Справа № 488/4436/25
Провадження № 1-кс/488/375/25 р.
11.10.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого, який проходив військову службу на посаді навідника відділення морської піхоти військової частини НОМЕР_1 та вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «матрос», раніше несудимого
11.10.2025 року слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_6 , в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152050000718 від 03.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно клопотання, 02.10.2025, приблизно о 23:00 год., матрос ОСОБА_4 , маючи при собі предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень - ручну гранату РГН, разом із громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибув до громадського місця - житлового будинку АДРЕСА_2 , де в цей час проводили своє дозвілля місцеві жителі. Тоді ж, ОСОБА_4 , знаходячись у вищевказаному місці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_7 , демонструючи свою зневагу до суспільства та норм моралі, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці і незважаючи на наявність поблизу житлових будинків, в яких мешканці відпочивали, розуміючи можливість панічних реакцій оточуючих громадян в умовах воєнного стану, та загрози життю і здоров'ю громадян, діючи з прямим умислом на грубе порушення громадського порядку та пошкодження майна, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, що виразилось у нахабному та зневажливому ставленні до норм громадського порядку, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, створюючи реальну загрозу для життя та здоров'я громадян, дістав з кишені куртки, в яку був одягнений, предмет, заздалегідь заготовлений ним для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ручну гранату РГН, демонстративно дістав з підривача запобіжне кільце, чим привів гранату у бойове положення, та кинув її у напрямку вказаного житлового будинку, в присутності осіб, які в цей час стояли неподалік від нього, внаслідок чого граната вибухнула, а ОСОБА_4 втік з місця події.
В результаті дій матроса ОСОБА_4 вибухом вказаної гранати пошкоджено будинок №81 по вул. Металургів в м. Миколаєві.
09.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 10.10.2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 177 КПК України) незаконно впливати свідків (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню (пункт 4 частини 1 статті 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що розуміє зміст підозри, повністю визнав свою провину, у скоєному зазначив про відсутність в нього наміру ухилитися або іншим чином перешкоджати довому розслідуванню. Просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 . Вказував, що за вказаною адресою проживає з дитинства, мешкає разом з 73-річною бабусею та дядьком. Зазначив, що більше 10 років працює, хоча й не офіційно, на ФОП ОСОБА_9 по АДРЕСА_3 , шиномонтажником.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 вказав на те, що ризики, зазначені в клопотанні, прокурором не доведені. Щодо ризику знищення речей, зауважив, що прокурор не зазначив, про які саме речі йде мова. Стосовно ризику здійснення впливу на свідків зауважив, що ОСОБА_4 , провину визнає, що виключає необхідність здійснення ОСОБА_4 тиску на свідків. Щодо ризику переховування зазначив, що останній також недоведений прокурором, адже у розшуку підозрюваний не був. Також не знайшов свого підтвердження, на думку сторони захисту, й ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є раніше несудимою особою.
У разі ж визнання доведеними заявлені ризик, просив обрати його підзахисному запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів, наведених в останньому. Вказував на неможливість запобігти заявленим ризикам із обранням менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, виходячи з тяжкості вчиненого злочину, обставин події та репутації підозрюваного.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
На доведеність обгрунтованості підозри відносно ОСОБА_4 прокурор посилається на письмові докази, серед яких протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_10 , від 03.10.2025; протокол огляду місця події від 03.10.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 від 03.10.2025; протокол огляду відео камер зовнішнього спостереження від 05.10.2025 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю цих же свідків, а також протоколи огляду відео камер зовнішнього спостереження за участю вказаних свідків від 09.10.2025
Вислухавши доводи підозрюваного та захисника, а також прокурора, слідчий суддя зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Дослідивши зміст вказаних документів, слідчий суддя вважає, що на даному етапі така сукупність даних є достатньою, аби стверджувати про причетність ОСОБА_4 до вищевказаного кримінального правопорушення та достатніми для вирішення питання щодо обрання йому запобіжного заходу.
