10 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/23887/24 пров. № А/857/10143/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя-Морська Г.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення - не зазначено),
в адміністративній справі №380/23887/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, оформлені листом від 16.10.2024 №28898-2024; 2) зобов'язати відповідача повторно розглянути матеріали позивача про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти обгрунтоване рішення відповідно дол пункту 9 Порядку №850.
Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листом від 16.10.2024 №28898-2024 заяви щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на законність рішення МВС України про повернення матеріалів на призначення одноразової грошової допомоги позивачу. Повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС). Саме лише подання позивачем передбачених п.7 Порядку документів не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. Зауважує скаржник, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися. При цьому поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» позивач для проходження МСЕК не скеровувався. Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення №1317 стала підставою для повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги до ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області на доопрацювання з детальним роз'ясненням причин повернення. Вважає скаржник, що відповідач (МВС України) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням критеріїв, визначених ст.2 КАС України.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 28.02.2025 та винести рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України до 2008 року (а.с.17).
Згідно свідоцтва про хворобу № 782 від 25.12.2008 року виданого Військово-лікарською комісією ГУ МВС України у Львівській області позивач ОСОБА_1 перебував на посаді командира відділення автотранспортної роти БМОП «Беркут» у званні ст. прапорщик міліції, в п.15 свідоцтва про хворобу зазначено діагноз і постанову військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) та вказано, що захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 14).
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 027881 від 01.11.2023 року ОСОБА_1 було встановлено 45 % втрати професійної працездатності в результаті отримання захворювання пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 12).
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №012073 від 29.07.2024 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 13).
03.09.2024 року позивач звернувся до ГУ МВС у Львівській області з заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності (а.с. 8).
До вказаної заяви позивачем було долучено: довідку серії 12 ААД №012073 від 29.07.2024 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААД №012073, свідоцтво про хворобу №782 від 25.12.2008, копію сторінок паспорта позивача, копію РНОКПП, довідку Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» «Обласна МСЕК №1» №105 від 27.08.2024, довідку ПАТ «НАСК «Оранта» від 26.08.2024 №725.
Згідно з листом відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України від 16.10.2024 №28898-2024 за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги, зокрема, щодо ОСОБА_1 які стосуються медичних питань, відділом координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України вказано, що медико-соціальну експертну комісію проведено з порушенням: п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведені медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії не залучались, під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Таким чином, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання (а.с.9-10).
Листом № 48 від 24.10.2024 «Про повернення матеріалів» Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області позивача повідомлено про те, що вказані документи щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області. Повідомлено також про необхідність прибути до Ліквідаційної комісії для отримання поданих документів.
Вважаючи дії відповідача щодо повернення заяви про виплату одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850 та повернуто їх без прийняття належного рішення.
Переглянувши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі Закон № 565-ХІІ).
Частиною шостою статті 23 Закону №565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07 листопада 2015 року Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію'від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.
Отже, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок №850).
Відповідно до пункту 1 Порядку №850, порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно із п.2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пп.2 п.3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з п.7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з п.8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п.9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Наведені правові норми дають підстави дійти таких висновків: за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ; розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком №850 не передбачено; обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
У розглядуваній справі судом встановлено, що отримавши від ліквідаційної комісії документи на виплату позивачу одноразової грошової допомоги, МВС України листом від 24.10.2024 № 48 повернуло без прийняття рішення матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Невиконання МВС України покладеного на нього обов'язку щодо прийняття в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів одного з двох передбачених цим Порядком №850 рішень зумовлює висновок суду про порушення відповідачем вимог пункту 9 зазначеного Порядку.
Даючи оцінку листу МВС України від 24.10.2024 № 48, суд першої інстанції вірно зазначив, що такий не є рішенням в розумінні пункту 9 Порядку №850, оскільки ним не вирішено питання призначення чи відмови у призначенні грошової допомоги, а протиправно повернуто матеріали на доопрацювання.
Відповідно до приписів п.9 Порядку №850, МВС України у місячний строк після надходження зазначених вище документів зобов'язане було прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.
Таким чином, всупереч вимогам пункту 9 Порядку №850 відповідачем протиправно не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850 та повернуто їх без прийняття належного рішення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі №733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі №802/498/18-а.
До такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, який не спростовується доводами апеляційної скарги.
Такі дії відповідача не відповідають вимогам п.1 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки відповідачем не були вчинені у спосіб, що визначений законом.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо повернення заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків без прийняття відповідного рішення, та з метою ефективного захисту порушеного права позивача зобов'язав МВС України повторно розглянути таку заяву та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Таким чином, колегія суддів приходить до неспростованого висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, прийняв законне та обґрунтоване рішення у наведений вище спосіб, що спростовує доводи апеляційної скарги.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року в адміністративній справі №380/23887/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська