Справа № 369/16899/23
Провадження № 2/369/1082/25
03.10.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/16899/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У жовтні 2023 року позивач звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги мотивувала тим, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» було укладено кредитний договір №328167-КС-001 від 07 червня 2021 року. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, було вчинено виконавчий напис № 19690 від 19 грудня 2021 року у зв'язку із боргом за кредитним договором укладеним між позивачем та відповідачем.
На думку позивача, зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості; кредитний договір, який поданий нотаріусу, не є нотаріально посвідченим, відсутні докази відступлення прав вимоги за Кредитним договором, крім того, жодних вимог від відповідача щодо погашення заборгованості позивач не отримувала.
У зв'язку із викладеним, позивач просить суд визнати виконавчий напис № 19690 від 19 грудня 2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 20 жовтня 2023 року по справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 24 червня 2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24 червня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Позивач повідомлялась належним чином про розгляд справи. Заяв, клопотань від позивача станом на момент розгляду справи не надійшло.
Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Заяв, клопотань від відповідача станом на момент розгляду справи не надійшло.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович пояснень по суті справи суду не надав. Заяв, клопотань від третьої особи станом на момент розгляду справи не надійшло.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи сповіщені про дату, час та місце слухання справи належним чином, проте в судове засідання не з'явилися, то розгляд справи проводиться без фіксування технічним засобом.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 19 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 19690, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», заборгованості за договором №328167-КС-001 від 07 червня 2021 року за період з 07 червня 2021 року по 26 листопада 2021 року в розмірі: 18771,86 грн., що складається з: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 10081,86 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1050,00 заборгованість за комісією, а також плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 640 грн.
Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як виконавчі написи.
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.
Згідно п. 3.1 та п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Встановлені обставини справи свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 19 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку, в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису, «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що укладений 07 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 кредитний договір № 328167-КС-001, який став підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, був нотаріально посвідчений, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду № 910/10374/17 від 21.09.2021 року.
В обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
Згідно правового висновку ВСУ, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду від 14.08.2019 року по справі №569/8884/17, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду жодного доказу, а з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріус отримав від кредитора первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв'язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми відсотків, зазначені у написі, є безспірними.
Крім того, матеріали справи не містять і доказів того, що позивач отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом вчинення виконавчого напису. Також боржнику не було представлено можливості надання будь-яких пояснень та аргументів на предмет наявності ознак безспірності заборгованості, яку визначено до стягнення у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.
Викладене свідчить, що на момент вчинення виконавчого напису від 19 грудня 2021 року були наявні обставини, які викликають сумніви щодо існування та безспірності розміру заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «Бізнес Позика» за кредитним договором №328167-КС-001 від 07 червня 2021 року у розмірі 18 771,86 грн.
Таким чином, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок, з урахуванням наданих позивачем доводів та заперечень відповідача у їх сукупності, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування тверджень позивача та на підтвердження безспірності розміру заборгованості за кредитним договором, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір.
Керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 12, 76-83, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 19690 від 19 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №328167-КС-001 від 07 червня 2021 року в розмірі 18 771,86 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 524.
Інформація про третю особу: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА