09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №520/32542/24
адміністративне провадження № К/990/38542/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 520/32542/24 за позовом Салтівської окружної прокуратури міста Харкова до Державного професійно-технічного навчального закладу «Харківське вище професійне училище сфери послуг», третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Харківське вище професійне училище сфери послуг», третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у якому просив:
- зобов'язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Харківське вище професійне училище сфери послуг» вжити заходи з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлених приписом № 17 від 07 лютого 2022 року ВЗНС по Московському району з метою приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №76683 (1-683), адреса: 61001, м. Харків, вул. Тюринська, буд. 5;
- зобов'язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Харківське вище професійне училище сфери послуг» вжити заходи з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених приписом № 17 від 07 лютого 2022 року ВЗНС по Московському району з метою приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №76684 (2-683), адреса: 61001, м. Харків, вул. Тюринська, буд. 5.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року, адміністративний позов керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова залишено без задоволення.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
19 вересня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 520/32542/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Як вбачається з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Харківська обласна прокуратура, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, що за змістом відповідач підпунктам «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також Верховний Суд звертає увагу скаржника, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Щодо твердження про те, що справа становить виняткове значення, Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Проте, зазначені доводи заявника не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, заявником не наведено підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
У тексті касаційної скарги містяться посилання, зокрема, на постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах №№925/246/17, 925/974/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №826/12196/16, від 29 липня 2019 року у справі №820/5164/15, Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №12-46гс18. Проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв'язку із конкретним пунктом частини четвертої статті 328 КАС України, Суд не бере такі до уваги.
Слід зазначити, що фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, опису обставин справи, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 520/32542/24 за позовом Салтівської окружної прокуратури міста Харкова до Салтівської окружної прокуратури міста Харкова до Державного професійно-технічного навчального закладу «Харківське вище професійне училище сфери послуг», третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
Ж.М. Мельник-Томенко