Справа № 449/1409/24 Головуючий у 1 інстанції: Гуняк О.Я.
Провадження № 22-ц/811/2626/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
10 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося в суд з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №098157-КС-006 у розмірі 81 907 грн 57 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували на те, що 26.03.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 098157-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» 26.03.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 098157-КС-006 про надання кредиту. У цей же день ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 098157-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Стверджує, що зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5842, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий Боржником було введено/відправлено. Зауважує, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000, 00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Зазначає, що 25.06.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 098157-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Звертає увагу, що відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 17 000, 00 грн, комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 2 550,00 грн. 21.08.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 098157-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 27.05.2024». Також сторони домовились внести зміни в п. 2.3 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 62 тижнів.». Стверджує, що до теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 098157 КС-006 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 098157-КС-006 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Зазначає, що відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 098157-КС-006 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 098157-КС-006 на загальну суму 180 739, 02 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зауважує, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку із чим у боржника станом на 16.08.2024 утворилась заборгованість за Договором № 098157-КС-006 про надання кредиту, в розмірі 81 907, 57 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 39 027, 74 грн; суми прострочених платежів по процентах - 42 879, 83 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн. Просили позов задовольнити.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», заборгованість за кредитним договором №098157-КС-006 від 26.03.2023 в розмірі - 81 907, 57 грн (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот сім гривень 57 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачений судовий збір в розмірі - 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 , подавши в липні 2025 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій міститься прохання скасувати рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що не визнає суму 81 907, 57 грн як таку, що підлягає стягненню за вищевказаним договором.
Так, умови кредитного договору містять реальну процентну ставку в розмірі 6 302, 59 %, тобто у розмірі 17, 27 % за кожен день прострочення, а також процентну ставку у розмірі 3, 9 % в день, що становить 1426, 34 % річних, відповідно, що перевищує тіло кредиту майже в 5,05 раз (52 000,00 грн - кошти, що отримані та сума, що підлягає стягненню 262 646, 59 грн), що, відповідно, є непропорційно великою сумою компенсації у зв'язку з несправедливими умовами договору та є несправедливим в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і суперечить таким загальним засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). У зв'язку з чим, очевидна неспівмірність сум процентів за користування кредитними коштами. При цьому судом не враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду та вимоги Закону України «Про споживче кредитування», зміни до якого покращують відповідальність споживачів, а відтак мають зворотну дію в часі.
Також, на думку апелянта, без врахування правових висновків Верховного Суду суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині стягнення комісії за надання кредиту.
Не враховано судом також п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, де передбачено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
За запропонованою формулою нарахування відсотків, на думку апелянта, загальна сума боргу за Додатковою угоду № 1 до Договору № 098157- КС-006 від 25 червня 2023 року становить 45 560, 00 грн, з яких: 17000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту та 28 560, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Разом сума боргу за тілом кредиту та відсотками згідно договору № 098157-КС-006 від 26 березня 2023 року та додатковою угодою №1 від 25 червня 2023 року складає: 93 800, 00 грн + 45 560, 00 грн = 139360,00 грн. Вказану суму заявник визнає як таку що має бути сплачена відповідно чинного законодавства, та правових висновків Верховного Суду, на які він покликається в поданій апеляційній скарзі. Ним згідно договору № 098157-КС-006 від 26 березня 2023 року та додаткової угоди № 1 від 25 червня 2023 року було сплачено кошти в сумі 180 739, 02 грн, що перевищує суму боргу.
27 серпня 2025 року зареєстровано відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої
інстанції - без змін.
У відзиві сторона позивача висловила свою позицію щодо мотивів апеляційної скарги відповідачки, зокрема зазначили, що заперечують проти задоволення апеляційної скарги, так як вважають, що оскаржуване рішення винесене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні частини четвертої статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» та відповідно до частини п'ятої статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати клієнт (відповідно до Правил надання споживчих кредитів клієнт повинен володіти відкритим на власне ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; - діяти від власного імені за власним інтересом, не отримувати кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодо набувача або бенефіціара)); після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. В подальшому, відповідно до Правил надання споживчих кредитів, клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання договору.
В справі, що переглядається встановлено, що 26 березня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 098157-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно умов договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі - 35 000,00 грн (тридцять п'ять тисяч грн) на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»; Строк, на який надається Кредит - 24 тижнів; Стандартна процентна ставка за Кредитом - в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за Кредитом - в день 1,14933273, фіксована (Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору); Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія) - 5 250, 00 грн.; Загальний розмір наданого Кредиту - 35 000, 00 грн.; Термін дії Договору - до 10.09.2023; Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту - 90 960, 00 грн.; Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9 144, 92 процентів; Дата видачі Кредиту - 26.03.2023; Дата повернення Кредиту - 10.09.2023.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000, 00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що також не заперечується позичальником.
З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 11 березня 2025 року №20.1.0.0.0/7-250306/26938-БТ вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).
25 червня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 098157-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надано Позичальнику додатково кредит в сумі 17 000, 00 грн. Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту - 2 550, 00 грн.
Згідно з п. 5.3. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору сторони домовились викласти п. 2.7. Договору в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 10.12.2023».
21 серпня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 098157-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 до Договору № 098157-КС-006 ТОВ «Бізнес Позика» надано Позичальнику додатково кредит в сумі 39 427, 74 грн, комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту - 0 грн, проценти за користування кредитом - 11 561, 27 грн.
Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 до Договору № 098157-КС-006, сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 27.05.2024» Також сторони домовились внести зміни в п. 2.3 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 62 тижнів»
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом по кредитному договору № 098157-КС-006, період кредитування по договору з 26.03.2023 по 27.05.2024; всього надано кредиту - 52 000, 00 грн; всього нарахованого відсотків - 202 846, 59 грн; всього нараховано комісії - 7 800, 00 грн; всього сплачено - 180 739, 02 грн (за кредитом - 12 972, 26 грн, по відсотках - 159966, 76 грн, по комісії - 7 800, 00 грн); залишок заборгованості згідно кредитного договору станом на 16.08.2024 складає - 81 907, 57 грн (за кредитом - 39 027, 74 грн, по відсотках - 42 879, 83 грн, по комісії - 0 грн, по штрафам - 0 грн).
Відповідач у рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснювала ряд платежів онлайн через платіжний сервіс «Platon», що підтверджується інформаційними довідками, долученими представником відповідача до матеріалів справи.
Таким чином, слід вважати, що зробивши часткові оплати з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конкретні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування узгоджено сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Відтак, за користування кредитним коштами за Договором № 098157-КС-006 від 26 березня 2023 року у позичальника виник обов'язок зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором № 098157-КС-006 від 26 березня 2023 року, позовні вимоги розраховані по термін дії Договору, а саме до 27 травня 2024 року.
Оскільки, згідно умов укладених між сторонами додаткових угод, строки Кредиту були продовжені, зокрема, згідно Додаткової угоди № 1 до 10.12.2023 та згідно Додаткової угоди № 2 до 27.05.2024.
Таким чином, кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами до закінчення строку дії договору, тобто до 27 травня 2024 року.
Оскільки позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, що передбачено умовами Договору № 098157-КС-006 від 26 березня 2023 року, проценти нараховувалися позивачем в межах строку кредитування та за процентною ставкою, встановленою умовами договору, про стягнення яких просив позивач, є процентами за користування кредитними коштами нарахованими відповідно до статей 1048, 1056 ЦК України.
Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 погодилася з такими умовами надання кредиту, однак, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору у неї виникла заборгованість, яка нею не сплачена.
Крім того, на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 , не зверталася до позивача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася зі всіма умовами такого договору.
Не дивлячись на своє гарантоване право (п. 4.1.2. Договору) на відмову від Договору протягом чотирнадцяти днів з дня його укладення, відповідачка користувалася коштами позивача.
Стосовно тверджень відповідачки в апеляційній скарзі, що згідно частини п'ятої статті 8 Закону Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % необхідно звернути увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинність - 24.12.2023, внесено зміни у Закон України "Про споживче кредитування" та статтею 8 такого передбачено, зокрема, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, а також у розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 такого змісту: " Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2, 5 %; протягом наступних 120 днів - 1, 5 %".
З матеріалів справи убачається, що кредитний договір № 098157-КС-006 з ОСОБА_1 , був укладений - 26.03.2023, додаткова угода № 1 № 098157-КС-006 до кредитного договору - 25 червня 2023 року, додаткова угода № 2 - 21 серпня 2023 року. Термін дії договору було визначено до 10.09.2023, в подальшому Додатковою угодою № 1 змінено до 10.12.2023, а Додатковою угодою № 2 - до 27.05.2024. Тобто Договір та Додаткова угода № 1 були укладені та діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023 року - 24.12.2023. За Додатковою угодою № 2, яка була укладена 21.08.2023, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023 року, однак термін дії якої до 27.05.2024, з 24.12.2023 вже підпадає під дію цього закону, було встановлено процентну ставку (п.5.2 Додаткової угоди № 2), яка не суперечила вимогам цього Закону (протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки перевищував: протягом перших 120 днів - 2, 5%; протягом наступних 120 днів - 1, 5 %) .
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані у відповідності до норм законодавства, яке діяло на час укладення договору та додаткових угод.
Що стосується доводів апеляційної скарги про нікчемність договорів в частині нарахування комісії, колегія суддів звертає увагу на те, що наведені в апеляційній скарзі висновки Верховного Суду не релевантні до правовідносин у даній справі, оскільки комісія, про яку йдеться в наведених апелянтом справах, нараховувалась за послуги з управління кредитом, які не були конкретизовані, в той час, як у справі, яка переглядається, комісія нараховувалась за надання кредиту, що не суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Тобто, слід дійти висновку, що комісія за надання кредиту в розмірі 7 800, 00 грн нарахована правомірно, відповідно до умов договору та додаткових угод, з якими відповідачка ознайомилася, засвідчивши це електронним підписом, а відтак позовна вимога про її стягнення судом першої інстанції задоволена вірно.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги в частині покликання заявника на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, оскільки позивачем позовних вимог про стягнення із відповідачки ОСОБА_1 неустойки ( штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобв'язання не пред'явлено.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Встановивши, що позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти у кредит за договором та додатковими угодами, на узгоджених між ними умовах, те, що остання не заперечує факту отримання коштів, здійснювала часткове погашення заборгованості, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі - 81 907 грн 57 коп.
Доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищевстановленими обставинами справи.
Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2025 року.
Головуючий С. М. Копняк
Судді: С. М. Бойко
А. В. Ніткевич