про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2025 року № 320/50208/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправними дії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» щодо надання відповіді на мою скаргу (реєстраційний № П-8724/0-25 від 13.08.2025).
- Зобов'язати відповідача переглянути скаргу з урахуванням скасування наказу № 1112, нових фактів про звільнення професора Ямненко та порушення конфіденційності, та надати обґрунтовану відповідь протягом 10 днів з дня набрання чинності рішенням суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо недоліків заяви.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд звертає увагу на те, що в порушення зазначених вимог, у позовній заяві не вказано: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Проаналізувавши подану позовну заяву та її зміст, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративних судів належать публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, у тому числі на підставі делегованих повноважень.
Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (КПІ) є юридичною особою публічного права, однак у спірних правовідносинах не виконує владних управлінських функцій стосовно позивача. Розглядаючи звернення громадянина, університет діє як розпорядник публічної інформації чи виконавець обов'язку, визначеного Законом України «Про звернення громадян», але не як суб'єкт владних повноважень у розумінні КАС України.
Надіслана позивачу відповідь на скаргу є лише інформаційним листом, а не індивідуальним актом, який створює, змінює чи припиняє права або обов'язки заявника. Відтак, така відповідь не має ознак владного управлінського рішення і не породжує правових наслідків для позивача. Сам факт непогодження змісту відповіді не може бути підставою для звернення до адміністративного суду, оскільки не утворює предмету публічно-правового спору.
Суд також звертає увагу на недоліки у формулюванні позовних вимог.
Щодо вимоги про визнання протиправними дій КПІ щодо надання відповіді на скаргу, суд зазначає, що у разі визнання таких дій протиправними це не спричиняє жодних юридичних наслідків для сторін, оскільки надання відповіді на звернення не є дією, яка порушує права позивача чи створює для нього правові обов'язки.
Щодо вимоги про зобов'язання КПІ переглянути скаргу з урахуванням нових обставин, суд вказує, що така вимога виходить за межі компетенції адміністративного суду.
Суд не може зобов'язати університет "переглянути" скаргу, оскільки це втручання у внутрішньо організаційну діяльність закладу, а також вихід за межі повноважень адміністративного суду.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 2, 5, 245) дозволяють суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень лише вчинити певну дію у межах його компетенції, передбачену законом. Проте жодним нормативним актом не передбачено "повторного перегляду скарг" на вимогу третіх осіб, які не є стороною освітнього процесу.
Суд також звертає увагу, що позивач у позовній заяві зазначила двох відповідачів - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Міністерство освіти і науки України, однак зміст позовних вимог сформульовано лише щодо першого з них.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує, а в разі подання позову до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У поданій позовній заяві відсутнє чітке визначення, які саме дії чи рішення Міністерства освіти і науки України позивач вважає протиправними, у чому полягає порушення її прав цим суб'єктом владних повноважень та які саме вимоги до нього заявляються.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить конкретизованих позовних вимог щодо другого відповідача - Міністерства освіти і науки України, що унеможливлює належне визначення предмета спору та перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог до відповідачів.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.