майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"08" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1121/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Алєксійчук С.В., довіреність №08/32567 від 26.12.2023;
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ"
про стягнення 12745,94 грн.
Процесуальні дії по справі.
Акціонерне товариство "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" 12745,94 грн збитків, завданих внаслідок пошкодження майна (опори електропередач, яка перебуває на балансі позивача) в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Також у позовній заяві позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.09.2025.
01.09.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.09.2025 (а.с.34-54).
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкладено розгляд справи по суті за клопотанням представника позивача від 22.09.2025 (а.с.55-59) на 08.10.2025.
07.10.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 07.10.2025, до якої додано копію листа Міністерства економіки України №3242-05/46029-07 від 01.07.2025 (а.с.63-71).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином (а.с.62); будь-яких заяв відповідача з повідомленням причин неявки його представника, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка не перешкоджає розгляду справи, підстав для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви немає, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності останнього, згідно зі ст.202 ГПК України.
У засіданні 08.10.2025 представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його у повному обсязі.
08.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач як страховик зобов'язаний відшкодувати позивачу як потерпілому 12745,94 грн збитків, завданих внаслідок пошкодження майна (опори електропередач, яка перебуває на балансі позивача) в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.02.2024 за участю забезпеченого транспортного засобу, однак відмовив у виплаті страхового відшкодування. Позивач зазначив, що є не тільки потерпілою стороною, але й виконавцем ремонтно-відновлювальних робіт, оскільки є власником електричних мереж та експлуатує їх. Позивачем після ремонтно-відновлювальних робіт було проведено розрахунок матеріальних витрат на підставі нормативної бази у будівельному комплексі, якою є державні будівельні норми України: ГОСТ, ДСТУ БД, ДБН, ВБН, СН, СНІП. Позивач є платником ПДВ, а тому відшкодування витрат з оплати ПДВ також покладається на страховика (а.с.1-4).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.09.2025 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю заявлених вимог, оскільки найбільшим акціонером АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" є Компанія "ВС Енерджі Інтернешнл НВ" (реєстраційний номер ЄДРПОУ 34167415) (частка - 75,56%), до кінцевих бенефіціарів (власників) якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи санкції, а відтак виконання будь-яких зобов'язань, а також здійснення будь-яких грошових операцій на користь АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" заборонено (а.с.34-35).
Позивач у відповіді на відзив від 07.10.2025 повністю заперечив та не погодився з обставинами, викладеними відповідачем, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що будь-яка інформація щодо застосування санкцій до АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" відсутня, просив задовольнити позовні вимоги (а.с.63).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
20 лютого 2024 року о 10 год 00 хв за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 38 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на електроопору №818/80. При ДТП автомобіль та електроопора отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.8-11, 19).
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2024 у справі №295/3297/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн (а.с.21).
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-214506842, який укладено між користувачем забезпеченого транспортного засобу, ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , ТОВ "ДІТРАНС" (страхувальник) та ПАТ "СК "УСГ" (страховик), останній взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, у розмірі не більше 160000,00 грн (страхова сума), у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу. Розмір франшизи - 0. Строк дії договору з 13.05.2023 по 12.05.2024 включно (а.с.13, 12).
Так, позивач надіслав на електрону адресу ПАТ "СК "УСГ" заяву про виплату страхового відшкодування від 26.04.2024 з документами згідно зазначеного у ній переліку додатків, у тому числі і кошторисом відшкодування збитків на ремонт (а.с.14-16). Заяву зареєстровано за №ДКЦВ-00000000031495.
Листом за вих.№ДКЦВ-31495 від 09.07.2024 ПАТ "СК "УСГ" відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування за відсутністю на те правових підстав, оскільки до кінцевих бенефіціарних власників Компанії "ВС Енерджі Інтернешнл НВ", яка є найбільшим акціонером АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО", а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) (а.с.36-51), а отже виконання будь-яких зобов'язань, а також здійснення будь-яких грошових операцій на користь АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" заборонено (а.с.22).
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, звернувся з позовом про стягнення 12745,94 грн збитків до господарського суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За приписами ч.ч.2, 5 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як встановлено судом та зазначалось вище, ОСОБА_1 , працюючого водієм ТОВ "Оболонь", який керував транспортним засобом ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , за порушення вимог п.109 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-214506842, яким передбачено, зокрема, що франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 160000,00 грн.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів":
особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду, (п.1.4);
власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п.1.6);
забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована, (п.1.7).
Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого (ст.28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Статтею 31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Згідно з п.35.1 ст.35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Статтею 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; 32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; 32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; 32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; 32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; 32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій; 32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою; 32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Підставами для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), згідно зі ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є:
37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (п.37.2 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") .
Як встановлено судом, відмовляючи позивачу у здійсненні страхового відшкодування, відповідач посилався на застосування рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до кінцевих бенефіціарних власників Компанії "ВС Енерджі Інтернешнл НВ", яка є найбільшим акціонером АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО", а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
За приписами ст.1 Закону України "Про санкції", спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції) можуть застосовуватися з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті та ефективності (ч.2 ст.3 Закону України "Про санкції").
Суд відмічає, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №990/270/23).
Відповідно до Державного реєстру санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua/), ведення якого забезпечує апарат Ради національної безпеки і оборони України, який є держателем цього Реєстру, інформація щодо застосування санкцій до АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" відсутня.
Згідно з положеннями ч.2 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.
Отже позивач не є підсанкційною юридичною особою, застосовані санкції до кінцевих бенефіціарних власників Компанії "ВС Енерджі Інтернешнл НВ", яка є акціонером АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО", не застосовуються і не можуть бути застосовані до АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" як пов'язаної особи, а відтак і не впливають на вирішення даної справи.
Крім цього, відповідно до пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" №187 від 03.03.2022 (на яку посилається відповідач у своєму листі вих.№ДКЦВ-31495 від 09.07.2024), для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором):
- громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Листом Міністерства юстиції України №24560/8.1.3/10-22 від 08.03.2022 звернуто увагу, що постановою Кабінету Міністрів України №187 (абз.5 пп.1 п.1) встановлено кілька винятків щодо застосування мораторію (заборони). Так, відповідне обмеження не застосовується до: громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
Аналіз змісту пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" №187 від 03.03.2022 свідчить про те, що АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" не є тим суб'єктом, про які зазначено у вказаній постанові, з чого слідує, що позивач не підпадає під визначення осіб, відносно яких встановлено заборону відповідно до п.1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження електроопори в результаті ДТП 20.02.2024.
Суд враховує, що коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №754/1108/15-ц).
Також суд приймає до уваги, що позивач є виконавцем ремонтно-відновлювальних робіт, оскільки є власником електричних мереж та експлуатує їх, а в разі виникнення необхідності проводить ремонтно-відновлювальні роботи, про що зазначено в п.2.2 ст.2 Статуту AT "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО": "Предметом діяльності Товариства є, серед іншого, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; електромонтажні роботи".
На підтвердження факту здійснення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна та розміру їх вартості позивачем надано кошторис на відшкодування збитків на ремонт ПЛІ-0,4 кВ від ТП-516 вул. Домбровського парна сторона за лютий 2024 року, згідно з яким загальна сума вказаних робіт складає 12745,94 грн (а.с.15-16).
Таким чином, загальна сума страхового відшкодування, яку відповідач (страховик) зобов'язаний сплатити позивачу (потерпілому) за наслідками ДТП, що сталася 20.02.2024, становить 12745,94 грн.
Відповідач будь-яких заперечень з приводу заявленого розміру заподіяної шкоди і, відповідно, страхового відшкодування не виразив; доказів на спростування того, що наведені у наданих позивачем документах роботи та використані матеріали були необхідними саме для заміни пошкодженої в результаті ДТП електроопори, суду не представив.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Положеннями 76, 77, 79, 86 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи обставини справи, які не були спростовані відповідачем, а також вимоги наведених вище норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, всебічно оцінивши наявні у справі докази, суд вважає позов AT "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову, витрати позивача зі сплати судового збору, в силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача в сумі 2422,40 грн (з урахуванням передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнта для пониження відповідного розміру ставки судового збору у зв'язку з поданням позовної заяви від 22.08.2025 в електронній формі з використанням ЄСІКС).
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" (вул. Федорова Івана, буд. 32 ЛІТ.А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) на користь Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" (вул. Косенка Віктора, буд. 32/8, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, ідентифікаційний код 22048622) 12745,94 грн та 2422,40 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.10.25
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати: 1 - у справу; - сторонам та представнику позивача (до ел.каб.).