Справа № 465/4128/20 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 22-ц/811/642/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
10 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2025 року у справі за заявою представника відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Локатира Юрія Васильовича про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа у цивільній справі №465/4128/20, -
13.12.2024 року представник Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Локатир Ю.В. звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документу, виданого на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024 року у справі № 465/4128/20 таким, що не підлягає виконанню.
Заяву обгрунтовував тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024 року у справі №465/4128/20 зобов'язано Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» зупинити нарахування та скорегувати показники до: 00232 куб. м спожитої води по засобу обліку холодної води № 9032507 та до 00065 куб. м спожитої води по засобу обліку холодної води № 9024448, враховуючи скореговані показники лічильників. Відновленим нарахування вирішено вважати 19 травня 2015 року. Відповідач виконав усі вимоги чинного закону, які передбачають регулювання правовідносин між виконавцем послуги та її споживачем, та станом на 01.10.2024 року виконав рішення суду у даній справі. Так, 28.09.2023 року ЛМКП «Львівводоканал» проведено коригування шляхом списання по особовому рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на суму 15 375, 48 грн, в травні 2024 року проведено коригування на суму 2 884, 76 грн, в жовтні 2024 року проведено коригування на суму 750, 41 грн, що підтверджується Актом № 0021471 від 27.07.2023 року. У зв'язку з наведеним, просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Франківським районним судом м. Львова на підставі рішення суду від 10.04.2024 року.
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Локатира Юрія Васильовича про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у цивільній справі №465/4128/20 відмовлено.
Ухвалу суду оскаржило ЛМКП «Львівводоканал».
Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що відповідачем виконано рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024 року у справі №465/4128/20, оскільки тричі скореговано показники приладу обліку в квартирі позивача, а саме в серпні 2023 року на суму - 15375,48 грн, в квітні 2024 року на суму 2884,76 грн та у вересні 2024 року на суму 750,41 грн. Зазначене підтверджується наданими суду відомостями стосовно споживачки ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 про нарахування та оплату вартості централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2024 року. Відмовляючи у задоволенні заяви ЛМКП «Львівводоканал», суд не врахував вимог процесуального закону, згідно положень якого виконавчий документ має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов?язок боржника відсутній повністю чи частково у зв?язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001. При цьому, у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов?язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким заяву про визнання виконавчого документу, виданого на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024 року у справі №465/4128/20 таким, що не підлягає виконанню, задоволити.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ЛМКП «Львівводоканал» - Локатир Ю.В. скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити.
Представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти скарги заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
У постанові Верховного Суду від 09.09.2021 року у справі №824/67/20 також зазначено, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
У постанові від 17.10.2019 року у справі № 2-3558/2010 Верховний Суд дійшов висновку, що на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Згідно постанови Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 824/2/22 законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (постанова Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21).
Встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024 року у справі №465/4128/20 позов ОСОБА_1 задоволено, зобов"язано Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» зупинити нарахування та скорегувати показники до 00232 куб.м спожитої води по засобу обліку холодної води № 9032507 та до 00065 куб.м спожитої води по засобу обліку холодної води № 9024448, враховуючи скореговані показники лічильників, відновленим нарахування вирішено вважати - 19 травня 2015 року.
Зазначене рішення суду учасниками справи не оскаржувалося та набрало законної сили.
21.11.2024 року на виконання рішення суду від 10 квітня 2024 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №465/4128/20 про зобов'язання ЛМКП «Львівводоканал» зупинити нарахування та скорегувати показники до 00232 куб.м спожитої води по засобу обліку холодної води № 9032507 та до 00065 куб.м спожитої води по засобу обліку холодної води № 9024448.
06.12.2024 року заступником начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 76724259 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.
Звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, представник ЛМКП «Львівводоканал» - Локатир Ю.В. покликався на вчинення боржником усіх передбачених законом заходів, спрямованих на його повне виконання.
Відмовляючи у задоволенні заяви представника ЛМКП «Львівводоканал» Локатира Ю.В. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено практикою Європейського суду з прав людини. Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а відтак з урахуванням наявного відкритого виконавчого провадження з виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2024 року, що набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, відсутні підстави для задоволення заяви ЛМКП «Львівводоканал» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, оскільки заявником не доведено належними доказами, що ЛМКП «Львівводоканал» добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або що його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених статтею 432 ЦПК України.
Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра