділянку кадастровий номер 1820985300:06:000:0024, площа (га): 4,115.
30.12.2024 року позивачем було направлено претензію на адресу відповідача як спадкоємця позичальника ОСОБА_2 щодо сплати заборгованості за кредитним договором. Проте, станом на теперішній час заборгованість за кредитним договором не погашена.
З врахуванням викладеного АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з ОСОБА_1 , як спадкоємця позичальника ОСОБА_2 , на їх користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.11.2018 у розмірі 52 702, 59 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 46 764,16 грн. та заборгованості за відсотками - 5 938,43 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
В судовому засіданні представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Васильєв Е.В. позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, вимоги якої просив суд задовольнити, не заперечував проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошеннями про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 28.11.2018 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої йому було відкрито банківський рахунок та видано кредитну карту (а.с. 32, 34).
07.05.2020 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в якій було узгоджено кредитний ліміт на банківську картку відповідача до 50 000 гривень, базову процентну ставку по кредитному договору, яка складає 43,2 % річних, строк дії договору (а.с. 35-45). У анкеті - заяві зазначено, що відповідач підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг АТ «КБ «Приват банк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , вбачається, що кредитний ліміт за банківською карткою неодноразово змінювався, 20.11.2023 року до 48 399, 55 грн. (а.с. 33)
З виписки руху коштів по картці за період з 28.08.2018 року по 12.03.2025 року по вказаному рахунку вбачається, що ОСОБА_3 активно користувався кредитною (платіжною) карткою, тим самим підтверджував свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту (а.с. 29-31).
Згідно розрахунку позивача у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 10.03.2025 року складала 52 702, 59 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 46 764, 16 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 5 938, 43 грн. (а.с. 24-28). Вказаний розрахунок заборгованості також підтверджується відомостями з виписки з банківського рахунку ОСОБА_2 (а.с. 29-31).
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 53).
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Отрищенка О.І. № 63/07-14 від 14.08.2024 року на звернення АТ КБ «ПриватБанк» після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийняв спадщину його син ОСОБА_1 , оскільки був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 54, 64).
З заведеної після смерті ОСОБА_2 спадкової справи № 45/2024 (а.с. 98-133) вбачається, що його спадкоємцю за законом ОСОБА_3 28.02.2025 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Отрищенком О.І. видані свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_2 , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 117); на земельну ділянку з кадастровим номером 1820985300:06:000:0024, площею (га): 4, 1150, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 118); на земельну ділянку з кадастровим номером 1820985300:05:000:0234, площею (га): 6, 3140, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 119).
При цьому спадкоємиця за законом після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_4 у встановлений законом строк від спадщини відмовилась, про що подала відповідну заяву нотаріусу (а.с. 103)
Згідно довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1820985300:05:000:0234 становить 231 851, 66 грн., земельної ділянки з кадастровим номером 1820985300:06:000:0024 - 168 564, 69 грн., житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , - 2 346 087, 54 грн. (а.с. 180-186).
20.12.2024 на адресу ОСОБА_3 банк направив лист-претензію, де повідомив про заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 52 702, 59 грн., яку просив сплатити, як спадкоємця ОСОБА_2 (а.с. 66).
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в ч.ч. 2 та 3 ст. 1281 ЦК України, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених у ст. 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини), доведеність та обґрунтованість вимог кредитора боржника; при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України. Такий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 справа №310/145/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що заборгованість померлого ОСОБА_2 перед позивачем АТ КБ «ПрриватБанк» за кредитним договором б/н від 28.11.2018 року підтверджена належними та допустимими доказами та на момент його смерті становила 52 702, 59 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 46 764, 16 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 5 938, 43 грн., при цьому єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , є відповідач ОСОБА_3 , зважаючи, що вартість успадкованого їм майна значно перевищує розмір заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем, а також що позивач в межах встановлених ст. 1281 ЦК строків звернувся з вимогою до спадкоємця щодо сплати заборгованості спадкодавця перед банком, суд вважає, що вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця в сумі 52 702, 59 грн. є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1050, 1054, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 28.11.2018 року у розмірі 52 702 гривні 59 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок, а всього 55 124 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 99 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.
Суддя О. С. Данилюк