10 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/3338/25 пров. № А/857/30359/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Кузьмича С. М., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року, головуючий суддя - Андрусів У.Б., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ в Закарпатській області в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення №133850015414 від 24.01.2025 року; зобов'язати зарахувати до її стажу державної служби період роботи з 02.04.2001 року до 28.12.2023 року та перевести її на пенсію по віку державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII «Про державну службу» та п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з 17.01.2025 року, здійснивши нарахування і виплату пенсії з урахуванням довідки №461-Ф від 31.12.2024 року та довідки №11-Ф від 15.01.2025 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що зважаючи на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, більше 10 років станом на 01.05.2016 року, вона має право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про часткову відмову у перерахунку пенсії №133850015414 від 24.01.2025; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 02.04.2001 року до 28.12.2023 року та перевести з 17.01.2025 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3732-XII «Про державну службу» та п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-XIII «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, від 31.12.2024 року №461-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 15.01.2025 року №11-Ф про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального, процесуального права та дискреційних повноважень, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач станом на 01.05.2016 року не набула 20 років (10 років) стажу на посадах державної служби, а тому права на перехід на пенсію по віку відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ не має. Наголошує, що пп. 11 п. 3 ст. 3 Закону №889-VIII встановлено, що дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування. Відтак, вважає, що посади в органах місцевого самоврядування (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є «посадами державної служби» (державними службовцями). Крім того покликається на втручання судом першої інстанції під час розгляду спірних правовідносин у дискреційні повноваження пенсійного органу.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до записів трудової книжки від 19.08.1982 року НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала в органах місцевого самоврядування, зокрема: 02.04.2001 року - прийнята на посаду спеціаліста ІІ категорії служби соціальних інспекторів міської ради у складі управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради; 02.04.2001 року - прийнято присягу державного службовця; 20.08.2001 - приняла присягу посадової особи місцевого самоврядування; 01.11.2005 року - переведена на посаду державного соціального інспектора І категорії управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради; 05.12.2011 року - переведена на посаду головного державного інспектора управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради; 15.12.2022 року - звільнена за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України; 16.12.2022 року - призначена на посаду головного спеціаліста відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області; 28.12.2023 року - звільнена з посади за власним бажанням за ч.1 ст. 86 ЗУ “Про державну службу».
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_2 присвоєно: 03.04.2001 року - 13 ранг державного службовця; 02.04.2003 року - 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 02.04.2005 року - 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 16.02.2023 року - 9 ранг державного службовця.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року у справі №380/7469/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3, за грудень 2023 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 року у справі №380/7469/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року у справі №380/7469/24 - без змін.
На виконання зазначеного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області склало довідку №461-Ф від 31.12.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
17.01.2025 року позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії за Законом України «Про державну службу»), що сторонами не заперечується.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ в Закарпатській області.
За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення №133850015414 від 24.01.2025 року про часткову відмову в перерахунку пенсії.
За змістом рішення, «Розглянувши трудову книжку заявниці зазначаємо наступне: 02.04.2001 року заявницю прийнято на посаду спеціаліста ІІ категорії служби соціальних інспекторів Бориславської міської ради у складі управління праці та соціального захисту населення.
04.07.2001 року набув чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-ІІІ. Відповідно всі посади в УПСЗН Бориславської міської ради з 04.07.2021 року віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Отже, до стажу державної служби ОСОБА_1 можливо зарахувати тільки період роботи в управлінні праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради з 02.04.2001 року по 04.07.2001 року, отже станом на 01.05.2016 року, стаж на посадах віднесених до посад державної служби становить 3 місяці 2 дні.
Враховуючи те, що заявниця станом на 01.05.2016 року не набула 20 років (10 років) стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, прийнято рішення відмовити в переході на пенсію за віком згідно ЗУ «Про державну службу» №899 з урахуванням довідок про заробітну плату №11-Ф від 15.01.2025 року та №461-Ф від 31.12.2024 року відповідно до заяви №145 від 17.01.2025 року».
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до частин 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законодавством визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до зазначеної статті є досягнення такими особами пенсійного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у даному випадку, слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (далі - Порядок №283).
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з п. 4 Порядку № 283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Крім того, пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Стаття 14 Закону № 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Таким чином, посада, на якій позивач перебував в органах місцевого самоврядування, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку № 283 входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
Вказане спростовує доводи скаржника про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Крім того, судова колегія враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 року за результатом розгляду справи №530/1812/16-а, де вказано, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування», підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Отже, період роботи до набрання чинності Законом № 889-VIII на посадах у Бориславській міській раді (з 02.04.2001 до 15.12.2022), які за наведених норм права, прирівняні до посад державної служби, дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 року в справі №500/6640/16, від 10.02.2021 року у справі №825/1453/18, від 12.04.2021 року у справі №591/3924/16-а.
Період роботи з 16.12.2022 року до 28.12.2023 року на посаді головного спеціаліста відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підтверджений записами трудової книжки та відноситься до державної служби, про що свідчить і присвоєння рангу державного службовця.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги щодо зарахування до стажу державної служби позивача періоду роботи з 02.04.2001 року до 28.12.2023 року.
Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (17.01.2025 року) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивачка досягла 61 річного віку, має 38 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця -понад 22 роки (станом на 01.05.2016 - понад 10 років).
Таким чином, суд вірно вважав, що відмова відповідача в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 24.01.2025 року №133850015414 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивача право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 17.01.2025 року.
Разом з тим, згідно ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.07.2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абз.6 п. 4 порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, п. 4-2, який передбачає. що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Цією постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.
Як встановлено судом, у матеріалах справи наявні довідки, видані ГУ ПФУ у Львівській області №461-Ф від 31.12.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 15.01.2025 року №11-Ф про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Згідно матеріалів справи, довідка від 15.01.2025 року №11-Ф видана за формою, затвердженою постановою №823, а довідка №461-Ф від 31.12.2024 року - на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року у справі №380/7469/24.
Спірні довідки надані відповідачу під час звернення із заявою про переведення - перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця.
Суд вірно зазначив, що довідки не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду, що у відповідача відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Суд також звертає увагу, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.09.2023 року в справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
З огляду на те, що позивачка на час звернення із заявою не займала посаду державної служби, суд дійшов правильного висновку, що пенсія позивачу підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак такі підлягають задоволенню.
Також вірним є висновок суду, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача перевести з 17.01.2025 року з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону №3732-XII та п.10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-XIII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 02.04.2001 року до 28.12.2023 року, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, №461-Ф від 31.12.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 15.01.2025 року №11-Ф про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі № 380/3338/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець