10 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/2504/25 пров. № А/857/30504/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, головуючий суддя - Костюкевич С.Ф., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області №262840024590 від 21.02.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до загального стажу період роботи з 30.05.1993 року по 21.11.1995 року, зарахувати до пільгового стажу по Списку 1 періоди роботи з 18.12.1995 року по 03.03.2005 року, з 21.10.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року, з 02.02.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 23.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 23.02.2012 року по 28.02.2012 року, з 01.11.2012 року по 31.03.2013 року, призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за її призначенням, а саме: з 13.02.2025 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що згідно рішення відповідача до загального страхового стажу не зарахований період його роботи з 30.05.1993 року по 21.11.1995 року, що є протиправним оскільки такий підтверджується записами в трудовій книжці, а до пільгового стажу по Списку №1 не зараховано періоди роботи з 18.12.1995 року по 03.03.2005 року, з 21.10.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року, з 02.02.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 23.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 23.02.2012 року по 28.02.2012 року, з 01.11.2012 року по 31.03.2013, у зв'язку з відсутністю суб'єктів господарювання за місцем реєстрації, що не може бути підставою для незарахування пільгового стажу по Списку №1 та не може ставити під сумнів період роботи позивача на пільгових посадах.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №262840024590 від 21.02.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком № 1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до загального стажу період роботи з 30.05.1993 року по 21.11.1995 року та до пільгового стажу по Списку 1 періоди роботи з 18.12.1995 року по 03.03.2005 року, з 21.10.2006 по 31.12.2006 року, з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року, з 02.02.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 23.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 23.02.2012 року по 28.02.2012 року, з 01.11.2012 року по 31.03.2013 року та повторно розглянути заяву від 13.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки при прийнятті останнього суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а це в свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права та привело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове законне та обґрунтоване рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до наданих документів (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідки про період роботи), страховий стаж складає 18 років 6 місяців 21 день; пільговий стаж роботи - 00 років 0 місяців 00 днів. Вважає, що ним правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди згідно з довідками №17 від 17.03.2015 року та №07 від 20.06.2024, оскільки актами №2600-1004-1/6584 від 25.10.2024 року та №2600-1005-1/3758 від 17.05.2023 року підтверджено відсутність суб'єктів господарювання за місцем реєстрації.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Волинській області.
21.02.2025 року рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №262840024590 заявнику відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону.
Як слідує з вищевказаного рішення, до страхового стажу не зараховані періоди роботи ОСОБА_1 в Будівельно-монтажному управлінні №6 «Київметробуд», Будівельно-монтажному управлінні №7 «Київметробуд» та в ТзОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» з 30.05.1993 року по 21.11.1995 року (до загального стажу), з 18.12.1995 по 03.03.2005, з 21.10.2006 по 31.12.2006, з 01.05.2007 по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року, з 02.02.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 23.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 23.02.2012 року по 28.02.2012 року, з 01.11.2012 року по 31.03.2013 року (до пільгового стажу), у зв'язку з відсутністю суб'єктів господарювання за місцем реєстрації.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача щодо незарахування спірного стажу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Як передбачено статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, затвердженого Постановою КМУ № 202 включені: І. “Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт»: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Як встановлено судом із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.12.1995 року позивач:
- 18.12.1995 року згідно наказу № 376к від 18.12.1995 року прийнятий гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею в Будівельно-монтажному управлінні № 6 “Київметробуд» (запис 1);
- 03.03.2005 року наказом № 61 від 03.03.2005 року звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КзПП (запис 4);
- 03.03.2005 року відповідно до наказу № 125/ос від 04.03.2005 року прийнятий прохідником 4 розряду на дільницю № 246/ВВ в м. Києві з повним робочим днем під землею в Будівельно-монтажному управлінні № 7 “Київметробуд» (запис 5);
- 06.03.2005 року згідно наказу № 162/ос від 21.03.2005 року призначений бригадиром комплексної бригади (запис 6);
- 01.07.2005 року наказом № 523 від 29.07.2005 року переведений прохідником 5 розряду (запис 7);
- 29.09.2006 року відповідно до наказу № 514/ос від 29.09.2006 року звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КзПП (запис 8);
- 17.10.2006 року згідно наказу № 151/к від 17.10.2006 року прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею в ТзОВ “Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» (запис 9);
- 02.01.2015 року наказом № 2/к від 02.01.2015 року звільнений з роботи за згодою сторін за ст. 36 п. 1 КзПП (запис 10).
Відповідачем при первинному розгляді поданих позивачем документів для призначення пенсії зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалось, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди.
Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до страхового та пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв'язку із неможливістю проведення перевірки довідок про підтвердження стажу позивача через відсутність суб'єкта господарювання за місцем реєстрації є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, а також робота у повний робочий день на посадах, які відносяться до Списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.
Крім цього, в довідці форми ОК-5 у розділі «Відомості по спеціальному стажу» міститься інформація, що трудовий стаж позивача за спірний період облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013А1.
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 року №435 (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020 року) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
За цим довідником код підстави ЗПЗ013А1 це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Згідно цього довідника код підстави ЗПЗ014А1 це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Отже, виконувана позивачем робота у спірний період, передбачена Постановою КМУ № 202.
Згідно ст.ст. 1, 8 Закону України від 02.09.2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, суд вірно вважав, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом № 345-VI є зайнятість на підземних роботах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ.
Як встановлено судом, позивач у спірні періоди працював в Будівельно-монтажному управлінні №6 “Київметробуд», Будівельно-монтажному управлінні №7 “Київметробуд» та в ТзОВ “Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення», на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу до його стажу періоди роботи за Списком №1 з 30.05.1993 року по 21.11.1995 року (до загального стажу), з 18.12.1995 року по 03.03.2005 року, з 21.10.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року , з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року , з 02.02.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року , з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 23.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 23.02.2012 року по 28.02.2012 року, з 01.11.2012 року по 31.03.2013 року (до пільгового стажу), через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають частковому задоволенню.
В іншій частині рішення сторонами не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 140/2504/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула