Ухвала від 11.10.2025 по справі 138/2966/25

Справа № 138/2966/25

Провадження №:1-кс/138/814/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2025 року м. Могилів-Подільський

Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025020160000490 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2025 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області після усунення недоліків надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025020160000490 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 08.10.2025 до Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшло повідомлення від працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_5 про те, що 08.10.2025 військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, в ході проходження прикордонного контролю у пункті пропуску «Могилів-Подільський-Отач» виявлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у автомобілі марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 намагався під речами незаконно переправити через державний кордон з України до Республіки Молдова громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За даним фактом 08.10.2025 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020160000490 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, порушуючи визначений порядок перетину державного кордону, встановлений Законами України «Про державний кордон України» та «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що 07 серпня 2025 року Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 строк дії воєнного стану в Україні подовжено на 90 діб, у зв'язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, домовився про сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є військовозобов?язаним, тобто особою в якої обмежено право на виїзд за межі України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод для цього.

Так, ОСОБА_6 08.10.2025 близько 01 год. 30 хв., на транспортному засобі марки «Volkswagen», моделі «Crafter», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який зареєстрований на ім?я ОСОБА_8 , за попередньої домовленості із ОСОБА_7 прибув до будинку АДРЕСА_1 за місцем реєстрації та проживання останнього, для спільної подорожі за кордон.

У ході поїздки в напрямку пункту пропуску через державний кордон України, а саме заїхавши в прикордонну смугу, неподалік стаціонарного блокпоста «Камелот», що розташований поблизу м. Могилева-Подільського Вінницької області, ОСОБА_7 сказав ОСОБА_6 , який керував вище вказаним транспортним засобом, що має сумніви, щодо наявності у нього законних підстав для перетину державного кордону України, оскільки перебуває у розшуку в ТЦК та СП за ухилення від мобілізації у військовий стан. Крім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про його намір уникнути прикордонного контролю на пункті пропуску через державний кордон України та попросив останнього допомогти йому у незаконному перетині кордону, порушуючи визначений для цього порядок.

У подальшому ОСОБА_6 погодився сприяти ОСОБА_7 у незаконному перетині кордону, порушуючи визначений для цього порядок та дав згоду останньому на те, щоб ОСОБА_7 з метою уникнення проходження прикордонного контролю заховався в салоні авто.

Вже о 02 год. 55 хв. цього ж дня, ОСОБА_6 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Crafter», державний номерний знак « НОМЕР_2 » заїхав на територію пункту пропуску через державний кордон України «Могилів-Подільський-Отач», що розташований за адресою вул. Соборна, 7, у м. Могилеві-Подільському Вінницької області з метою проходження прикордонного контролю та умисно, з метою сприяння незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_7 повідомив працівникам Державної прикордонної служби України невірну кількість пасажирів у авто, а саме не вказав про присутність ОСОБА_7 , завідомо знаючи про його переховування у салоні авто.

Надалі при перевірці працівниками Державної прикордонної служби України осіб, які перебували у салоні вищевказаного авто, ОСОБА_6 повторно не повідомив посадовим особам про перебування в салоні ОСОБА_7 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України. У ході перевірки салону авто ОСОБА_7 був виявлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 на задньому ряді сидінь під багажем та особистими речами.

Таким чином, ОСОБА_6 , 08.10.2025 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, - тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод.

Під час огляду місця події 08.10.2025, а саме території пункту пропуску «Могилів-Подільський-Отач», що розташований за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Соборна, 7, було встановлено автомобіль марки «Volkswagen Crafter», державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору. Встановлено, що за допомогою даного автомобіля була спроба незаконного перетину державного кордону. Під час зовнішнього огляду авто встановлено, що авто із незначними пошкодженнями та перебуває у повністю справному стані, після чого його було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський Вінницької області. Окрім того вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , поміщено до паперового пакету НПУ, належним чином опечатано та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Постановою слідчого від 08.10.2025 вилучені речі визнані речовими доказами, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу приєднано до матеріалів кримінального провадження, а вилучений автомобіль поміщений на арешт майданчик Могилів-Подільського РВП, для вирішення питання про накладення арешту.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору належить ОСОБА_8 , жительці АДРЕСА_2 . Відповідно до довіреності №2097, посвідченої нотаріусом 20.08.2025, громадянка ОСОБА_8 довірила право розпоряджатись від її імені на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , вказаним транспортними засобом ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Під час проведення допиту, свідок ОСОБА_7 повідомив, що у зв'язку з початком повномасштабної збройної агресії з боку рф був вимушений разом з жінкою ОСОБА_10 та неповнолітніми дітьми здійснити виїзд за кордон для постійного проживання в країнах Європейського союзу, та з того часу проживали на території Федеративної Республіки Німеччина в м. Бломберг. У зв'язку із бажанням повернутись на територію України для вирішення правових питань з приводу відстрочки, свідок заздалегідь зв'язався з родичем ОСОБА_11 , який також проживає на території Федеративної Республіки Німеччина протягом трьох років, та повідомив, що хоче повернутися на територію України. На зазначене ОСОБА_6 , запропонував разом поїхати на територію України, адже має відстрочку від призову на військову службу, та вони разом 22.09.2025 повернулись до України. Після чого, свідок повідомив ОСОБА_6 про те що через бюрократичну плутанину, що виникла між двома структурними підрозділами РТЦК та СП, ОСОБА_7 припинив відвідувати РТЦК та СП, тим самим припинив процес оформлення відстрочки від призову під час загальної мобілізації та повідомив, що буде намагатись перетнути кордон без відстрочки. Так, 08.10.2025 о 01:30 год. ОСОБА_6 на транспортному засобі «Volkswagen crafter», державний номерний знак НОМЕР_2 , прибув до домоволодіння ОСОБА_7 , що в с. Пултівці Вінницької області, звідки разом вирушили до пункту пропуску через державний кордон України «Могилів-Подільський-Отач». Однак, під час прямування ОСОБА_7 розпочав сумніватися в актуальності наявних підстав для перетину державного кордону України та з метою безперешкодного виїзду за межі території України, уникнення проходження прикордонного контролю, вирішив сховатися в транспортному засобі серед особистих речей на задньому ряду пасажирських місць, про що повідомив ОСОБА_6 . Прибувши до прилеглої території пункту пропуску через державний кордон України «Могилів-Подільський-Отач» ОСОБА_6 - водій транспортного засобу «Volkswagen crafter», державний номерний знак НОМЕР_2 , умисно не надав достовірну інформацію про кількість пасажирів, що мають намір здійснити перетин державного кордону України, під час заповнення «Контрольного талону», під час подальшого проходження прикордонного контролю, а саме огляду транспортного засобу прикордонним нарядом «ОТЗ», ОСОБА_7 був виявлений під особистими речами на задньому ряду пасажирських місць.

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_12 підтвердили покази ОСОБА_7 .

Отже, встановлено, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, - тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів (транспортного засобу) та усуненням перешкод (умисно надав не достовірну інформацію про присутність ОСОБА_7 у автомобілі). Також, із показів свідків встановлено, що автомобіль марки засобу «Volkswagen crafter», державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору, є знаряддям вчинення злочину, а саме використовувався для перевезення особи, що мала намір незаконно перетнути державний кордон України.

На думку слідчого, вилучені під час огляду місця події речі, підлягають арешту, оскільки є речовими доказами у кримінальному провадження, а саме знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що надасть можливість провести відповідні експертизи, та притягнути до кримінальної відповідальності винну особу.

За таких підстав, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт без права користування, розпорядження та відчуження майна на автомобіль марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору серії НОМЕР_3 , що поміщено до паперового пакету НПУ із підписами понятих та опечатаний печатками для довідок.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити.

Власники тимчасово вилученого майна, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання до суду не з'явились, без повідомлення причин неявки. ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_13 подали до суду заяви, в яких просили розгляд клопотання провести без їх участі, не заперечували щодо накладення арешту.

Вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом права в Україні, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується захист від неправомірних обмежень не лише власникам існуючого майна, а й власникам майнових прав та інших активів, що мають "розумні очікування" на реалізацію свого майнового права (рішення у справі "Броньовський проти Польші" від 22.06.2004 за заявою № 31443/96, рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" (п.п. 21-34)).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейського суду з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Положеннями ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За визначенням ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписами ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За загальними правилами, визначеними ст. 132 КПК України, застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно приписів ч. 3-6 ст. 170 КПК України умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичним даними, які випливають із представлених доказів.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, слідчий суддя встановив, що 08.10.2025 Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025020160000490за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України. Вказані відомості внесені за повідомленням працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_5 про те, що 08.10.2025 військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ в ході проходження прикордонного контролю у пункті пропуску «Могилів-Подільський-Отач» виявлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у автомобілі марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 , намагався під речами незаконно переправити через державний кордон з України до Республіки Молдова громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з протоколом огляду місця події від 08.10.2025 у ході проведення огляду місця події, а саме території пункту пропуску «Могилів-Подільський-Отач», що розташований за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Соборна, 7, було виявлено автомобіль марки «Volkswagen Crafter», державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору та встановлено, що за допомогою даного автомобіля була спроба незаконного перетину державного кордону. Під час зовнішнього огляду авто встановлено, що авто із незначними пошкодженнями та перебуває у повністю справному стані, після чого його було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський Вінницької області. Окрім того вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , поміщено до паперового пакету НПУ, належним чином опечатано та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Постановою слідчого від 08.10.2025 вилучені під час огляду місця події свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та транспортний засіб марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 визнано речовими докази в кримінальному провадженні № 12025020160000490 від 08.10.2025.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником автомобіля марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Користувачами вказаного транспортного засобу відповідно до довіреності виданої 12.08.2025, посвідченої приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу ОСОБА_14 є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Також, на обґрунтування доводів слідчим до клопотання про арешт майна додано копії матеріалів кримінального провадження, а саме: витягу з ЄРДР від 08.10.2025; рапорту інспектора-чергового Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 08.10.2025 про реєстрацію повідомлення про вчинення злочину; повідомлення ВЧ НОМЕР_4 про виявлення кримінального правопорушення від 08.10.2025; заяви ОСОБА_6 про добровільну згоду на проведення огляду автомобіля від 08.10.2025; протоколу огляду місця події від 08.10.2025; постанови слідчого від 08.10.2025 про визнання вилучених речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження; копії довіреності та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 08.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 08.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 08.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 08.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від 08.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 08.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 08.10.2025; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.10.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 08.10.2025; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 08.10.2025

Необхідною умовою застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у випадку вжиття цього заходу з метою забезпечення збереження речових доказів є наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто: 1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, 4) набуте кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання щодо наявності критеріїв у майна, про арешт якого просить слідчий, останній посилається на те, що воно є знаряддям даного злочину, а саме автомобіль марки «Volkswagen Crafter», державний номерний знак НОМЕР_2 , використовувався для перевезення особи, яка мала намір перетнути державний кордон України, а тому вказаний транспортний засіб підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів (можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження).

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на обґрунтування слідчим клопотання та подані ним докази, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено потреби досудового розслідування саме такого ступеню втручання у право власності особи як арешт вказаного транспортного засобу без права користування ним, а тому, з урахуванням вимог ч. 2, 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання та вважає, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту на автомобіль з правом користування, без права відчуження.

Крім того, слідчим не доведено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того, вказаний документ не є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій. Тобто, в даному випадку відсутні підстави вважати, що вилучений документ у розумінні ст. 98 КК України має будь-яке відношення до кримінального провадження № 12025020160000490 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

За викладених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025020160000490 від 08.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 , жовтого кольору, власником якого є ОСОБА_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , законним володільцем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_3 , з правом користування, без права відчуження.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130906916
Наступний документ
130906918
Інформація про рішення:
№ рішення: 130906917
№ справи: 138/2966/25
Дата рішення: 11.10.2025
Дата публікації: 13.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.10.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
10.10.2025 14:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
11.10.2025 13:30 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
15.10.2025 13:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХОЛОДОВА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
ХОЛОДОВА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА