Справа № 464/659/25 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/811/1438/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
10 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Крайник Н.П.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», про визнання права власності та звільнення майна з під арешту,
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Зупинено реалізацію нерухомого майна ОСОБА_3 , а саме нежитлового приміщення, загальною площею 904, 8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1946149046101) на електронних торгах, в тому числі, але не виключено за лотом № 53070 до набрання законної сили рішенням у справі №464/659/25.
Ухвалу суду оскаржило Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс».
Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норми процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Зазначає, що суд не обгрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на те, що такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогам та для належного забезпечення виконання можливого рішення в майбутньому. Апелянт вважає заяву заявника про застосування заходів забезпечення позову поданою безпідставно та за відсутністю, як підстав для її подання, так і підстав для задоволення судом такої заяви. Звернення заявника із заявою про забезпечення позову після публікації оголошення про проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження, може вказувати на відсутність між сторонами спірних правовідносин реального спору та зацікавленість виключно у непроведенні електронних торгів, що, враховуючи засади цивільного судочинства, також виключає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову.
Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
У судовому засідання апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін. Інші учасники, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відтак розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних (несумлінних) дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності нежитлове приміщення, загальною площею 904,8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1946149046101).
Вказане приміщення придбане в шлюбі з ОСОБА_1 , який укладено 10.08.1999.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2012 у справі № 2/1522/8661/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості, стягнуто на користь ПАТ «Імексбанк» з ОСОБА_3 заборгованість за Договором кредитної лінії № 497 від 29.03.2007 у сумі 67943,92 євро, пеню у сумі 87246,82 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 28336232).
Постановою Одеського апеляційного суду від 15.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2012 у справі № 2/1522/8661/11 за позовом АТ «ІмексБанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 85587712).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 08.08.2024, відкрито виконавче провадження №75746841 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси № 2/1522/8661/11 від 20.08.2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Фінанс» заборгованості за Договором кредитної лінії № 497 від 29.03.2007 у сумі 67943,92 євро, пені у сумі 87246,82 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 21.08.2024, здійснено опис та накладено арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 904,8 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1946149046101), що належить боржнику ОСОБА_3 .
Таким чином в межах виконавчого провадження № 75746841 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси № 2/1522/8661/11 від 20.08.2013 виконується рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2012 у справі № 2/1522/8661/11 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 497 від 29.03.2007.
Як убачається із заяви про забезпечення позову, на офіційному сайті «Сетам» міститься інформація про проведення 05.02.2025 аукціону з реалізації нерухомого майна ОСОБА_3 - нежитлового приміщення, загальною площею 904,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1946149046101).
Заявник стверджує, що йому належить частка у майні (нежитловому приміщенні загальною площею 904,8 кв.м), щодо продажу якого 05.02.2025 опубліковано оголошення, оскільки таке майно було придбано за час його перебування у шлюбі із ОСОБА_3 та ним проведено капітальний ремонт майна, чим істотно збільшено його вартість, а відповідно ОСОБА_1 подано до суду позов про визнання права власності на 2/3 спірного нежитлового приміщення, звільнення його з-під арешту та просив забезпечити такий позов шляхом зупинки реалізації нерухомого майна на електронних торгах.
У частині першій статті 150 ЦПК визначено перелік видів забезпечення позову.
Позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК).
Так, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 (провадження № 61-158сво21), вказано, що у статтях 149, 150 ЦПК зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно. […] суди попередніх інстанцій обґрунтовано, застосовуючи пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК, задовольнили заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі».
Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу на те, що тлумачення пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК свідчить, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо особою на час звернення з заявою про забезпечення позову подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ( постанова Верховного Суду від 12 січня 2023 року в справі № 334/9179/21 (провадження № 61-7643св22)).
Згідно з ч. 11 ст. 150 ЦПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22 червня 2023 року у справі №910/5361/22, якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб'єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб'єкт у складі комісії).
Відтак, забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, не порушуватиме ч.11 ст.150 ЦПК України.
Встановивши, що предметом спору у цій справі є право власності на частину нерухомого майна та зняття арешту з майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в цій справі, предметом якої є визнання права власності на спірне нерухоме майно та зняття з нього арешту.
Отже суд першої інстанції обґрунтовано, застосувавши пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнив заяву про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна, оскільки позивач подав позов про звільнення майна з під арешту та визнання права власності на це майно, продаж якого здійснюється на прилюдних торгах.
Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі.
Спосіб забезпечення позову ніяким чином не перешкоджає приватному виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження по виконанню цього рішення суду, а саме вживати заходів, направлених на розшук іншого майна, що належить на праві власності особі. Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
До таких висновків прийшов Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.12.2022 у справі № 757/22558/20.
Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» залишити без задоволення.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено:10.10.2025
Головуючий
Судді