Справа№751/8567/25
Провадження №1-кс/751/2197/25
09 жовтня 2025 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Чернігові клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025270000000588 від 24.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, громадянина України, одруженого, на утриманні малолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Слідча відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням певних обов'язків.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270000000588 від 24.06.2025 за ознаками кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 07.10.2025 ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та затримано у порядку ст.208 КПК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами. Враховуючи, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Слідча у судовому засіданні просила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також збільшити розмір застави до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного додатковий обов'язок носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Слідчий не подано клопотання про доповнення та зміну клопотання, а тому слідчим суддею здійснюється розгляд у межах поданого клопотання про застосування запобіжного заходу від 07.10.2025.
Так, в судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12025270000000588 від 24.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
07.10.2025 слідчим відділу СУ ГУПН в Чернігівській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , стосовно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яку ОСОБА_6 вручено 07.10.2025.
07.10.2025 о 12 год 55 хв ОСОБА_6 затримано в порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом огляду місця події, висновками експертів, протоколами допіту свідка, протоколами про результати проведення НСРД.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.263 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, визначених п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі матиме можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
При встановленні наявності ризику вчинення інших кримінальних правопорушень слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, раніше судимий за вчинення умисних злочинів, у тому числі у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та проти правосуддя, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та на момент вчинення інкримінованого йому злочину перебував на іспитовому строці. Вказані обставини свідчать про його стійку схильність до протиправної поведінки, а також про реальну загрозу вчинення нових кримінальних правопорушень у разі перебування на свободі.
Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваного, останній одружений, утриманців немає, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, раніше судимий.
Стороною захисту не надано слідчому судді жодного доказу щодо стану здоров'я підозрюваного, який би виключав його утримання під вартою.
Стороною захисту також не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, але у межах строку досудового розслідування.
Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з часу фактичного затримання 07.10.2025 до 05.12.2025, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави.
Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини та мотиви кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку вчиненого злочину, враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, його соціальні зв'язки, майновий стан, корисливий мотив, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.
Слідчий суддя вважає, що застава саме в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірним для підозрюваного з урахуванням викладеного вище.
Надалі, з огляду на тривалість досудового розслідування та встановлення органом досудового розслідування обставин, що підлягають доказуванню в даній категорії справ, сторона захисту не позбавлена процесуальної можливості заявити клопотання про зменшення розміру застави.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дати фактичного затримання о 12.55 год 07 жовтня 2025 року, до 05 грудня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_6 проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні - ОСОБА_7 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до УДМС України в Чернігівській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 05 грудня 2025 року, у межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 10.10.2025 о 13.50 год.
Слідчий cуддя ОСОБА_1