Щодо застосування запобіжного заходу, то ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, зокрема санкція за ч.4 ст.296 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі “Москаленко проти України», від 26.07.2001 р. у справі “Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, усвідомлюючи реальність можливого майбутнього покарання, може укритися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 працює неофіційно, неодружений, дітей не має, що вказує на досить низький рівень соціальних зв'язків, на утриманні будь-яких осіб не має, отже чинників, які б утримували його від вчинення спроб переховування від органу досудового розслідування та суду, не встановлено.
Слідчий суддя також знаходить слушними доводи прокурора про існування ризику вчинення ОСОБА_12 іншого злочину, адже, хоча підозрюваний провину за висунутою підозрою визнав, є раніше несудимою особою в силу ст. 89 КК України, втім, з огляду на обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, зокрема у небезпечний для значного кола осіб спосіб, з застосуванням гранати, яку переносив з собою, а також, враховуючи, невиконання ОСОБА_4 обв'язку прибути до військової частини для продовження проходження військової служби, як про те він вказав сам, що, на думку слідчого судді, свідчить на доведеність зазначеного ризику.
В той же час слідчий суддя погоджується з думкою захисту щодо недоведеності ризиків знищити, приховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже залишки знаряддя вчинення злочину виявлені, обставин, які б вказували на можливість причетності інших осіб до даного кримінального правопорушення, прокурором не доведено.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню, то у клопотанні формально зазначено які дії нібито може вчини ОСОБА_4 , але не обґрунтовано даний ризик.
Щодо ризику здійснення ОСОБА_4 тиску на свідків, то ОСОБА_13 та потерпіла ОСОБА_10 згідно їх письмових показів, необізнані щодо особи, причетної до вчинення даного кримінального правопорушення.
Щодо свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , то, з урахуванням даних про вказаних осіб, зокрема їх вік, які є старшими від підозрюваного, не є його родичами, друзями чи знайомим, серед них ОСОБА_7 , окрім того, є військовослужбовцем, отже відсутні підстави вважати, що дані особи можуть піддатись будь-якому впливу. Крім того, суд погоджується з доводами захисника, що з урахуванням повного визнання своєї провини підозрюваним, відсутні підстави для здійснення ним будь-якого тиску на свідків, з якими, тим паче, вже проведені процесуальні дії та останні попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
В той же час, як вже зазначено вище, слідчий суддя погоджується із прокурором у наявності ризиків переховування від суду та скоєння іншого злочину з наведених вище обгрунтувань, та з урахування обставин вищевказаного кримінального правопорушення, зокрема вчиненого небезпечним шляхом із застосуванням гранати, яку приведено у бойовий стан у присутності інших осіб та поблизу житла, що свідчить про наявність достатніх підстав для застосування у даному випадку виняткового запобіжного заходу, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Так, такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання та домашній арешт є занадто м'якими та їх застосування не гарантує запобіганню встановленим ризикам і може створити передумови для його переховування. Підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки слідчим суддею не встановлено з огляду на відсутність будь-яких заяв від осіб, які б заслуговували на довіру, про намір взяти підозрюваного на поруки.
Обираючи розміру застави, слідчий суддя керується положеннями ст.ст.182, 183 КПК України та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, проте в той же час, тяжкості висунутої підозри, вважає за необхідне призначити заставу у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якого вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання встановленим ризикам. У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, на останнього слід покласти обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК.
Термін відліку запобіжного заходу рахувати з дня затримання підозрюваного, зокрема з 09.10.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 07 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави в сумі 90 840 ( дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, за умови внесення якої ОСОБА_4 ,слід негайно звільнити з-під варти.
У разі звільнення ОСОБА_4 , з-під варти, покласти на нього на строк до 07.12.2025 року наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора,суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі порушення підозрюваним вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків, внесену заставу буде звернуто в дохід держави та вирішено питання про застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з дня вручення її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1