Справа № 756/12654/25
10 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали заяви поданої у порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності родинних відносин,
заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт відсутності родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаю, що цю заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад судочинства (аналогія права).
Згідно поданої заяви, заявник зазначає, що на початку повномасштабного вторгнення рф його колишня дружина ОСОБА_2 виїхала за кордон у Німеччину, де у неї ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Батьком цієї дитини є громадянин Німеччини ОСОБА_5 , про що сторони не заперечують. Оскільки Оболонським районним судом міста Києва шлюб між заявником та ОСОБА_2 розірвано 13.06.2025, а дитина у його колишньої дружини народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча запису у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян станом на момент подання заяви немає, однак вважає, що звернення до суду з цією заявою про встановлення факту відсутності родинних відносин між ним та дитиною дозволить дооформити ОСОБА_6 (громадянину Німеччини) батьківство та набути повного обсягу прав та обов'язків батька цієї дитини. Також зазначає, що у свідоцтві про народження реєстраційний номер НОМЕР_1 батьком дитини зазначено ОСОБА_7 громадянина Німеччини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 4. ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Цивільним процесуальним кодексом України окреме провадження визначене як вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ст. 293 ЦПК України).
Звертаючись до суду із цією заявою, заявник просить встановити факт відсутності у нього з дитиною ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) родинних відносин, з метою подальшого дооформлення громадянином Німеччини ОСОБА_9 батьківства та набуття повного обсягу прав та обов'язків батька цієї дитини.
Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Оскільки у цій заяві заявник зазначає, що звертається до суду для дооформлення ОСОБА_9 своїх батьківських прав, а не задля охорони своїх прав, свобод та інтересів чи створення умов здійснення заявником особистих немайнових чи майнових прав, заявнику слід надати строк для можливості визначитися, з якою метою саме заявнику, а не іншим особам, необхідно встановити такий факт, а також для можливості залучення інших заінтересованих осіб та уточнення таким чином вимог заяви та складу учасників справи.
Також суд звертає увагу, що заявник зазначає, що запису про народження дитини у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян станом на момент подання заяви немає, однак не надає для цього підтверджуючих документів, хоча зазначене має суттєве значення для вирішення цієї заяви, адже згідно п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду.
Оскільки нормами ЦПК України прямо не передбачене залишення без руху заяви окремого провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, вважаю, що відповідно до ст.185 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту відсутності родинних відносин необхідно залишити без руху і надати заявнику строк тривалістю десять днів для усунення недоліків.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 175, 177 185, 260, 261, 306, 307 ЦПК України,
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня з вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяО. І. Якимець